Сторінка 1 з 2
Хустський район (до 1953 року - Хустський округ) розташований у південно- західній частіші Закарпатської області, межує на півночі з Міжгірським, на сході- з Тячівським, на заході - з Виноградівським та Іршавським районами. На півдні району проходить кордон СРСР з Соціалістичною Республікою Румунією. Район утворений у 1944 році. Площа - 1 тис. кв. км., або
дванадцята частина площі області. Населення - 113,8 тис. чол., з яких 78 проц.- сільське. Середня густота населення 114 чол. на 1 кв. км. Належить до густонаселених районів не тільки області, але й країни, бо має сприятливі рельєфно-кліматичні умови.
На території району - місто Хуст та 57 сільських населених пунктів, які підпорядковані 21 сільській Раді депутатів трудящих.
Близько 60 проц. території району займають гори, що на південному сході та на південному заході утворюють вузькі коридори, низовини, по яких протікають ріки Тиса і Ріка.
Хустський район добре забезпечений всіма видами транспорту: залізничним, автобусним, які зв'язують його з обласним центром та з усіма містами області. Автобуси курсують по 23 маршрутах, що з'єднують всі села району з містом Хустом. Встановлено автобусний зв'язок зі Львовом та Івано-Франківськом. Через район проходять залізнична лінія Ужгород - Солотвина, шосейні шляхи Ужгород - Рахів та Хуст - Міжгір'я.
Територія району багата корисними копалинами: покладами кам'яної солі (Олександрівка), ртутної руди (Вишкове), а також будівельними матеріалами, андезитами, вапняками (Рокосів, Вишкове, Крива, Драгове), що мають промислове значення.
В районі працюють 9 колгоспів, радгосп, за якими закріплено 62,5 тис. та сільськогосподарських угідь. Близько 40 проц. території району зайнято лісами. Основною зерновою культурою є кукурудза, якою в 1967 році засіяно близько 20 проц. всієї площі орних земель. Під картоплею було зайнято 22 проц. орних земель. Крім того, в районі вирощують овочеві культури, головним чином капусту, помідори, огірки, а також тютюн.
В колгоспах і радгоспі є 129 тракторів, 28 комбайнів, 156 автомашин та багато іншої техніки. Значно зросли виробництво і використання органічних та мінеральних добрив. Це1 збільшило врожайність зернових, фруктів, овочів, підвищило виробництво молока і м'яса. Середній урожай зернових за 1961 - 1967 pp. становив по 26 цнт, кукурудзи - 40, картоплі - 90, овочів - 120, фруктів - по 30 цнт з кожного гектара.
Важливою галуззю сільського господарства району є тваринництво. На перше січня 1968 року по всіх категоріях господарств району налічувалося 30,8 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 15 тис. корів; 15,2 тис. свиней, 18,3 тис. овець. Неподільні фонди колгоспів району на 1 січня 1968 року становлять 10,4 млн. крб. В колгоспах широко розвинуті такі промисли, як лозоплетіння (виготовлення з лози корзин та обплітання бутелів), виробництво жіночих сумок з кукурудзяного листя, виробництво канви для вишивання, випалювання вапна, в двох колгоспах працюють заводи по виробництву цегли.
За успіхи, досягнуті у виробництві сільськогосподарської продукції, високого звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні 2 передовики колгоспного виробництва, 100 чол. нагороджено орденами і медалями, у т. ч. 6 - орденом Леніна.
Промисловість зосереджена головним чином у Хусті. В районі працює 20 промислових підприємств,-7 будівельних організацій, 4 транспортні, 3 шляхові та одне підприємство зв'язку, в яких зайнято понад 10 тис. робітників та інженерно-технічних працівників. Підприємствами району в 1967 році випущено продукції на 35,5 млн. крб., у т. ч. надпланової на 2,7 млн. крб. У порівнянні з 1946 роком кількість робітників зросла в 10 разів, а випуск продукції - в 100 разів.
Найбільшими підприємствами району є меблевий комбінат, фетрофільцева і взуттєва фабрики, цегельно-черепичпий, щебеневий, каменедробильний і керамічний заводи, фабрика спортивио-галантерейних виробів, Теребле-Ріцька ГЕО, лісокомбінат. У ювілейному 1967 році стали до ладу автозаправочна станція, новий райпромкомбінат, хлібозавод. Розпочав роботу будівельний трест «Хустхімбуд».
В роки п'ятирічки у районі стануть до ладу нові підприємства. Тепер йде будівництво плодоконсервного заводу, ртутного гірничо-металургійного комбінату, полігону залізобетонних блоків, нових цехів фетрофільцевої фабрики, меблевого комбінату, механічного заводу. В найближчий час намічено також спорудити завод поліхлорвінілової плівки та виробів з неї.
На промислових підприємствах працює 480 передовиків виробництва, ударників комуністичної праці, 35 з них нагороджено орденами та медалями.
Важливе місце в районі посідає лісове господарство. Промислове значення має бук і смерека. Крім того, вирощуються ялина, ясен, явір, дуб, граб. Щорічно для відновлення лісових масивів насаджуються сотні гектарів молодих дерев. Лісничого Драгівського лісництва І. І. Лишай удостоєно почесного звання заслуженого лісовода Української РСР.
Дивиться також інші населені пункти району: