Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Велика Добронь

Сторінка 6 з 7
тисячу радіоприймачів, багато телевізорів, пральних машин, холодильників, мотоциклів, велосипедів.
Внаслідок неухильного підвищення життєвого рівня трудівників села зростає
продаж населенню товарів широкого вжитку. Якщо до Радянської влади у Великій Доброні був один магазин і декілька корчем, то тепер тут є 14 магазинів, в т. ч. універмаг (з річним оборотом 360 тис. крб.), будмаг, меблевий магазин, книгарня. Великодобронському сільському споживчому товариству підпорядковано 35 торго­вельних точок, його товарооборот в самому селі складає 1 млн. крб. (в 1956 році - 430 тис. крб.).
В дорадянський період у селі лютували епідемії різних хвороб. Радянська влада виділила значні кошти на поліпшення медичного обслуговування. Вже в
1946 році відкрито амбулаторію і стоматологічний кабінет. Через рік почала діяти державна стаціонарна лікарня. В 1960 році споруджено нову лікарню на 25 ліжок при якій діють два рентген-кабіиети, фізіотерапевтичний кабінет, пологове відділення, лабораторії. В амбулаторії щоденно проходять медогляд понад 40 хворих. Тепер в селі працюють два лікарі, зубний технік, аптекар, фармацевт, три фельдшери, иіість медсестер.
Поліпшення охорони здоров'я привело до різкого скорочення дитячої смертності. Приріст населення за 1966 рік по селу складає 50 чол.
11 січня 1946 року у Великій Доброні відкрито неповну середню школу з угор­ською мовою навчання З 1953 року семирічна школа була реорганізована в се­редню. Це була перша в історії Закарпаття середня школа з угорською мовою навчання в сільській місцевості. В ній навчається нині понад 900 учнів і працює 51 учи­тель. Вчителі Великодобронської середньої школи - справжні ентузіасти своєї справи. Вони успішно застосовують найновіші здобутки методичної й педагогіч­ної майстерності. Такі вчителі, як О. Петричкович, М. Бочок та інші, користуються заслуженою повагою всього населення. Директор школи О. Л. Папп за успіхи в розвитку народної освіти нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
За останні 13 років школу закінчило 352 чол. Випускники школи К. Мочнар та М. Сані працюють зоотехніками, Я. Бадо - бригадиром; багато колишніх учнів стали вчителями та лікарями. 30 випускників школи навчаються у вузах.
В селі повністю ліквідовано неписьменність і малописьменність. 36 жителів села здобули вищу освіту, незакінчену вищу - 25, середню - 243 чоловіки.
Справді революційні зміни за роки Радянської влади сталися в побуті та зви­чаях великодобронців. Колись у селі панували темрява й безкультур'я. Ось що писалось у 1931 році про Велику Добронь в одній монографії: «Жителі села мало уваги звертають на досягнення сучасної техніки. За одягом, мовою і народним зви­чаєм вони твердолобі консерватори. Вони відомі і тим, що танцюють тільки чардаш, одружуються тільки з урожденками села, зневажають чужих». Гуляння в селі часто закінчувалося вбивствами. За шматок землі чи переорану межу селяни один на одного не раз піднімали сокири й вила.
Серед сучасних жителів Великої Доброні панує міцна, здорова, творча дружба. Допомагаючи один одному, працюючи єдиною сім'єю, великодобронці назавжди позбулися «консервативності» й замкнутості.
Вони передплачують газети й журнали, слухають радіо, відвідують клуб, кі­нотеатр, бібліотеки. Книжковий фонд трьох бібліотек села нараховує біля 10 тис. книг, кількість читачів - понад 1600 чол. У клубі працюють гуртки художньої самодіяльності. Колгоспний хор, який налічує 50 чол., часто виступає і в інших селах. Різними видами спорту займаються понад 200 чоловік.
Жителі села шанують і розвивають кращі традиції минулого. Вони пам'ятають, що у Великій Доброні побували видатний угорський поет-революціонер Ендре Аді і відомий угорський композитор, фольклорист і музикознавець Золтан Кодай. Творчість цих митців користується особливою популярністю в селі.
В клубі часто ставляться п'єси драматруга Й. Сиглигети та інших класиків угорської літератури. Разом з тим село активно прилучається до сучасної радян­ської літератури та мистецтва. Колгоспники з задоволенням дивляться п'єси О. Кор­нійчука, В. Розова та інших радянських драматургів, захоплюються віршами су­часних радянських поетів. Вони радісно й гостинно зустрічають у себе художні самодіяльні колективи колгоспів Мукачівського і Перечинського районів, з якими їх зв'язує міцна дружба, угорську бригаду обласної філармонії, а також студентів Ужгородського державного університету, які часто виступають в селі з концертами.
На таких зустрічах урочисто звучать угорські, українські, російські пісні, вико­пуються танці народів CPСP.
Виросли в селі і свої самодіяльні таланти. П'єси працівника колгоспу Ержебет Вадо («Майські вогні», «Сирота входить до рідного дому» та інші) успішно ставились в шести селах району, а також на обласному огляді


Cучасна карта - Велика Добронь