Боронява - село, центр сільської Ради. Лежить на річці Боронявці (притока Тиси), за 7 ісм від районного центру, за 4 км від залізничної станції Сокирниця. Населення - 2695 чоловік.
У Бороняві розташована бригада колгоспу ім. Леніна, за якою закріплено 1700 га землі, в т. ч. 200 га орної, 800 га сіножатей, 700 га садів. Основний виробничий напрям-садівництво і тваринництво. Передові ланки П. Шандорського та Ю. Клованича щорічно збирають з та по 70 цнт яблук; І. Донинця - по 180 цнт картоплі.
В селі є восьмирічна школа, при якій діє консультаційний пункт заочної середньої школи, бібліотека, якій присвоєно звання бібліотеки відмінної роботи, клуб. Сільський хор брав участь в республіканському огляді художньої самодіяльності, присвяченому 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, нагороджений дипломом 2 ступеня.
Вперше Боронява згадується в джерелах 1389 року. Тут було розвинуте видобування солі.
Жителі села П. В. Баїіяс та В. В. Кундря були учасниками Великої Жовтневої соціалістичної революції. Перший боровся в лавах Червоної
Армії на Західному фронті в 1918-1919 pp., а В. В. Кундря був чекістом, після повернення додому, в 1921 році став організатором партійної організації в селі. Активним учасником революційних подій 1919 року в Угорщині був І. І. Дякуй.
В березні 1919 року в селі була встановлена Радянська влада.
В 1921 році створена партійна організація. Через кілька років вона стала однією з найбільших комуністичних організацій Хустського округу. В 1927 році за комуністами Вороняви йшло близько 700 співчуваючих селян. У 1925 році в селі створена комсомольська організація, яку очолювали Д. Попович, М. Мацканюк та ін. З Бороняви вийшли активні учасники комуністичного руху на Закарпатті Д. П. Попович, М. А. Можарович, О. І. Тимко.
В ніч на 9 вересня 1928 року поліція вчинила криваву розправу над комуністами Вороняви і селянами, що їх підтримували. Ця подія схвилювала трудящих усього світу. 23 вересня 1928 року газета «Правда» (Москва) вмістила статтю, в якій викрила цей нечувашій злочин.
Комуніст М. А. Можаровнч був учасником антифашистського конгресу в Берліиі в 1929 році, де розповів про події в Бороняві.
В листопаді 1930 року при активній участі комуністів у селі створено місцеву організацію Союзу працюючого селянства, до якої ввійшло понад 50 чоловік.
В роки фашистської окупації населення чинило опір хортистам, 49 чол. емігрувало до Радянського Союзу. В десантній групі Ф. Патакі був М. І. Дякуп, а в групі О. Борканюка - М. А. Можарович, який загинув під час висадки десанту. М. І. Дякун пізніше був схоплений фашистами і страчений в сігетській тюрмі.
23 жовтня 1944 року Вороняву визволено від фашистської окупації.
Дивиться також інші населені пункти району: