Сторінка 4 з 7
парламентських виборах 1935 року за членів КПЧ голосувало 564 виборці (з 1719). Боячись впливу комуністів на селянські маси, буржуазні органи влади на початку 1936 року розпустили сільське представництво.
Комуністи в своїй практичній роботі завжди враховували національні
інтереси населення. В 1935-1938 pp. у селі було проведено багато зборів і мітингів, на яких члени КПЧ закликали трудящих угорців не йти на поводі в буржуазно-націоналістнчних верховодів - агентів Гітлера, а боротися разом з українськими трудящими Закарпаття проти зовнішнього і внутрішнього фашизму. На цих зборах виступали члени крайкому КПЧ І. Туряниця, І. Ціпф та інші. Комуністи і співчуваючі з Великої Доброні брали участь в конференціях Об'єднання трудящого селянства в Мукачевому.
У Великій Доброні значна частина селян не мала своїх будинків. Часто під однією покрівлею проживало кілька сімей. Траплялось і так, що в одному дворі жило 5-6 сімей, які складалися з 20-30 чол. В селі ще під кінець 30-х років налічувалось понад 200 чол. неписьменного населення. Село було заражене малярією, тифом та іншими інфекційними хворобами. Незважаючи на це, у Великій Доброні обслуговували населення тільки один лікар і один аптекар.
В 1938 році в селі працювали чеська й угорська державні початкові школи, а для українського населення були відкриті лише окремі класи (при угорській школі).
В листопаді 1938 року Велика Добронь була окупована фашистською Угорщиною. В село прибули члени терористичної організації «Сабад чапат» і жандармерія, які почали розправу над місцевими комуністами. Діяльність комуністичної організації була заборонена, елементарні демократичні права трудящих - ліквідовані. Комуністи щоденно викликались на допити в жандармське управління, де їх жорстоко катували. Переслідувались і сім'ї комуністів, їх позбавляли продовольчих карточок.
Коли хортистська Угорщина вступила у злочинну війну проти СРСР, комуністів забрали в штрафні батальйони, де фашисти намагалися якнайшвидше ліквідувати їх. Так загинув, зокрема, секретар комуністичної організації Великої Доброні Ш. Гіді.
Зміна чехословацької буржуазної влади угорською нічого не принесла Великій Доброні, незважаючи на те, що це було село з угорським населенням. Навіть монографія, яка вийшла з друку в 1940 році під назвою «Ужгород і Ужанська жупа», змушена була визнати, що «жителі цього багатолюдного села протягом віків жили впроголодь як батраки, поденники, а частково так живуть і зараз. Багато сімей і тепер, крім мізерних халуп і працелюбних рук, абсолютно нічого не мають». У селі в 1941 році було 250 безробітних.
В період фашистської окупації трудящі села чинили впертий опір антинародним заходам властей. Зокрема, мали місце виступи проти мілітаризації економіки, а також виховання молоді в фашистському дусі. Багато юнаків ухилялося від занять військовою підготовкою в організаціях «Левенте». Інколи юнаки нападали навіть на інструкторів фашистських організацій.
Навесні 1944 року село було зайняте німецькими фашистськими військами, які почали відбирати в селян продукти, худобу, майно. Але фашистському «новому порядку» надходив кінець. До Закарпаття наближались переможні радянські війська.
26 жовтня 1944 року село визволив партизанський підрозділ на чолі з Андрієм Калашниковим. Партизанську групу супроводив житель Великої Доброні М. Порохнавець. Незабаром в село увійшли частини Червоної Армії.
В зв'язку з тим, що в районі Чопа фронт стояв понад 40 днів, великодобронці подавали радянським військам дійову допомогу. В селі було створено кілька перев'язочних пунктів, а в школі - організовано госпіталь. Жінки збирали для поранених бійців подарунки, чоловіки ремонтували дороги й мости. В 1945 році
для Червоної Армії в селі заготовлено 1368 цнт м'яса, 510 цнт хліба, 650 цнт картоплі, 1924 цнт капусти, 1750 цнт сіна.
З перших днів визволення з фашистської неволі комуністи Великої Доброні стали організаторами нового, соціалістичного життя. За дорученням великодоброц, ських трудящих Ф. Молнар і Ф. Балог брали участь в роботі Першого з'їзду Народних комітетів у Мукачевому. Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною підписала переважна більшість жителів села.
В кінці 1944 року заново була створена партійна організація в складі 13 чоловік (Й. Гіді, Й. Сані, Ф. Молнар, Ф. Сані, А. Гете, Ф. Деак, К. Молнар та інші). Секретарем первинної організації працював Ф. Молнар. За ініціативою партійної організації відкрито пункт для надання матеріальної допомоги сільській бідноті, розгорнута робота по розподілу поміщицьких і церковних земель. Серед 291 безземельного і 114 малоземельних селян розділено 692 гольди землі. Було створено земельну громаду, головою якої обрано Андраша Гете. В селі організувалася МТС.
Дивиться також інші населені пункти району: