Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
по ріці Тисі та її притоках. На північному заході області проходить кордон Радянського Союзу з Польською Народною Республікою, на заході - з Чехословацькою Соціалістичною Республікою, на південному заході - з Угорською Народною Республікою і на півдні - з Соціалістичною Республікою Румунією. На сході та північному сході Закарпатська область межуе з Івано-Франківською, а на півночі - з Львівською областями.
Територія області -12,8 тис. кв. км. Населення - 1050,1 тис. чол., густота - 82 чол. на 1 кв. км. У містах проживає 311,6 тис. чол., у селах - 738,5 тис. чол. Українців - 74,2 проц.. угорців - 15,6 проц., росіян - 3,4 проц., румунів - 2,1 проц., словаків - 1,4. Крім того, в області проживають евреї, німці, чехи, грузини, вірмени - всього до 30 національностей.
Область поділяється на 13 адміністративних районів. На її території - 2 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачеве), 7 міст районного підпорядкування (Берегове, Виноградів, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст, Чоп), 14 селищ міського типу, 270 сільських Рад, яким підпорядковано 580 сільських населених пунктів.
Через гірські перевали Карпат - Ужоцький, Верецький, Воловецький (чи Бескидський), Торунський та Яблуницький (чи Ясинський) Закарпатська область сполучається залізницею і шосейними шляхами з іншими областями УРСР і всього Радянського Союзу.
Українські Карпати простяглися з північного заходу на південний схід і в межах області являють собою три поздовжніх пасма хребтів: Горгани, Полонинські гори, Вулканічні Карпати та відокремлену гірську групу на південному сході. Самі ж гори поділені широкими поздовжніми, а іноді й поперечними улоговинами та численними долинами річок і мають порівняно м'які обриси. Найвищі гори в межах області - Говерла (2064 м), Піп Іван (2022 м), Петрос (2020 м), Полонина Боржава (1847 м), Стій (1655 м), Полонина Рівна (1482 м) та інші.
За характером рельєфу Закарпаття - гірська область: 4/5 її території займають гори. Вони вкриті густими лісами та зеленню буйних трав. Найдовшою рікою є Тиса. Починаючи з південно-східного кордону області вона несе свої білопінні води до її південно- західного кордону, а далі в Угорщину, Югославію, де впадає в Дунай. Її притоки: Тересва, Теребля, Ріка, Боржава. Серед порівняно більших рік Закарпаття слід назвати Латорищо та Уж, які впадають в р. Бодрог (Словаччина).
Майже половина Закарпаття вкрита лісами. Бук тут займає близько 59 проц. лісового масиву, ялина - 30,6 проц., дуб 6-7 проц., піхта 1,6 проц.3. Решта припадає на такі породи, як ясен, береза, липа тощо. Дуби ростуть в основному на низовинній рівнині, подекуди в передгір'ї. Середній лісовий пояс складають букові і буково-грабові породи. Ялинові масиви розміщені на найвищих гірських частинах схилів та деяких вершинах понад 1100 м над рівнем моря.
Закарпатська область багата також на корисні копалини. Тут є великі запаси кам'яної солі. Солотвинське та недавно досліджене Олександрівське родовища належать до найбільших у Європі. Про поклади кам'яної солі на Закарпатті люди знали вже давно і примітивно розробляли їх ще в часи панування рабовласницької Римської імперії. Інтенсивна ж експлуатація їх розпочалась лише з XVIII століття, коли було закладено існуючі нині шахти. Закарпатська сіль вивозилась далеко за межі краю, про неї знали в усіх країнах Західної Європи.
Закарпаття багате і на будівельні матеріали: андезит, трахіт, базальт, туф, вапняки, пісковики тощо. Зокрема, закарпатський різнокольоровий мармур має загальнореспубліканське значення. На території області є природні горючі гази, залізна руда, буре вугілля, руди кольорових металів, значні запаси бентонітових глин, високоякісних каолінів. Знаменно, що каоліни Закарпаття давно були відомі далеко за межами краю. З дубриницького каоліну, наприклад, вироблявся колись відомий віденський фарфор.
Область славиться великою різноманітністю мінеральних джерел - соляних, сірчаних, йодистих, залізистих та інших. Тільки до 1935 року їх було взято на облік 400. За роки Радянської влади Ужгородським філіалом Одеського інституту курортології вже вивчено для широкого використання понад 150. При сприятливих кліматичних умовах на фоні чудової природи вони дають можливість широко розгортати на Закарпатті будівництво санаторіїв, курортів, будинків відпочинку, пансіонатів.
Енергія рік області (Тиси, Ужа, Латориці, Ріки, Тереблі, Тересви та інших) обчислюється в 1 млн. 300 тис. кіловат.
