Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В селі Косинах та в його околицях були знайдені монети Філіпа II
Македонського (359-366 pp.), римські монети, виявлені окремі поховання перших століть н. е., а також V та VI - VII століть н. е. Село вперше згадується в документальних джерелах 1333 року під назвою Козунь. У документах другої половини XIV століття Косини зустрічаються переважно в судових справах, які свідчать, зокрема, про необмежену сваволю феодалів. Так у 1374 році косинський кенезь за вбивство кріпака заплатив його власнику 40 коблів сіна та 3-х волів.
Грамотою від 1398 року встановлюються межі села. В наступний період воно було звичайним феодальним володінням - мінялось, продавались, закладалось за борги. В грамоті за 1546 рік Косини вперше називаються містечком. На той час населення Косин займалось вирощуванням винограду, зернових культур, рибальством та випасом свиней в дубових лісах тощо.
У 1566 роді Косини зазнали спустошливого набігу татарських загонів; багато жителів села було забрано в неволю. З часом село
зростає, у 1595 році воно стає центром реформатської парафії. При церкві починається навчання грамоти.
На 1707 рік у Косинах налічувалось 105 кріпацьких господарств, які займались переважно виноградарством; за кількістю насаджень винограду село стояло на шостому місці в Березькій жупі, відомої в Північній Угорщині добре розвиненим виноробством.
Виноградарство та інші галузі господарства розвивалися на виснажливій кріпацькій праці. Феодали жорстоко експлуатували кріпаків, розпоряджалися ними, як худобіло. В закладній від 1669 року феодал Пал писав: «Майно, яке належить мені по волі бога, кріпака Натроді Яноша разом з землею і кріпака Тордої Жігмунда разом з хатою передаю під заклад Наброді Варварі за 60 форинтів».
Мешканці Косин взяли активну участь у визвольній боротьбі проти габсбургської монархії. На 1707 рік в армії Ференца II Ракоці служили також 43 кріпаки
Косин.
З 1729 року Косини стають окружним центром; це сприяло дальшому розвитку села, зокрема збільшенню вільного населення, пожвавленню ремесла. На 1765 рік у Косинах було 3 кравці, шкіроправ, столяр, коваль, 3 шевці, а також 2 корчмарі, які продавали панське вино. Стала зростати і кількість феодально-залежного населення. В 1818 році у селі налічувалось 133 феодально-залежні родини (643 чол.), які проживали в 110 хатах. У тому числі селян-кріпаків із землею було 18 господарств, желярів - 80, слуг - 164.
Під час буржуазної революції 1848-1849 pp. чимало мешканців Косин служило в рядах революційної армії - гонведів.
З розвитком капіталізму розпадаються старі феодальні володіння Косинів, основані па підневільній праці, неухильно глибшає класове розшарування. Все більше селян втрачає свою землю. Її скуповують лихварі та куркулі, багато з яких перетворюється у великих землевласників. На 1895 рік 4 поміщицькі господарства сіма мали 1667 кадастральних гольдів, тобто майже половину всієї землі Коєнії. Вагато селян через малоземелля змушені були йти до багатіїв в найми, шукати заробітків за межами села. На 1895 рік у Косинах налічувалось 278 сільськогосподарських робітників.
В господарстві Косин, як і раніше, провідне місце займало виноградарство, яке розвивалось на найманій праці обезземелених селян. Всі власники виноградників об'єднувались у спілку виноградарів, у якій верховодили поміщики та куркулі; при голосуванні саме їм належало право вирішального голосу.
Деякого розвитку набуло ремісництво і торгівля. На 1860 рік у Косинах було 24 ремісники і торговці, у т. ч. 4 корчмарі, 3 столяри, 2 торговці, 3 шевці, 2 кравці, слюсар, коваль, миловар, точильник. Як свідчать сплачувані податки, розміри виробництва були далеко не однаковими. Більшість ремісників платила по 1-3, деякі - по 12 форинтів податку. Цехова організація ремесла в Косинах була нетривкою і розпалася ще в першій половині XIX століття. В 1875 році ремісники села об'єдналися в т. зв. змішану (на відміну від цехової) промислову спілку, в якій на 1878 рік було 30 членів.
Справами села керувало представництво на чолі з старостою, яке складалося переважно з найбагатших жителів. У 1871 році в Косинах було створено нотарське управління. Багатії домагалися, щоб віднести село до вищої категорії, що давало їм ряд вигід. Але це вимагало також і збільшення податків з населення, що викликало обурення і рішучий протест з боку сільської бідноти.
Трудяще населення Косин було усунене від будь-якої участі в політичному житті країни. Так, у парламентських виборах 1889 року Косини були центром виборчого округу, до якого входило 25 сіл. З усього населення
Косини
Сторінка 1 з 7
Косини - село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від Берегового. Населення - 3020 чоловік.В селі Косинах та в його околицях були знайдені монети Філіпа II
Грамотою від 1398 року встановлюються межі села. В наступний період воно було звичайним феодальним володінням - мінялось, продавались, закладалось за борги. В грамоті за 1546 рік Косини вперше називаються містечком. На той час населення Косин займалось вирощуванням винограду, зернових культур, рибальством та випасом свиней в дубових лісах тощо.
У 1566 роді Косини зазнали спустошливого набігу татарських загонів; багато жителів села було забрано в неволю. З часом село
зростає, у 1595 році воно стає центром реформатської парафії. При церкві починається навчання грамоти.
На 1707 рік у Косинах налічувалось 105 кріпацьких господарств, які займались переважно виноградарством; за кількістю насаджень винограду село стояло на шостому місці в Березькій жупі, відомої в Північній Угорщині добре розвиненим виноробством.
Виноградарство та інші галузі господарства розвивалися на виснажливій кріпацькій праці. Феодали жорстоко експлуатували кріпаків, розпоряджалися ними, як худобіло. В закладній від 1669 року феодал Пал писав: «Майно, яке належить мені по волі бога, кріпака Натроді Яноша разом з землею і кріпака Тордої Жігмунда разом з хатою передаю під заклад Наброді Варварі за 60 форинтів».
Мешканці Косин взяли активну участь у визвольній боротьбі проти габсбургської монархії. На 1707 рік в армії Ференца II Ракоці служили також 43 кріпаки
Косин.
З 1729 року Косини стають окружним центром; це сприяло дальшому розвитку села, зокрема збільшенню вільного населення, пожвавленню ремесла. На 1765 рік у Косинах було 3 кравці, шкіроправ, столяр, коваль, 3 шевці, а також 2 корчмарі, які продавали панське вино. Стала зростати і кількість феодально-залежного населення. В 1818 році у селі налічувалось 133 феодально-залежні родини (643 чол.), які проживали в 110 хатах. У тому числі селян-кріпаків із землею було 18 господарств, желярів - 80, слуг - 164.
Під час буржуазної революції 1848-1849 pp. чимало мешканців Косин служило в рядах революційної армії - гонведів.
З розвитком капіталізму розпадаються старі феодальні володіння Косинів, основані па підневільній праці, неухильно глибшає класове розшарування. Все більше селян втрачає свою землю. Її скуповують лихварі та куркулі, багато з яких перетворюється у великих землевласників. На 1895 рік 4 поміщицькі господарства сіма мали 1667 кадастральних гольдів, тобто майже половину всієї землі Коєнії. Вагато селян через малоземелля змушені були йти до багатіїв в найми, шукати заробітків за межами села. На 1895 рік у Косинах налічувалось 278 сільськогосподарських робітників.
В господарстві Косин, як і раніше, провідне місце займало виноградарство, яке розвивалось на найманій праці обезземелених селян. Всі власники виноградників об'єднувались у спілку виноградарів, у якій верховодили поміщики та куркулі; при голосуванні саме їм належало право вирішального голосу.
Деякого розвитку набуло ремісництво і торгівля. На 1860 рік у Косинах було 24 ремісники і торговці, у т. ч. 4 корчмарі, 3 столяри, 2 торговці, 3 шевці, 2 кравці, слюсар, коваль, миловар, точильник. Як свідчать сплачувані податки, розміри виробництва були далеко не однаковими. Більшість ремісників платила по 1-3, деякі - по 12 форинтів податку. Цехова організація ремесла в Косинах була нетривкою і розпалася ще в першій половині XIX століття. В 1875 році ремісники села об'єдналися в т. зв. змішану (на відміну від цехової) промислову спілку, в якій на 1878 рік було 30 членів.
Справами села керувало представництво на чолі з старостою, яке складалося переважно з найбагатших жителів. У 1871 році в Косинах було створено нотарське управління. Багатії домагалися, щоб віднести село до вищої категорії, що давало їм ряд вигід. Але це вимагало також і збільшення податків з населення, що викликало обурення і рішучий протест з боку сільської бідноти.
Трудяще населення Косин було усунене від будь-якої участі в політичному житті країни. Так, у парламентських виборах 1889 року Косини були центром виборчого округу, до якого входило 25 сіл. З усього населення
Дивиться також інші населені пункти району:
- Свобода
- Попове
- Оросієве
- Нове Село
- Нижні Ремети
- Мужієве
- Мочола
- Іванівка
- Заставне
- Добросілля
- Дідове
- Деренковець
- Геча
- Гать
- Гараздівка
- Вузлове
- Велика Бігань
- Бодолів
- Батрадь