Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Кваси
Кваси (з 1939 по 1946 p.- Тісоборкут) - село, центр сільської Ради. Розташовані за 14 км від Рахова, обабіч річки Чорної Тиси. Через село проходить залізнична лінія Рахів- Івано-Франківськ і автомагістраль Ужгород - Івано-Франківськ. Населення - 1372 чоловіки. Сільській Раді
підпорядковані села - Сітний і Тростянець.
Колгосп «Гірська Тиса» - тваринницького напряму. Має 2,8 тис. та сіножатей і випасів 1,4 тис. та лісів та 55 га орної землі. У господарстві понад 500 голів великої рогатої худоби 1000 овець.
Квасівське лісництво займає площу 3,6 тис. та лісів. Тут вирощують посадковий матеріал, заготовляють деревину.
За останні роки Кваси наполовину перебудовані, тут споруджено 250 нових будинків.
В селі - восьмирічна денна, дві початкові і середня школа сільської молоді. Є тут дитячий садок, клуб, 2 бібліотеки, сільунівермаг, чайна, амбулаторія, відділення зв'язку. На базі мінеральної води, багатої вуглецевою кислотою, з 1958 року діє пансіонат «Гірська Тиса». Місцева назва води - «буркут» або квасна вода, від чого походить назва села Кваси.
Вперше Кваси згадуються в письмових документах за 1684 рік. В середині XIX століття на мінеральних водах «Беркут» відкрито примітивну водолікарню.
В квітні 1919 року у Квасах існувала Радянська влада. Партійна організація в селі створена у 1924 році.
Угорсько-фашистські окупанти на околиці села влаштували катівню, де замордували і розстріляли багато антифашистів. 18 жителів села, щоб уникнути катівні, емігрували до СРСР.
14 жовтня 1944 року радянські війська визполили Кваси від фашистських окупантів. 26 жителів його добровільно пішли на фронт.
В селі народилась і живе народна поетеса М. М. Кабалюк (псевдонім Тисянська). Вона відома і як майстер гуцульської народної вишивки.
Яскравою ілюстрацією турботи Радянської влади про людей є сім'я Г. В. Студеняк. 6 синів і 2 дочки залишились у матері після смерті чоловіка. За роки Радянської влади семеро дітей здобули вищу освіту; працюють вчителями, інженерами, лікарями. В селі проживають майстри народного мистецтва: вишивальниці - М. Болданюк, В. Ю. Гудем'юк, Г. Ю. Шушман; самодіяльні художники, учителі - Ф. К. Заброда, Д. В. Тафійчук; матері-героїні М. В. Батурчак і Г. М. Кабаль.
Колгосп «Гірська Тиса» - тваринницького напряму. Має 2,8 тис. та сіножатей і випасів 1,4 тис. та лісів та 55 га орної землі. У господарстві понад 500 голів великої рогатої худоби 1000 овець.
Квасівське лісництво займає площу 3,6 тис. та лісів. Тут вирощують посадковий матеріал, заготовляють деревину.
За останні роки Кваси наполовину перебудовані, тут споруджено 250 нових будинків.
В селі - восьмирічна денна, дві початкові і середня школа сільської молоді. Є тут дитячий садок, клуб, 2 бібліотеки, сільунівермаг, чайна, амбулаторія, відділення зв'язку. На базі мінеральної води, багатої вуглецевою кислотою, з 1958 року діє пансіонат «Гірська Тиса». Місцева назва води - «буркут» або квасна вода, від чого походить назва села Кваси.
Вперше Кваси згадуються в письмових документах за 1684 рік. В середині XIX століття на мінеральних водах «Беркут» відкрито примітивну водолікарню.
В квітні 1919 року у Квасах існувала Радянська влада. Партійна організація в селі створена у 1924 році.
Угорсько-фашистські окупанти на околиці села влаштували катівню, де замордували і розстріляли багато антифашистів. 18 жителів села, щоб уникнути катівні, емігрували до СРСР.
14 жовтня 1944 року радянські війська визполили Кваси від фашистських окупантів. 26 жителів його добровільно пішли на фронт.
В селі народилась і живе народна поетеса М. М. Кабалюк (псевдонім Тисянська). Вона відома і як майстер гуцульської народної вишивки.
Яскравою ілюстрацією турботи Радянської влади про людей є сім'я Г. В. Студеняк. 6 синів і 2 дочки залишились у матері після смерті чоловіка. За роки Радянської влади семеро дітей здобули вищу освіту; працюють вчителями, інженерами, лікарями. В селі проживають майстри народного мистецтва: вишивальниці - М. Болданюк, В. Ю. Гудем'юк, Г. Ю. Шушман; самодіяльні художники, учителі - Ф. К. Заброда, Д. В. Тафійчук; матері-героїні М. В. Батурчак і Г. М. Кабаль.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ділове
- Водиця
- Верхнє Водяне
- Богдан
- Білин
- Біла Церква
- Ясиня
- Кобилецька Поляна
- Великий Бичків
- Рахів
- Рахівський район