Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
заході - з Ужгородським районом, на півдні і південному заході проходить кордон СРСР з Угорською Народною Республікою. Площа району - 802 кв. кілометри.
Населення - 80 600 чол., у т. ч.- 53 600 чол. сільського (66 проц.) та 27 тис.- міського (34 проценти). Склад населення - багатонаціональний. Тут проживають представники майже 20 національностей - українці, угорці, росіяни, словаки, чехи, поляки, татари, вірмени, осетини, румуни, турки та інші. Середня густота населення - 100 чол. на 1 кв. кілометр.
На території району розташоване місто Берегове та 43 сільських населених пункти, підпорядковані 22 сільським і одній міській Радам.
Район вкрито густою сіткою шосейних шляхів. По території району прохоцить також залізнична лінія Чоп - Батєве - Виноградів та вузькоколійна лінія Берегове - Іршава - Кушниця.
Поверхня Берегівського району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат. По території району протікають ріки Боржава, Тиса, канали Верке та Чорний Мочар. З корисних копалин тут є поліметал ічні руди, барити, алуніти, вугілля, будівельні матеріали, зокрема перліти.
Берегівський район - один з високорозвинутих сільськогосподарських районів Закарпаття. Тут знаходиться 14 колгоспів, 3 радгоспи та обласна науково-дослідна станція «Велика Бакта». Із загальної площі 64 644 га усіх земель району сільськогосподарські угіддя займають 44 761 га (69 проц.), у т. ч. орні землі – З0 406 га (47 проц.), сади - 1045 га (1,6 проц.), виноградники - 2979 га (4,6 процента). Господарства спеціалізуються на вирощуванні винограду, кукурудзи, пшениці та виробппцтві тваринницької продукції. Значна увага приділяється вирощуванню кормових, а також технічних культур, зокрема тютюну.
:)а роки Радянської влади валовий збір зерна зріс з 11,5 тис. до 25,6 тис. тонн. Валовий збір винограду збільшився з 5 тис. тонн у 1960 році до 11,3 тис. тонн у 1967 році.
Важливою галуззю господарства району є тваринництво; тут на 1968 рік налічувалося 26 тис. голів великої рогатої худоби, у т. ч. 11 тис. корів, до 20 тис. свиней, до 30 тис. овець та кіз, до 20 тис. штук птиці.
На 100 га сільськогосподарських угідь у 1967 році було вироблено по 65,2 цііт м'яса, 297,2 цнт молока, 232,3 кілограма вовни.
Для сільського господарства району характерна висока оснащеність механізмами та енергоозброєність основних галузей виробництва. На 1967 рік у районі налічувалося 284 трактори, 68 зернових та 40 силосозбиральних комбайнів, 220 вантажних автомашин та багато іншої техніки. Всі населені пункти Берегового електрифіковані та радіофіковані.
В районі працюють 160 спеціалістів сільського господарства, що мають вищу огвіту. Голова колгоспу ім. Чапаєва І. П. Геревич - кандидат сільськогосподарських наук, голова артілі «Червоний прапор» В. В. Шепа - кандидат економічних наук.
За досягнення в розвитку сільського господарства урядових нагород удостоєно 282 трудівники району, у т. ч. високого звання Героя Соціалістичної Праці - 6 передовиків (бригадир колгоспу ім. Калініна Ю. Ю. Бенедек, бригадири Берегівського винрадгоспу Г. І. Бігарі та Е. Й. Шош, бригадир колгоспу ім. Чапаєва К. Й. Чотарі, бригадир колгоспу ім. Леніна П. В. Бочкаі та бригадир колгоспу ім. Енгельса Я. С. Варат), 15 передовиків нагороджено орденом Леніна. Агроном-виноградар районного управління сільського господарства Г. Симканич удостоєний звання заслуженого агронома УРСР.
Значного розвитку набуло промислове виробництво району. В районі налічується 23 промислові підприємства, в т. ч. авторемонтний завод, меблевий комбінат, цегельно черепичні заводи, майоліковий завод, швеппа фабрика, консервний завод, шкірзавод, винзавод. На промислових підприємствах району працює близько 9 тис. робітників. Змаганням за комуністичну працю охоплено 4900 чол; 1086 з них уже присвоєно почесне звання ударників комуністичної праці.
В районі добре розвинута торгівля. Тут працюють 272 магазини, 11 інших торговельних підприємств та 98 підприємств громадського харчування. Тільки за 1967 рік торговими організаціями міськзмішторгу і райспоживспілки для населення продано товарів на суму 23,5 млн. карбованців.
