Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Велика Добронь

Сторінка 1 з 7
Велика Добронь - село, центр однойменної сільської Ради. Розташована на правому березі Тиси і лівому березі Латориці, за 42 км від Ужгорода. Насе­лення - 4550 чоловік.
Археологічні знахідки, виявлені на території села,- бронзові кільця, гу­дзики, серп, наконечники списів, скляне намисто,- свідчать, що люди тут жили ще в кінці ІІ - на початку І тисячоліття до н. е. Перші документальні відомості про село відносяться до 1248 року. Документи 1270 і 1282 pp. згадують його як королівський маєток і називають Доброн, Дубрум, Дубров.
У XIV столітті Велика Добронь переходить у володіння феодалів. Її власни­ками були Р. Доброні, Д. Доборускаї, подільський князь Ф. Корятович. Серед володарів XV-XVI століть відомі Д. Добо, Ф. Добо, П. Перені, Ф. Дароці. З 1638 року добронськими землями заволоділи члени князівської сім'ї Ракоці, з якої ви­йшло багато відомих діячів національно-визвольного руху угорського народу проти габсбурзької тиранії.
Активно підтримали кріпаки Великої Доброні боротьбу угорських трудящих під час визвольної війни 1703-1711 pp. Під прапорами Ференца II Ракоці проти військ австрійських Габсбургів боролось понад 600 чол. із Мукачівської домінії, в т. ч. жителі Великої Доброні - Ф. Біро, І. Кландико, І. Ердег, М. Пінте та інші.
Після поразки повстанців австрійський імператор передав володіння Мукачівського замку графу Фрідріху Карлу Шенборну, одному з найбагатших і найжорстокіших поміщиків.
В той час майже всі кріпаки села за національною приналежністю були угорцями. В 1769 році тут поселилось декілька українських сімей.
Кріпаки, як угорці так і українці, терпіли страшенні злидні. Документи до­несли до наших днів багато фактів, що розповідають про безмежне свавілля графів Шепборнів та їх урядників по відношенню до своїх підданих. В 1802 році селяни розпочали судовий процес проти Шенборна. Графські економи, як говорилось у скарзі, протягом десятиріччя обтяжували кріпаків непосильною панщиною. 133 селянські двори, користуючись 54 земельними наділами, відробили на панщині 9767 днів, що становило в середньому по 296 днів на кожне господарство, а згідно урбарію вони повинні були працювати лише по 104 дні. Селяни Великої Доброні, таким чином, працювали на панщині на 4151 день більше ніж їм належало. Та судовий процес не дав ніяких наслідків. Панські слуги продовжували виганяти на панщину селян понад визначену норму. Дуяе відчутною у Великій Доброні була недостача землі. Лише на протязі 35 років (1806-1841 pp.) кількість безземельних дворів тут зросла з 4 до 114.
Трудящі Великої Доброні в 1848-1849 pp. гаряче відгукнулися на револю­ційні події в Угорщині. Вони виступали за розподіл поміщицьких і церковних земель, за скасування кріпацтва. Багато з них добровільно вступили в революційну армію або національну гвардію.
Майже не поліпшилось життя селян і після ліквідації кріпацтва. Не маючи достатньої кількості землі, вони змушені були йти в кабалу до поміщиків і куркулів. Поразка угорської буряїуазної революції викликала посилення терору караль­них органів. У 50-60-х роках податки та орендна плата за користування землею часто стягувалися у Великій Доброні з допомогою війська. Реформатська церква в селі теж була одним з головних експлуататорів. Навіть офіціальні церковні дже­рела визнавали, що до 1870 року церква була хазяїном в селі, а жителі - її бат­раками.
Великодобронські землі давали дуже низькі врожаї. Великі збитки приносили повені, проти яких населення було зовсім безсилим. Повінь відрізала Велику Доброні, на кілька тижнів від окружного центру і навколишніх сіл, часто залишала людей без шматка хліба. Щоб звести кінці з кінцями, багато селян займалося ловлею риби та збиранням дикоростучих плодів. У неврожайні роки вони збирали кору ясена, перемелювали її на кам'яних жорнах, змішували з їстівними сільськогосподарськими продуктами і так годували свої сім'ї.
Крім жорстокого соціального гніту, частих неврожаїв і повеней, на Велику Добронь обрушувалися й інші лиха. В 1873 році спалахнула епідемія чуми. По­збавлені медичної допомоги, жителі села вмирали сотнями. 16 жовтня 1883 року від пожежі згоріло 102 будинки, тобто майже половина села, загинуло багато худоби і птиці.
Інтенсивний розвиток капіталістичних відносин і зростання експорту деревини в останні десятиріччя принесли нові страждання трудящим Великої Доброні. Вони вирубували ліс графа Шенборна для відправки деревини у Францію і Австрію, гнули спину на будівництві каналу й насипних дамб тощо.
Протягом другої половини XIX століття порівняно швидко зростає населення Великої Доброні. Якщо в 1863 році в селі налічувалося 1876 чол., то в 1881 році тут у 299 будинках проживало 2089 чол. Через 10 років кількість жителів становила 2810 чол., а напередодні першої світової війни у Великій Доброні було вже 486 будинків і 3033 жителі.


Cучасна карта - Велика Добронь