Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чинадієве

Сторінка 1 з 7
Чинадієве - селище міського типу, центр Чинадіївської селищної Ради. Роз­ташоване в долині річки Латориці на автостраді і залізниці Мукачеве-Львів за 7 км лід районного центру. Селищній Раді підпорядковане село Синяк. Населення – 6,4 тис. чоловік.
Місцевість, де розміщене Чннадієве, заселялася людиною давно. Про це свідчать знахідки неоліту (IV тисячоліття до н. е.) і доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), мідні, срібні і золоті монети часів Римської імперії (II століття н. е.) та слов'янський посуд (VIII-X століття н. е.).
В письмових джерелах вперше село згадується за 1214 рік під назвою Золява- Сент-Шклош. Назва Сент-Міклош походить від побудованого тут і названого іменем святого Миколая поміщицького двору. Під цією назвою село фігурує в офіційних латинських і угорських документах аж до 1944 року. Однак засноване село місце­вії и руським населенням і давня його руська назва - Чинадієве. За народними пере­казами вона походить від того, що на цьому місті пани чинили дії, тобто суд, роз­праву. Про слов'янське походження назви села свідчать і старовинні назви частин се. і а (Березник, Грабини, Новоселиця, Чинадьов). Про слов'янське походження назви Чинадієве свідчить і грамота угорського короля Стефана V, який у 1264 році подарував «село Чинадієве, що но цю сторону засіки, і село Сваляву по ту сторону засіки» магістру Аладару, який виконував доручення короля до галицького князя.
У XIII столітті виникла Чинадіївська домінія. В 1387 році вона належала багатому феодальному роду Переніїв. Чинадіївській домінії в цей час належало 15 сіл. З середини XV століття Чинадієве стає містечком (Оpidum). Побудований тоді поміщицький палац зберігся до нашого часу.
Зростанню населення Чинадієвого, як і інших сіл домінії, сприяв прихід сюди втікачів і переселенців з Галичини. Вони селились по т. зв. волоському або німецькому праву. На 10-12 років вони звільнялись від повинностей, а тоді обкладались
податками і феодальними данинами, які весь час зростали. Селянам надавалась гірша земля. Вони не тільки обробляли панську землю, але і платили ден'яіщіу з урожаю і добутого хутра панові та десятину православному священику.
Під час безперервних воєн, які вели Угорщина і Семиграддя з Польщею, Австрією, Туреччиною, Чинадієве не раз спустошувалось. За переписом 1567 року в ньому залишилось три двори, які платили податок - Козака, Нашка та Міхалка, і двір «кенезя» (старости), який звільнявся від податку.
Чинадіївська домінія передавалась від одного власника до іншого. В 1612 році її було об'єднано з Мукачівською - в Мукачівсько-Чинадіївську домінію. В 1669 році Мукачівсько-Чинадіївську домінію за 1600 форинтів придбали трансільванські князі Ракоці. Щоб забезпечити свою армію провіантом і фуражем, вони весь час посилювали експлуатацію селян. В кінці XVII і на початку XVIII століття селяни відробляли в рахунок панщини кожний третій тиждень (104 дні на рік). Збільшилась дев'ятина. Селянські господарства занепадали. В 1690 році у володінні селян було лише 2 коней, 8 волів, 13 корів.
Після поразки визвольної війни 1703-1711 pp. Мукачівсько-Чинадіївська домі­нія стала королівською власністю. Через відсутність збуту виробів чинадіївська еко­номія занепадала. Але експлуатація селян посилювалась. Панщина все частіше замінялась грошовим податком.
В 1728 році австрійський імператор Карл VI Габсбург подарував Чинадієве разом з усією домінією архієпіскопу Шенборну. З пануванням тут Шенборнів зв'я­зана майже 200-річна багатостраждальна історія Чинадієвого. Почалося заселення домінії переселенцями-німцями, яких наділяли кращою землею за рахунок місце­вих селян. У другій половині XVIII століття тут числилась 61 кріпацька родина, з них 60 належали Шенборну і одна - Мукачівському монастирю. За соціальним станом вони поділялися так: 49 сімей кріпаків, що мали землю, 9 желярів, 3 піджеляри. У володінні 49 господарств було всього 11 кріпацьких наділів гіршої землі. Це становило 535 пожонських мір, у т. ч. 236 орної землі і 234 сіножатей. Великий тягар феодальних повинностей виконували в той час кріпаки Чинадієвого. Воші відробляли в економії 703 дні панщини з тяглом і 1605 днів без тягла, давали десятину натурою з усіх виробів свого господарства, звозили на економію урожай з пан­ського поля, сплачували різні данини, зокрема грошову «таксу» з житла по 1 форінту на рік. Ця данина бралась з цілого телеку (наділу), але її брали і з тих, хто мав половину наділу. Крім того, селяни давали дрова, масло, курей, яйця, платили за помол зерна (24-35 крейцерів), давали феодалу 6 мішків (в дарунок), 6 форинтів за користування річкою, возили по 1 возу солі з Мармароша-Сігета. їм заборонялось варити пиво і горілку.
У першій половині XIX століття експлуатація знов посилилась. Поміщики відбирали у селян кращі землі. Так, в 1818 році відібрали землі у 5 чииадіївських селян. Кріпаків примушували працювати на гуральнях, на будівництві доріг, на


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Чинадієве