Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Береги

Береги - село, центр сільської Ради розташоване за 8 км від Берегового, з яким зв'язане шосейною дорогою та вузькоколійною залізницею. Населення - 2750 чол., переважно угорці.
Сільській раді підпорядковане село Зміївка.
Село розташоване на горбах, які в минулому були берегом заболоченого, а тепер осушеного озера - Чорного Мочара. Поблизу села протікає річка Боржава.
Виникнення села відноситься до XII століття. Назва Береги незаперечно свід­чить, що воно було засноване місцевим слов'янським населенням. Село зрос­тало, вже в 1214 році його іменем звалась жупа Берег. Після татарської навали 1241 року село швидко піднялось. Тут було споруджено замок, що став опорою воєнно-феодальної влади власників Берегів.
Велику роль в посиленні феодального гніту відігравала католицька церква. У 1261 році угорський король Бела IV подарував Березьку жупу разом з «...усіма селами, лісами, людьми, звірами і водами» Егорській єпархії. Уже в XIII столітті тут була римо-католицька парафія, яка збирала з селян церковний податок і сплачувала десятину естергомському примасу. Для зміцнення феодальної влади католицької церкви у 1329 році в Берегах на березі Боржави було споруджено монастир, який було названо Малий Берег.
Значення Берегів як церковного й адміністративного центру посилювалось. В XIII-XIV століттях вільному населенню Берегів надається ряд привілеїв. Село одержало право самоуправління, зокрема мало виборного старосту та 12 присяж­них, які здійснювали судову і адміністративну владу. Село мало свою печатку. В грамоті за 1397 рік Береги вперше називаються містечком.
Як свідчать документи, вже на той час населення Берегів займалось полюван­ням та рибною ловлею, хліборобством та скотарством, зокрема випасом свиней у ду­бових лісах.
Наприкінці XIV століття Береги перейшли у володіння подільського князя Федора Корятовича, а в 1427 році разом з іншими селами Мукачівської домінії були передані сербському феодалу Георгію Бранковичу. І пізніше село часто дарувалось, переходило від одних феодалів до інших.
З час феодальних міжусобиць і воєн Береги не раз зазнавали великих спустошень. У 1566 році, наприклад, татарські полчища спалили майже все село, за­бралі в неволю 90 селянських родин - 270 чоловік.
Тоді ж була втрачена печатка села, на користування якою воно мало привілей. В наступному 1567 році була виготовлена нова печатка, на якій зображено голову бика, що свідчило про значну роль скотарства у господарстві села.
У зв'язку з посиленням феодального гніту і утисків з боку католицької церкви у 1554 році селяни Берегів, які прийняли кальвінізм, вигнали ченців з монастиря Малий Берег, зруйнували його, захопили церковні і монастирські землі. В 1595 році при церкві почалось навчання окремих дітей грамоті, причому селяни змушені були давати за навчання дітей десятину з урожаю та від збору меду.
В другій половині XYII століття Береги переходять до трансільванських кня­зів Ракоці, які посилюють феодальну експлуатацію. Зростають натуральні податки, панщина. Кріпаки повинні були платити таксу - 1 флорин, відробляти панщину на князівських виноградниках та виготовляти бочки для вина. Кріпаки Берегів відробляли свою панщину і на каменоломнях Берегового. Їм заборонялось рубати ліс, ловити рибу, полювати на звірів. За урбарієм 1704 року 300 селянських господарств Берегів мали виробити для домінії 50 бочок вина, виготовити для Му­качівського замку бочки. Крім того, селяни сплачували пану десятину від при­бутків зі свого господарства. Як і раніше, селяни-кріпаки займалися землеробством, зокрема вирощуванням жита, пшениці, кукурудзи, а також скотарством. Село мало на річці Боржаві водяний млин.
Селяни Берегів на початку XVIII століття взяли активну участь у визвольній війні угорського народу проти габсбурзького абсолютизму. У 1704 році в армії Ференца II Ракоці служило 9 жителів села. Після поразки повстання Береги, як і вся Мукачівська домінія, у 1711 році стали власністю королівської казни; в 1728 році ця місцевість була подарована австрійському графові Шенборну. З більш як двохсотрічним пануванням Шенборнів зв'язана наступна багатостраждальна істо­рія села.
Щоб збільшити свої зиски від маєтків домінії, Шенборни посилюють експлуа­тацію селян. Вони обмежують права і свободи трудівників, збільшують кріпосні повинності. Це призвело до значного збідніння селян, голоду. Страждали селяни і від хвороб. У 1742 році, наприклад, від епідемії холери померла десята частина жителів села.
Щоб захиститись від сваволі Шенборнів, селяни Берегів не раз писали скарги та посилали депутації в Берегове і Відень, але не могли нічого


Cучасна карта - Береги