Новоселиця - село, центр сільської Ради. Розташована в долині гірської річки Лужанки, за 29 км на північний схід від райцентру і за 5 км від залізничної станції Нересниця. Населення - 2330 чол. Сільраді підпорядковане село Тисолове.
В Новоселиці знаходиться центральна садиба колгоспу «50-річчя Жовтня», за яким закріплено 5752 га земельних угідь, з них 350 га садів,
2100 га сінокосів і пасовиськ, 3300 га лісів. Основний напрям господарства - садівництво й тваринництво.
На фермах колгоспу налічується 660 голів великої рогатої худоби та 2500 овець.
В селі є восьмирічна школа, клуб, два фельдшерсько-акушерські пункти, пологовий будинок, дитячий садок, торговельний комбінат, 3 бібліотеки, 5 крамниць, поштове відділення.
Вперше село згадується в письмових джерелах 1600 року.
Протягом квітня 1919 року в селі існувала Радянська влада.
У 1924 році в Новоселиці створено місцеву організацію КПЧ.
Весною 1931 року тут відбулася демонстрація безробітних селян, яку жандармам удалося розігнати, а 4 комуністів заарештувати і кинути до в'язниці.
Під час угорсько-фашистської окупації в 1939-1940 pp. з села нелегально перейшли до СРСР понад 40 юнаків, які в роки Великої Вітчизняної війни хоробро боролися проти фашистських загарбників у рядах Червоної Армії.
22 жовтня 1944 року Новоселиця визволена від угорських окупантів.
В селі народився і провів юнацькі роки І. І. Кубинець. В роки війни він у складі Першої Чехословацької танкової бригади брав участь у визволенні села Штітіна Опавського району Чехословаччини. Виконуючи бойове завдання по розмінуванню моста, І. І. Кубинець був схоплений фашистами і після тяжких катувань 18 квітня 1945 року живим розп'ятий на воротах гуральні. Жителі Штітіна спорудили на його могилі пам'ятник, а учні дев'ятирічної школи назвали піонерську дружину іменем героя. В Новоселиці обладнано кімнату-музей І. І. Кубинця.
З нагоди 50-річчя Радянської влади в селі споруджено обеліск Слави односельчанам-добровольцям, які загинули у Велику Вітчизняну війну.
Дивиться також інші населені пункти району: