Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
проходить залізниця і шосейна дорога Ужгород-Львів. Населення - 885 чоловік.
Територія Невицького була заселена в період неоліту (IV тисячоліття до н. е.), про що свідчать знахідки кам'яних шліфованих сокир. Тут виявлено також бронзові браслети та меч кінця II тисячоліття до н. е.
Вперше замок в історичних документах згадується в 1317 році, а село - в 1364 році, хоч виникли вони, очевидно, раніше. Це побічно стверджують народні перекази й легенди. В одній із них розповідається про те, що замок було збудовано за наказом слов'янської княгині «Золотої дівчини» ще до приходу угорських племен в Придунайську низовину. Він дістав назву «Невицький замок», тобто замок не вісток, яких нібито передусім мав захищати.
На початку XIV століття в Угорщині розгорнулися феодальні усобиці, які зачепили й Невицьке. В 1311-1318 pp. на території Угорщини, Словаччини її Закарпаття точилася боротьба за королівську корону. Активну участь у ній брав королівський палатин В. Амодей, який володів маєтками в Ужгородському комітаті і, зокрема, Невицьким замком. Спільно з Амодеєм виступав галицький князь Лев II, влада якого тоді поширювалася на частину Закарпаття.
В 1317-1318 pp. загони Амодея та його спільників були розбиті й відійшли в Галичину, а Невицький замок в 1317 році було передано італійському магнатові Яву Другету.
З Невицьким замком пов'язана ще одна важлива подія перших десятиліть XIV століття.
В 1317-1322 pp. відбулося повстання проти ставленика римського папи - короля Карла Роберта. Повсталих очолив ужгородський жупан П. П. Петенко (Петуня). Поряд з феодалами у військах Петуні було чимало кінних і піших селян. Оплотом повстанців став Невицький замок, захоплений ними внаслідок штурму. В 1322 році королівські війська, незважаючи на впертий опір, розбили повстанців і повернули замок Другетам.
Невицький замок до початку XV століття був центром управління маєтками Другета. Коли ж цей центр перенесли до Ужгорода, замок залишився форпостом на підступах до нього. Жителі Невицького, що мешкали навколо замку з часу його заснування, здавна займалися землеробством, скотарством, садівництвом, виноградарством, мисливством і рибальством.
Закріпачення мешканців Невицького відбулося в XIV- XV століттях. Крім поземельної данини, селяни безплатно виконували різні роботи в замку, давали двічі на рік певну кількість продуктів. Згодом було запроваджено дев'ятину від урожаю, мисливської і рибальської здобичі. Становище покріпаченого селянства дедалі погіршувалося. В зв 'язку з цим у XV столітті посилюється антифеодальна боротьба.
Так, у 1492 році в селах Ужанської долини діяв загін повстанців під керівництвом Федора Головатого, якого побоювався переслідувати навіть управитель Невицького замку. Населення Невицького, як і ряду інших сіл Ужанської долини, підтримувало повстанців (переховувало їх, постачало продуктами харчування, давало провідників тощо). Селяни Невицького брали участь у повстанні 1514 року. Вони, зокрема, входили до складу загону Петра Боршваї, що вів боротьбу з феодалами в районі Ужгорода Після придушення повстання феодали наклали на селян величезну контрибуцію.
В 1580-1590 pp. Невицький замок не раз переходив з рук у руки різних феодалів. Під час цих усобиць власники замку робили набіги на сусідні села, грабуючи, калічачи і вбиваючи селян, розоряючи їхні житла.
В 1602 році Невицький замок було закріплено за феодалом Руїни Невицького замку. 1967 р. Юрієм III Другетом, який скористався допомогою Ватікану,
наданою за поширення католицизму і сприяння єзуїтам. Це викликало виступи трансільванських князів і, зокрема, Дердя II Ракоці. В 1644 році Дєрдь II Ракоці зруйнував Невицький замок.
В 1691 році майно Другетів перейшло до рук графа Миколи Верчені. Від цього часу зберігся цікавий документ - опис колишнього маєтку Другетів, названий в історичній літературі урбаром 1691 року. В ньому є багато матеріалів про життя селян Невицького. В селі налічувалося тоді 13 родин з наділами і 4 родини без наділів. Крім того, було 19 опустілих господарств, власники яких повтікали під час феодальних усобиць від жорстокого феодального гноблення і непосильних поборів, а особливо від військових грабунків 1680-1690 років.
Згідно з урбаром, мешканцям Невицького належало 6 і 1/4 телеків землі (по 10 - 12 кобликів чи гольдів кожний): 12 селян мали по 1/2 наділу, а один - 1/4 наділу. В той же час пустувало 17 наділів, які заселялися осадниками.
Невицьке
Сторінка 1 з 7
Невицьке - село, центр однойменної сільської Ради, якій підпорядковані села Гута і Кам'яниця. Розташоване на правому березі річки Ужа, за 10 км від Ужгорода, в мальовничій долині, яка зі сходу обмежена рікою Ужем з її високим лівим берегом, а з північного заходу - пасмом гір. Через село Територія Невицького була заселена в період неоліту (IV тисячоліття до н. е.), про що свідчать знахідки кам'яних шліфованих сокир. Тут виявлено також бронзові браслети та меч кінця II тисячоліття до н. е.
Вперше замок в історичних документах згадується в 1317 році, а село - в 1364 році, хоч виникли вони, очевидно, раніше. Це побічно стверджують народні перекази й легенди. В одній із них розповідається про те, що замок було збудовано за наказом слов'янської княгині «Золотої дівчини» ще до приходу угорських племен в Придунайську низовину. Він дістав назву «Невицький замок», тобто замок не вісток, яких нібито передусім мав захищати.
На початку XIV століття в Угорщині розгорнулися феодальні усобиці, які зачепили й Невицьке. В 1311-1318 pp. на території Угорщини, Словаччини її Закарпаття точилася боротьба за королівську корону. Активну участь у ній брав королівський палатин В. Амодей, який володів маєтками в Ужгородському комітаті і, зокрема, Невицьким замком. Спільно з Амодеєм виступав галицький князь Лев II, влада якого тоді поширювалася на частину Закарпаття.
В 1317-1318 pp. загони Амодея та його спільників були розбиті й відійшли в Галичину, а Невицький замок в 1317 році було передано італійському магнатові Яву Другету.
З Невицьким замком пов'язана ще одна важлива подія перших десятиліть XIV століття.
В 1317-1322 pp. відбулося повстання проти ставленика римського папи - короля Карла Роберта. Повсталих очолив ужгородський жупан П. П. Петенко (Петуня). Поряд з феодалами у військах Петуні було чимало кінних і піших селян. Оплотом повстанців став Невицький замок, захоплений ними внаслідок штурму. В 1322 році королівські війська, незважаючи на впертий опір, розбили повстанців і повернули замок Другетам.
Невицький замок до початку XV століття був центром управління маєтками Другета. Коли ж цей центр перенесли до Ужгорода, замок залишився форпостом на підступах до нього. Жителі Невицького, що мешкали навколо замку з часу його заснування, здавна займалися землеробством, скотарством, садівництвом, виноградарством, мисливством і рибальством.
Закріпачення мешканців Невицького відбулося в XIV- XV століттях. Крім поземельної данини, селяни безплатно виконували різні роботи в замку, давали двічі на рік певну кількість продуктів. Згодом було запроваджено дев'ятину від урожаю, мисливської і рибальської здобичі. Становище покріпаченого селянства дедалі погіршувалося. В зв 'язку з цим у XV столітті посилюється антифеодальна боротьба.
Так, у 1492 році в селах Ужанської долини діяв загін повстанців під керівництвом Федора Головатого, якого побоювався переслідувати навіть управитель Невицького замку. Населення Невицького, як і ряду інших сіл Ужанської долини, підтримувало повстанців (переховувало їх, постачало продуктами харчування, давало провідників тощо). Селяни Невицького брали участь у повстанні 1514 року. Вони, зокрема, входили до складу загону Петра Боршваї, що вів боротьбу з феодалами в районі Ужгорода Після придушення повстання феодали наклали на селян величезну контрибуцію.
В 1580-1590 pp. Невицький замок не раз переходив з рук у руки різних феодалів. Під час цих усобиць власники замку робили набіги на сусідні села, грабуючи, калічачи і вбиваючи селян, розоряючи їхні житла.
В 1602 році Невицький замок було закріплено за феодалом Руїни Невицького замку. 1967 р. Юрієм III Другетом, який скористався допомогою Ватікану,
наданою за поширення католицизму і сприяння єзуїтам. Це викликало виступи трансільванських князів і, зокрема, Дердя II Ракоці. В 1644 році Дєрдь II Ракоці зруйнував Невицький замок.
В 1691 році майно Другетів перейшло до рук графа Миколи Верчені. Від цього часу зберігся цікавий документ - опис колишнього маєтку Другетів, названий в історичній літературі урбаром 1691 року. В ньому є багато матеріалів про життя селян Невицького. В селі налічувалося тоді 13 родин з наділами і 4 родини без наділів. Крім того, було 19 опустілих господарств, власники яких повтікали під час феодальних усобиць від жорстокого феодального гноблення і непосильних поборів, а особливо від військових грабунків 1680-1690 років.
Згідно з урбаром, мешканцям Невицького належало 6 і 1/4 телеків землі (по 10 - 12 кобликів чи гольдів кожний): 12 селян мали по 1/2 наділу, а один - 1/4 наділу. В той же час пустувало 17 наділів, які заселялися осадниками.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ярок
- Яворове
- Худльове
- Холмок
- Холмець
- Тарнівці
- Струмківка
- Соломонове
- Соловка
- Ратівці
- Пацканьове
- Оноківці
- Мінеральне
- Мала Добронь
- Коритняни
- Комарівці
- Кибляри
- Ірлява
- Дібрівка
- Горяни
- Глибоке
- Галоч
- Великі Лази
- Великі Геївці
- Баранинці
- Чоп
- Середнє