Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Невицьке

Сторінка 5 з 7
селі розмістився штаб 18-ї армії 4-го Українського фронту, начальником політвідділу якої був Л. І. Брежнєв. Він прожив певний час у с. Невицькому, в будинку залізничника Ю. І. Данка. З перших днів визволення комуністи, вийшовши з підпілля, добилися створення місцевого органу влади - Народного комітету, до складу якого ввійшли І. М. Желізко, М. І. Богдан, Й.
І. Балога, І. І. Угрин, В. І. Чиліпка, М. В. Штифель г. Для підтримання громадського порядку Народний комітет ство­ри н дружину народної міліції. Вся робота була спрямована на допомогу Червоній Армії (догляд за пораненими бійцями в госпіталі, постачання військовим частинам продуктів харчування тощо). З часу визволення жителі Невицького вважали себе громадянами Країни Рад.
Делегатам на Перший з'їзд Народних комітетів Закарпатської України тт. Й. М. Легану та І. М. Желізку трудящі села дали наказ голосувати за возз'єд­нання з Радянською Україною.
Звістку про прийняття з'їздом Маніфесту про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною та постанови «Про наділ селян, робітників і службовців Закарпатської України землею і лісом» жителі Невицького зустріли з величезною радістю. 28 листопада 1944 року в селі відбулися багатолюдні збори селян, на яких обговорювались ці історичні документи. На зборах селянин-бідняк Юрко Бодак сказав: «Закарпатські українці могли здобути повну свободу, можли­вість вільно висловитися за возз'єднання з Радянською Україною, за ліквідацію поміщицького землеволодіння тільки дякуючи Червоній Армії, дякуючи великому радянському народові, який із-за Карпат подав нам руку братньої допомоги... За все це ми сповнені синовньої любові і подяки до могутнього Радянського Союзу. Народ Закарпатської України взяв владу до своїх рук. Він разом з великим укра­їнським народом в одній з ним українській державі віднині сам буде вирішувати свою долю».
Збори жителів села звернулися з листом до Радянського уряду, в якому про­сили «прийняти Закарпатську Україну до складу великої Радянської України».
Народний комітет Невицького здійснив розподіл попівської і церковної землі між безземельними і малоземельними селянами. Після підписання договору між Чехословаччиною і СРСР про Закарпатську Україну в селі відбулися вибори сільської Ради. Головою виконкому сільради було обрано комуніста М. І. Богдана, членами: Й. М. Рілець, Й. І. Балога та інших.
Парторганізація Невицького, до якої увійшли ветерани комуністичного руху Й. М. Легаті, І. М. Желізко, М. І. Богдан та інші, була відновлена в 1944 році. З перших днів комуністи спрямували трудящих Невицького на
боротьбу за соціалістичні перетворення. Члени парторганізації
брали участь в усіх заходах, які здійснювалися в селі.
В 1945 році була створена комсомольська організація села. Ініціаторами створення і першими комсомольцями були І. Й. Вукета, І. І. Карбованець, М. I. Вукста та інші. Комсомольці і молодь села працювали під керівництвом комуністів, на всіх ділянках господарського і політичного життя села.
В 1948 році сільські комуністи створили ініціативну групу, яка добилася організації колгоспу, що носив ім'я Серго Орджонікідзе. Першими агітаторами за колгоспну справу були комуністи М. І. Богдан, І. М. Желізко, В. І. Чиліпка, Й. М. Леган. За ними заяви до колгоспу подали Й. А. Дудик, Й. М. Рілець, Ю. Ю. Грошик, Й. І. Балога та інші.
Невеличка сільськогосподарська артіль завдяки наполегливій праці комуністів уже в першому році досягла непоганих наслідків у роботі. В 1950 році членами колгоспу стали майже всі жителі села, які займалися сільським господарством. В цьому ж році колгоспи сіл Невицького, Гути, Кам'яниці об'єдналися в одне гос­подарство, що дало можливість скоротити адміністративні витрати, краще вико­ристати землю й техніку.
Колгосп ім. Серго Орджонікідзе успішно розвивався: зростала продуктивність праці, збільшувалася продукція землеробства, тваринництва, садівництва. У 1960 році урожай зернових у колгоспі складав 26 цнт з гектара, картоплі - 106 цнт, овочів - 108 цнт. За 5 місяців 1960 року було надоєно в середньому по 1500 кг молока на корову.
Проте розвиток народного господарства вимагав дальшого укрупнення сільськогосподарських підприємств. Районні організації виступили ініціаторами об'єд­нання колгоспу з Ужгородським садовинрадгоспом. Колгоспники одностайно підтримали цю пропозицію, і в 1960 році колгосп став Невицьким відділком Ужгородського садовинрадгоспу. У розпорядженні відділку є 265 га ріллі, 645,8 га садів, з яких 24 та плодоносних, 10 га ягідників, 144 та вигонів і пасовищ. За 6 років від­ділок освоїв 635 га схилів і чагарників. У 1967 році по відділкові врожай пшениці становив 26 цнт, ячменю - 24 цнт, зерна кукурудзи - 45 цнт, фруктів - 80 цнт, овочів - 120-300 цнт. Відділок мав 500 голів великої рогатої худоби. Механізацію сільськогосподарських робіт забезпечують 10 тракторів, 1 комбайн та комплект інших сільськогосподарських машин.


Cучасна карта - Невицьке