Грунти на Закарпатті мають свої особливості. У гірських частинах вони переважно глинисто-піщані. На цих грунтах в основному росте ліс. Орні землі тут зустрічаються лише по долинах річок. На низовині грунти дернові,
Закарпатська область
Сторінка 1 з 40
Закарпатська область розташована на крайньому південному заході Української PСP. Вона займає південно-західну частину Східних Карпат та північно-східну частину Середньодунайської низовини, яка заходить сюди Територія області -12,8 тис. кв. км. Населення - 1050,1 тис. чол., густота - 82 чол. на 1 кв. км. У містах проживає 311,6 тис. чол., у селах - 738,5 тис. чол. Українців - 74,2 проц.. угорців - 15,6 проц., росіян - 3,4 проц., румунів - 2,1 проц., словаків - 1,4. Крім того, в області проживають евреї, німці, чехи, грузини, вірмени - всього до 30 національностей.
Область поділяється на 13 адміністративних районів. На її території - 2 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачеве), 7 міст районного підпорядкування (Берегове, Виноградів, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст, Чоп), 14 селищ міського типу, 270 сільських Рад, яким підпорядковано 580 сільських населених пунктів.
Через гірські перевали Карпат - Ужоцький, Верецький, Воловецький (чи Бескидський), Торунський та Яблуницький (чи Ясинський) Закарпатська область сполучається залізницею і шосейними шляхами з іншими областями УРСР і всього Радянського Союзу.
Українські Карпати простяглися з північного заходу на південний схід і в межах області являють собою три поздовжніх пасма хребтів: Горгани, Полонинські гори, Вулканічні Карпати та відокремлену гірську групу на південному сході. Самі ж гори поділені широкими поздовжніми, а іноді й поперечними улоговинами та численними долинами річок і мають порівняно м'які обриси. Найвищі гори в межах області - Говерла (2064 м), Піп Іван (2022 м), Петрос (2020 м), Полонина Боржава (1847 м), Стій (1655 м), Полонина Рівна (1482 м) та інші.
За характером рельєфу Закарпаття - гірська область: 4/5 її території займають гори. Вони вкриті густими лісами та зеленню буйних трав. Найдовшою рікою є Тиса. Починаючи з південно-східного кордону області вона несе свої білопінні води до її південно- західного кордону, а далі в Угорщину, Югославію, де впадає в Дунай. Її притоки: Тересва, Теребля, Ріка, Боржава. Серед порівняно більших рік Закарпаття слід назвати Латорищо та Уж, які впадають в р. Бодрог (Словаччина).
Майже половина Закарпаття вкрита лісами. Бук тут займає близько 59 проц. лісового масиву, ялина - 30,6 проц., дуб 6-7 проц., піхта 1,6 проц.3. Решта припадає на такі породи, як ясен, береза, липа тощо. Дуби ростуть в основному на низовинній рівнині, подекуди в передгір'ї. Середній лісовий пояс складають букові і буково-грабові породи. Ялинові масиви розміщені на найвищих гірських частинах схилів та деяких вершинах понад 1100 м над рівнем моря.
Закарпатська область багата також на корисні копалини. Тут є великі запаси кам'яної солі. Солотвинське та недавно досліджене Олександрівське родовища належать до найбільших у Європі. Про поклади кам'яної солі на Закарпатті люди знали вже давно і примітивно розробляли їх ще в часи панування рабовласницької Римської імперії. Інтенсивна ж експлуатація їх розпочалась лише з XVIII століття, коли було закладено існуючі нині шахти. Закарпатська сіль вивозилась далеко за межі краю, про неї знали в усіх країнах Західної Європи.
Закарпаття багате і на будівельні матеріали: андезит, трахіт, базальт, туф, вапняки, пісковики тощо. Зокрема, закарпатський різнокольоровий мармур має загальнореспубліканське значення. На території області є природні горючі гази, залізна руда, буре вугілля, руди кольорових металів, значні запаси бентонітових глин, високоякісних каолінів. Знаменно, що каоліни Закарпаття давно були відомі далеко за межами краю. З дубриницького каоліну, наприклад, вироблявся колись відомий віденський фарфор.
Область славиться великою різноманітністю мінеральних джерел - соляних, сірчаних, йодистих, залізистих та інших. Тільки до 1935 року їх було взято на облік 400. За роки Радянської влади Ужгородським філіалом Одеського інституту курортології вже вивчено для широкого використання понад 150. При сприятливих кліматичних умовах на фоні чудової природи вони дають можливість широко розгортати на Закарпатті будівництво санаторіїв, курортів, будинків відпочинку, пансіонатів.
Енергія рік області (Тиси, Ужа, Латориці, Ріки, Тереблі, Тересви та інших) обчислюється в 1 млн. 300 тис. кіловат.
Грунти на Закарпатті мають свої особливості. У гірських частинах вони переважно глинисто-піщані. На цих грунтах в основному росте ліс. Орні землі тут зустрічаються лише по долинах річок. На низовині грунти дернові,