Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Береги

Сторінка 7 з 8
За 1956-1960 pp. площі садів і виноградників колгоспу зросли в 2,5 раза. Артіль зібрала в середньому по 48,2 цнт винограду з гектара. Вся площа
садів та пипоградпиків становила 300 гектарів. Колгосп розгорнув боротьбу за створення 1000 га садів та виноградників.
Велику роль у зміцненні економіки колгоспу відіграло більш інтенсивне використання земель Чорного Мочару. Проведені з допомогою держави меліоративні роботи дали змогу перевести малопродуктивні пасовища в орні землі, хоч наявна осушувальна система не повністю гарантувала сталі врожаї.
З середини 1960 року в артілі стала вводитись гарантована грошова оплата праці колгоспників, а з 1 січня 1961 року колгосп перейшов на гарантовану оплату
всіх видів робіт. Це стало можли­вим завдяки створенню значного перехідного грошового фонду: на 1 січня 1960 року він становив уже 800 тис. карбованців.
Господарство артілі все більше набирає м'ясомолочного та виноградарського напрямку. Але в ці­лому артіль - багатогалузеве гос­подарство. На 1968 рік за колгос­пом було закріплено 4650 га сільськогосподарських угідь, у т.ч. ріллі - 3116 га, сіножатей 392, па­совищ - 916, виноградників - 300, садів - 23 і лісів - 407 гектарів. Площі виноградників зросли за час колективного господарювання в чотири рази. На 1967 рік колгосп збільшив поголів'я великої рогатої худоби до 2130 голів, овець - до 3040. На 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено по 264 цнт молока та 74 цнт м'яса. Неподільний фонд колгоспу досяг 2,7 млн. карбованців.
Тваринники колгоспу вже багато років займають перше місце в районі. В успі­хах артілі є значна частка й бригадира тракторної бригади раціоналізатора Н. Калі. В 1966 році на республіканському конкурсі раціоналізаторів його було нагоро­джено похвальною грамотою та премією. За видатні успіхи в колгоспному вироб­ництві йому присвоєно почесне звання заслуженого механізатора Українсь­кої РСР.
Загальною повагою користується ветеран, один з перших механізаторів колгоспу А. Кепич. Принаймні 20 із 100 колгоспних механізаторів він допоміг здо­бути нову спеціальність.
За роки Радянської влади Береги стали невпізнанними. Кількість житлових будинків тут збільшилась з 553 у 1946 році до 656 в 1967році; на місці 114 старих будинків збудовані нові трикімнатні, з усіма необхідними приміщеннями - окре­мими кухнями, ваннами. Усі вулиці села бруковані; вздовж них тягнуться ряди декоративних дерев, в центрі села посаджено сквер.
Неухильно підвищується добробут трудівників села. Щомісячна заробітна плата колгоспників становить 80-100 і більше карбованців. Підсобне господар­ство повністю забезпечує потреби членів артілі в овочах та картоплі. Майже кояша сім'я виробляє щороку з індивідуального виноградника для особистих потреб 100-300 літрів вина. На 1967 рік державні пенсії отримували 243 колгоспники і робітники. Про зростання добробуту свідчить, зокрема, те, що товарообіг торго­вих підприємств Березького споживчого товариства з 1954 по 1967 рік зріс втроє і досяг 1,3 млн. карбованців. У 1967 році було закінчено будівництво нового універмагу і чайної. Крім того, в селі є ще 7 інших спеціалізованих магазинів.
На належному рівні медичне обслуговування трудящих села. У Берегах діє дільнична лікарня з пологовим відділенням, амбулаторія. Лікарня обладнана найновішою апаратурою, тут є фізіотерапевтичний кабінет, рентгенкабінет, лабора­торія. За самовіддану працю головний лікар-вихованець Ужгородського універ­ситету Ю. О. Левдар нагороджений медаллю «За трудову відзнаку».

Великі зміни сталися в галузі народної освіти. У селі діє восьми­річна школа та консультативний пункт Берегівської середньої заочної школи. Із 1953 року тут працює також середня школа з угорською мовою навчання.
В селі ліквідована неграмотність і майже не залишилось малограмотних людей. На 1968 рік тут працювало 25 чол. з вищою освітою, 6 - із не закінченою вищою та 16 - з середньою спеціальною освітою. В селі здійснене загальне обов'язкове 8-річне навчання. Ве­лику культурно-освітню роботу провадить клуб села; тут регулярно читають лекції, демонструються
фільми, при клубі діє 9 гуртків художньої самодіяльності; художній керівник чоловічого хору Й. Й. Густі нагороджений орденом «Знак Пошани».
Велику культурну роботу проводить і бібліотека, що має близько 2 тис. чита­чів. Понад 80 родин колгоспників і службовців мають сімейні бібліотеки по 300-500 і більше книг. В побут колгоспників увійшло кіно, телебачення, радіо; в селі працює колгоспний радіовузол. На 1968 рік кожна сім'я передплачувала в серед­ньому по 3-4 газети і журнали.


Cучасна карта - Береги