Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вари

Вари - село, центр сільської Ради, розташоване при впадінні ріки Боржави в Тису, за 11 км на південь від Берегового. Населення - 3114 чоловік.
На території села виявлено залишки старослов'янського городища IX-XI сто­літь. За твердженням угорського літописця Аноніма, на місці Варів ще до приходу угорців був дерев'яний замок Боршо, в якому проживали підлеглі східнослов'ян­ського князя Салана. У 826 році після триденної облоги замком оволоділи угорці. Населений пункт, що виник тут, був значним для того часу; він став центром старослов'янського замково-територіального утворення - жупи, яка мала ту ж назву. Після татарської навали 1241 року замок став занепадати; жупа одержала
нову слов'янську назву - Берег. В пізніший період ця місцевість заселяється угорцями, село зростає і одержує іншу назву - Вари.
В середині XIV століття село стало власністю королеви Єлизавети; грамотою 1354 року йому надаються привілеї на володіння землями та лісами, на самоуправ­ління і суд; на той час такі права мали тільки великі міста. Серед інших привілеїв жителі Варів дістали право мати млин. Розвивається землеробство, свинарство; табуни свиней для випасу на жолудях селяни виганяли аж у ліси між Іршавою та потоком Шуго. В 1463 році феодал Іршави, Ілошваї, який вважав ці ліси своїми, наказав взяти за це з жителів Варів податок - десятину.
В XV столітті власники села часто мінялись. У 1458 році Вари, як королів­ська власність, були віддані Мукачівському замку, на користь якого селяни і виконували феодальні повинності.
З часом кріпосницький гніт посилюється. Селяни змушені були платити все більші податки та виконувати все зростаючі повинності. Жителі Варів взяли ак­тивну участь у селянському повстанні під проводом Дєрдя Дожі. В 1514 році село стало місцем воєнних сутичок. Ополчення мармороеьких феодалів пограбувало й спустошило Вари.
Після поразки повстання становище селян погіршується. Замок дедалі збіль­шує повинності, порушуючи раніш отримані привілеї, намагається перетворити міщан у звичайних кріпаків. Тому селяни Варів стали добиватись підтвердження наданих їм привілеїв. У 1525 році Вари дістали підтверджувальну грамоту на при­вілеї. В 1573 році жителі Варів були звільнені від сплати дорожніх і мостових мит на всій території Угорщини. Вже наприкінці XVI століття при реформатській церкві провадилось навчання грамоті.
Під час турецько-австрійської війни в 1566 році татарські орди, проходячи через Вари, зруйнували село; 38 кріпацьких сімей було забрано в полон. Хоч Вари і зазнавали частих руйнувань від рук напасників, все ж у XVI-ХVІІ століт­тях вони були одним з найбільших населених пунктів Березької жупи. За перепи­сом 1645 року, в селі налічувалось 109 кріпацьких родин з тяглом (кіньми або во­лами), 61 без тягла, 29 вдовиць, 30 слуг, 25 наймитів з хатою, але без землі.
В середині XVII століття Вари разом з усією Мукачівською домінією стають власністю трансільванських князів Ракоці. Під час війни Трансільванії з Поль­щею польські війська, що вдерлись сюди в 1657 році, серед інших населених пунктів ущент зруйнували також і Вари. У 1661 році село зазнало спустошливого на­бігу турків.
У Варах значного розвитку набрало ремісництво, зокрема вичинка шкір та шевський промисел. Уже в 1676 році шевці міста добилися привілею на створення свого цеху, якому давалось право внутрішнього самоуправління - виборів ста­рости цеху, прийому та виключення з цеху майстрів, визначення правил внутрішнього життя. У 1675 році Вари дістають від Софії Баторі за 100 форинтів млин на річці Боржаві.
На 1699 рік у Варах було 137 кріпацьких родин, що мали земельні наділи, за користування якими належало сплачувати 194 форинти податку. Весь щорічний грошовий податок села становив 1700 форинтів. Крім того, селяни змушені були платити з посівів дев'ятину пану та десятину королю, доставляти щорічно в маєток пана десять корів, обробляти поміщицькі поля і виноградники, ловити пану рибу, утримувати в порядку дороги і мости, платити десятину з худоби тощо. Село належало до Мукачівської домінії, на користь якої і ви­копувались усі ці повинності.
Вари та сусідні села стали центром, де зароди­лось повстання проти габсбургської монархії, в якому спільно виступило угорське і українське населення. Повстання почалось 21 травня 1703 року; його очолив вихідець із сусіднього села Торпа - Томаш Есе. Згодом на чолі повстання став Ференц II Ракоці: до лав його армії із Варів пішло 60 куруців.
Після поразки повстання, коли Ференц II Ра­коці був позбавлений усіх своїх маєтків, Вари пере­йшли до казенних володінь; у 1728 році село в складі всієї Мукачівської домінії було подароване австрій­ському графу Шенборну. Прагнучи збільшити зиски, нові власники сприяли розвиткові ремесла і торгів­лі. У 1734 році Шенборн дозволив проводити в селі 6 ярмарків на рік. Разом з тим права селян на при­бутки від торгівлі і ремесла були обмежені, а


Cучасна карта - Вари