Берегівський район
Сторінка 1 з 2
Берегівський район (до 1953 року - Берегівський округ), знаходиться в південно-західній частині Закарпатської області. На півночі він межує з Мукачівським районом, на сході - з Іршавським та Виноградівським, на Населення - 80 600 чол., у т. ч.- 53 600 чол. сільського (66 проц.) та 27 тис.- міського (34 проценти). Склад населення - багатонаціональний. Тут проживають представники майже 20 національностей - українці, угорці, росіяни, словаки, чехи, поляки, татари, вірмени, осетини, румуни, турки та інші. Середня густота населення - 100 чол. на 1 кв. кілометр.
На території району розташоване місто Берегове та 43 сільських населених пункти, підпорядковані 22 сільським і одній міській Радам.
Район вкрито густою сіткою шосейних шляхів. По території району прохоцить також залізнична лінія Чоп - Батєве - Виноградів та вузькоколійна лінія Берегове - Іршава - Кушниця.
Поверхня Берегівського району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат. По території району протікають ріки Боржава, Тиса, канали Верке та Чорний Мочар. З корисних копалин тут є поліметал ічні руди, барити, алуніти, вугілля, будівельні матеріали, зокрема перліти.
Берегівський район - один з високорозвинутих сільськогосподарських районів Закарпаття. Тут знаходиться 14 колгоспів, 3 радгоспи та обласна науково-дослідна станція «Велика Бакта». Із загальної площі 64 644 га усіх земель району сільськогосподарські угіддя займають 44 761 га (69 проц.), у т. ч. орні землі – З0 406 га (47 проц.), сади - 1045 га (1,6 проц.), виноградники - 2979 га (4,6 процента). Господарства спеціалізуються на вирощуванні винограду, кукурудзи, пшениці та виробппцтві тваринницької продукції. Значна увага приділяється вирощуванню кормових, а також технічних культур, зокрема тютюну.
:)а роки Радянської влади валовий збір зерна зріс з 11,5 тис. до 25,6 тис. тонн. Валовий збір винограду збільшився з 5 тис. тонн у 1960 році до 11,3 тис. тонн у 1967 році.
Важливою галуззю господарства району є тваринництво; тут на 1968 рік налічувалося 26 тис. голів великої рогатої худоби, у т. ч. 11 тис. корів, до 20 тис. свиней, до 30 тис. овець та кіз, до 20 тис. штук птиці.
На 100 га сільськогосподарських угідь у 1967 році було вироблено по 65,2 цііт м'яса, 297,2 цнт молока, 232,3 кілограма вовни.
Для сільського господарства району характерна висока оснащеність механізмами та енергоозброєність основних галузей виробництва. На 1967 рік у районі налічувалося 284 трактори, 68 зернових та 40 силосозбиральних комбайнів, 220 вантажних автомашин та багато іншої техніки. Всі населені пункти Берегового електрифіковані та радіофіковані.
В районі працюють 160 спеціалістів сільського господарства, що мають вищу огвіту. Голова колгоспу ім. Чапаєва І. П. Геревич - кандидат сільськогосподарських наук, голова артілі «Червоний прапор» В. В. Шепа - кандидат економічних наук.
За досягнення в розвитку сільського господарства урядових нагород удостоєно 282 трудівники району, у т. ч. високого звання Героя Соціалістичної Праці - 6 передовиків (бригадир колгоспу ім. Калініна Ю. Ю. Бенедек, бригадири Берегівського винрадгоспу Г. І. Бігарі та Е. Й. Шош, бригадир колгоспу ім. Чапаєва К. Й. Чотарі, бригадир колгоспу ім. Леніна П. В. Бочкаі та бригадир колгоспу ім. Енгельса Я. С. Варат), 15 передовиків нагороджено орденом Леніна. Агроном-виноградар районного управління сільського господарства Г. Симканич удостоєний звання заслуженого агронома УРСР.
Значного розвитку набуло промислове виробництво району. В районі налічується 23 промислові підприємства, в т. ч. авторемонтний завод, меблевий комбінат, цегельно черепичні заводи, майоліковий завод, швеппа фабрика, консервний завод, шкірзавод, винзавод. На промислових підприємствах району працює близько 9 тис. робітників. Змаганням за комуністичну працю охоплено 4900 чол; 1086 з них уже присвоєно почесне звання ударників комуністичної праці.
В районі добре розвинута торгівля. Тут працюють 272 магазини, 11 інших торговельних підприємств та 98 підприємств громадського харчування. Тільки за 1967 рік торговими організаціями міськзмішторгу і райспоживспілки для населення продано товарів на суму 23,5 млн. карбованців.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Свобода
- Попове
- Оросієве
- Нове Село
- Нижні Ремети
- Мужієве
- Мочола
- Іванівка
- Заставне
- Добросілля
- Дідове
- Деренковець
- Геча
- Гать
- Гараздівка
- Вузлове
- Велика Бігань
- Бодолів
- Батрадь
- Косини
- Вари
- Береги
- Берегове