Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Хустським районом, на заході- з Іршавським, Свалявським та Воловецьким районами Закарпатської області.
Площа району - 1,2 тис. кв. км. Він має одну селищну та 19 сільських Рад депутатів трудящих, яким підпорядковано 66 населених пунктів. Населення – 49 341 чол., в т. ч. 7,6 тис. чол. міського і 41 741 чол. сільського. Густота - 41,1 чол. на 1 квадратний кілометр.
Район багатий на поклади будівельних матеріалів (андезит, пісковик), джерела мінеральних вод вуглекисло-хлор-натрієвого і вуглекисло-хлор-кальцієвого типу. Є поклади торфу.
Територія району має гірський рельєф, порізана долинами та високими горами, які вкриті буковими та хвойними лісами. Тут протікають річки Теребля, Ріка. Грунти - бурі, підзолисті, майже всі кислі.
Через район проходять асфальтовані дороги Хуст - Міжгір'я - Долина і Міжгір'я - Воловець - Стрий. Розпочато будівництво дороги Міжгір'я - озеро Синевир.
Міжгірський район спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві та вівчарстві. Він налічує 12 колгоспів, за якими закріплено близько 55 тис. та землі, в т. ч. 5,3 тис. та орної. Крім того, тут є 77 тис. та лісів, у т. ч. понад 58 тис. та державних.
Основною культурою є картопля. Площа під нею за 1952-1967 pp. зросла майже вдвоє: з 834 до 1555 га. За цей час збільшилась і врожайність: з 80,7 цнт до 160,5 цнт з гектара.
У всіх категоріях господарств району нараховується 20 546 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 10 470 корів. У 1967 році колгоспами вироблено по 167,6 цнт молока і по 32,5 цнт м'яса на кожні 100 га сільськогосподарських угідь.
Понад 90 працівників сільського господарства за сумлінну працю відзначені
урядовими нагородами.
В районі працюють 5 промислових підприємств, серед них найбільшими Міжгірський лісокомбінат, соко-винний завод та маслозавод. Крім того, на території району розміщені автопідприємствої та шляхоремонтне будівельне управління (ШБУ-32). На промислових підприємствах ї зайнято понад 2 тис. робітників.
Рік у рік зростає попит на культур- по-побутові товари, і, зокрема, на телевізори, радіоприймачі, радіоли, холодильники, пральні та швейні машини, мотоцикли тощо. Всього за 1967 рік в 165 торговельних підприємствах споживчої кооперації продано товарів на суму 9,6 млн.крб., а разом з магазинами відділу робітничого постачання лісокомбінату і крамницями курортторгу - на суму 10,8 млн. крб.
Великих успіхів досягнуто в житловому будівництві. Старі хати, вкриті соломою і дранкою, всюди поступилися місцем перед сучасними просторими будинками під черепицею і шифером. За останні 22 роки в районі збудовано 4806 нових і реконструйовано понад 3 тис. старих будинків. Значна увага приділялася спорудженню приміщень для культурно-освітніх закладів. За цей час введено в дію
14 нові школи, 18 клубів та бібліотек, 9 дитсадків тощо. Для побутового обслуговування населення в районі є 13 швейних, 8 взуттєвих, 3 столярні, механічна, годинникова, художня та інші майстерні.
Всі села та присілки електрифіковані.
Якщо до 1945 року на весь район була 1 горожанська школа, то в 1968 році тут працюють медичне та професійно-технічне училища, 7 середніх, 25 восьмирічних та 25 початкових шкіл, в яких навчається понад 10 тисяч учнів. Їх навчають і виховують 650 вчителів, серед яких один заслужений вчитель школи УРСР і 42 відмінники народної освіти.
До встановлення Радянської влади в районі працював лише один лікар, який тільки за гроші надавав медичну допомогу. Тепер в райцентрі та селах налічується 6 лікарень і один тубдиспансер на 275 ліжок, 25 фельдшерсько-акушерських пунктів, 7 акушерських і колгоспних пологових будинків, одна санітарно-епідеміологічна станція. Їх обслуговує 41 лікар і 197 чол. середнього медичного персоналу.
В районному центрі діють дві турбази, які протягом року обслуговують до 7 тис. туристів. Улюбленим місцем відпочинку трудящих є високогірне озеро
Синевир.
До послуг населення - районний Будинок культури, 36 клубів, 48 бібліотек книжковим фондом 300 тис. примірників, 42 кіноустановки, з них 4 широкоекранні. В 207 гуртках художньої самодіяльності беруть участь 2994 чол. молоді.
Міжгірський район
Сторінка 1 з 2
Межгірський район (до 1953 року Волівський округ) розташований у північно-східній частині Закарпатської області. Він межує на півночі з Сколівським районом Львівської області та Долинським районом Івано-Франківської області; на сході - з Тячівським районом, на півдні - з Площа району - 1,2 тис. кв. км. Він має одну селищну та 19 сільських Рад депутатів трудящих, яким підпорядковано 66 населених пунктів. Населення – 49 341 чол., в т. ч. 7,6 тис. чол. міського і 41 741 чол. сільського. Густота - 41,1 чол. на 1 квадратний кілометр.
Район багатий на поклади будівельних матеріалів (андезит, пісковик), джерела мінеральних вод вуглекисло-хлор-натрієвого і вуглекисло-хлор-кальцієвого типу. Є поклади торфу.
Територія району має гірський рельєф, порізана долинами та високими горами, які вкриті буковими та хвойними лісами. Тут протікають річки Теребля, Ріка. Грунти - бурі, підзолисті, майже всі кислі.
Через район проходять асфальтовані дороги Хуст - Міжгір'я - Долина і Міжгір'я - Воловець - Стрий. Розпочато будівництво дороги Міжгір'я - озеро Синевир.
Міжгірський район спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві та вівчарстві. Він налічує 12 колгоспів, за якими закріплено близько 55 тис. та землі, в т. ч. 5,3 тис. та орної. Крім того, тут є 77 тис. та лісів, у т. ч. понад 58 тис. та державних.
Основною культурою є картопля. Площа під нею за 1952-1967 pp. зросла майже вдвоє: з 834 до 1555 га. За цей час збільшилась і врожайність: з 80,7 цнт до 160,5 цнт з гектара.
У всіх категоріях господарств району нараховується 20 546 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 10 470 корів. У 1967 році колгоспами вироблено по 167,6 цнт молока і по 32,5 цнт м'яса на кожні 100 га сільськогосподарських угідь.
Понад 90 працівників сільського господарства за сумлінну працю відзначені
урядовими нагородами.
В районі працюють 5 промислових підприємств, серед них найбільшими Міжгірський лісокомбінат, соко-винний завод та маслозавод. Крім того, на території району розміщені автопідприємствої та шляхоремонтне будівельне управління (ШБУ-32). На промислових підприємствах ї зайнято понад 2 тис. робітників.
Рік у рік зростає попит на культур- по-побутові товари, і, зокрема, на телевізори, радіоприймачі, радіоли, холодильники, пральні та швейні машини, мотоцикли тощо. Всього за 1967 рік в 165 торговельних підприємствах споживчої кооперації продано товарів на суму 9,6 млн.крб., а разом з магазинами відділу робітничого постачання лісокомбінату і крамницями курортторгу - на суму 10,8 млн. крб.
Великих успіхів досягнуто в житловому будівництві. Старі хати, вкриті соломою і дранкою, всюди поступилися місцем перед сучасними просторими будинками під черепицею і шифером. За останні 22 роки в районі збудовано 4806 нових і реконструйовано понад 3 тис. старих будинків. Значна увага приділялася спорудженню приміщень для культурно-освітніх закладів. За цей час введено в дію
14 нові школи, 18 клубів та бібліотек, 9 дитсадків тощо. Для побутового обслуговування населення в районі є 13 швейних, 8 взуттєвих, 3 столярні, механічна, годинникова, художня та інші майстерні.
Всі села та присілки електрифіковані.
Якщо до 1945 року на весь район була 1 горожанська школа, то в 1968 році тут працюють медичне та професійно-технічне училища, 7 середніх, 25 восьмирічних та 25 початкових шкіл, в яких навчається понад 10 тисяч учнів. Їх навчають і виховують 650 вчителів, серед яких один заслужений вчитель школи УРСР і 42 відмінники народної освіти.
До встановлення Радянської влади в районі працював лише один лікар, який тільки за гроші надавав медичну допомогу. Тепер в райцентрі та селах налічується 6 лікарень і один тубдиспансер на 275 ліжок, 25 фельдшерсько-акушерських пунктів, 7 акушерських і колгоспних пологових будинків, одна санітарно-епідеміологічна станція. Їх обслуговує 41 лікар і 197 чол. середнього медичного персоналу.
В районному центрі діють дві турбази, які протягом року обслуговують до 7 тис. туристів. Улюбленим місцем відпочинку трудящих є високогірне озеро
Синевир.
До послуг населення - районний Будинок культури, 36 клубів, 48 бібліотек книжковим фондом 300 тис. примірників, 42 кіноустановки, з них 4 широкоекранні. В 207 гуртках художньої самодіяльності беруть участь 2994 чол. молоді.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Лісковець
- Торунь
- Синевирська Поляна
- Синевир
- Річка
- Репинне
- Присліп
- Новоселиця
- Нижній Студений
- Негровець
- Майдан
- Лозянський
- Келечин
- Ізки
- Голятин
- Вучкове
- Буковець
- Пилипець
- Колочава
- Міжгір’я