Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олешник

Олешник (до 1946 року Егреш) - село, центр сільської Ради, до районного центру - 5 км. Через село проходить вузькоколійна заліз­ниця Виноградів-Хмедьник. Населення - 3510 чоловік.
Колгосп «Нове життя», центральна садиба якого розташована в Олешнику, вирощує зер­нові культури. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. За артіллю закріплено 2300 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1300 га орної землі.
У селі є середня школа, бібліотека, клуб, побутовий комбінат, відділення зв'язку, спо­руджено 480 нових житлових будинків. В особистому користуванні мешканців Олешника є 4 легкових машини, 75 мотоциклів, 145 телеві­зорів, 700 радіоприймачів. До визволення в Олешнику не було жодної людини з вищою освітою, а середню мали 4 чоловіки. За роки Радянської влади вищу освіту здобуло 60 ви­хідців з села, а середню - 494 чоловіки.
На території села було знайдено два скар­би бронзових виробів доби пізньої бронзи (кі­нець II тисячоліття до н. е.). Виникнення Олеш­ника відноситься до 1284 року. Село було роз­ташоване на місці, де росло багато вільхи, звідси й походить його назва, яка в перекладі на українську мову означає «вільшняк».
У 1927 році в Олешнику створено партійну організацію КПЧ. Її фундаторами були А. П. Попович, П. Ю. Копча, ІО. І. Попович. Під час угорсько-фашистської окупації комуніста П. Ю. Копчу закатовано у будапештській тюрмі.
26 жовтня 1944 року село визволене від оку­пації. 60 чоловік пішли добровольцями в Чер­вону Армію, з них 43 нагороджені медалями,
а С. Ю. Дору-Товт удостоєний ордена Слави 3-го ступеня.

Cучасна карта - Олешник