Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Для Варів характерним було глибоке класове розшарування. Із усіх 517 господарств села 354 були напівпролетарськими з землею всього лише до 5 кадастральних гольдів, 152 середняцьких господарства мали від 5 до 20 кадастральних гольдів, 11 куркульських - понад 20 кадастральних гольдів.
В общинному землеволодінні села (спільне користування лісом та луками) верховодила купка сільських багатіїв, яким належала основна доля общинної землі. Крім того, реформатська церковна община володіла 66 кадастральними гольдами кращої землі. На 1938 рік у селі налічувалось 202 поденщики; багато сільської бідноти виїхало в пошуках кращої долі за кордон.
10 листопада 1938 року Вари були окуповані військами фашистської Угорщини. Запанував лютий терор. Посилився податковий гніт. У 1942 році селянська сім'я платила 11 прямих податків; за землю, житло, прибутковий податі, на утримання інвалідів і сиріт, санітарний податок, державний податок на охорону сім'ї, воєнний, жупний податок, дорожний та податок на собак. Селян обдирали шляхом нескінченних, нічим не обмежених реквізицій. У 1942 році, наприклад, село повинно було здати 23 тонни кукурудзи, 25 тонн картоплі, у вересні 1943 року - 67 голів худоби по 400 кг кожна. Багато селян голодувало, росло безробіття. На грудень 1939 року роботи не мало 350 жителів. На все село був тільки один лікар та і його посаду у 1943 році було ліквідовано. Понад 30 проц. Новонароджених помирало; у Варах періодично лютували епідемії.
Це кращою була і справа народної освіти. В 1941 році із 500 дітей шкільного віку навчалось лише 208, близько 20 проц. дорослого населення було неграмотним. Влітку 1944 року в селі була розміщена військова частина, яка зайняла школу, господарські будівлі та хати селян; убогим селянським господарствам наносилась велика шкода.
В угорську фашистську армію було забрано 180, у трудові воєнні табори - 315 чоловік. Окупанти умертвили в таборах смерті понад 200 жителів Варів. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами селу, досягла 56 500 пенгів.
Окупаційний режим викликав опір з боку трудящих. Селяни ухилялись від виконаний військових робіт, саботували накази окупантів. Так, селянина Лайоша Пана силою було змушено виконувати військові повинності.
28 жовтня 1944 року війська 4 Українського фронту визволили Вари від німецько-угорських фашистських окупантів. Зразу ж після визволення створюється сільський Народний комітет - орган влади трудящих. Делегати Варів - Габор Молвар та Ендре Кароді на І з'їзді Народних комітетів у листопаді 1944 року в Мукачевому разом з іншими делегатами голосували за возз'єднання з Радянською Україною. Трудящі Варів на загальних зборах одностайно підписали Маніфест І з'їзду Народних комітетів Закарпатської України.
Очолені партійною організацією, селяни Варів розгортають роботу по налагодженню мирного життя. Надається допомога сім'ям голодуючих; в січні 1945 року серед бідноти було розподілено 13,5 тонн пшениці, виділеної селу в дар із фондів 'і Українського фронту. На початку 1945 року створюється споживче товариство, через яке почалось організоване постачання необхідних промислових і продовольчих товарів. В лютому-березні 1945 року стала діяти дільнична лікарня; санітарні підрозділи Червоної Армії забезпечили її необхідним обладнанням та ліками.
Вже в січні 1945 року розпочинаються заняття у відбудованій сільській школі.
Весною 1945 року в селі створюється земельна громада, опираючись на яку Народний комітет провів земельну реформу. Безземельна та малоземельна біднота одержала по 1,5-3 га землі на кожну родину. Була організована взаємодопомога насінням, тяглом та реманентом.
Значну допомогу в обробітку землі селянам надавала Берегівська МТС. Одержавши землю, біднота на досвіді стала переконуватись у перевагах колективного ведення господарства. Весною 1948 року в селі створюється ініціативна група по оріанізації колгоспу, а 4 липня 1948 року виникає сільськогосподарська артіль. До кінця цього року в селі було усуспільнено 190 га землі, 6 га виноградників, 14 конів, 14 волів тощо.
Діяльну роботу по створенню сільськогосподарських артілей провадили сільські комуністи та активісти - Я. Бароцкі, Я. Єрдей, Е. Галас, Г. Мештар, І. Фозекош та інші. У 1949 році в селі створюється ще один колгосп; на початок 1950 року була завершена суцільна колективізація села, обидва колгоспи об'єдналися.
Вже на кінець 1950 року колгосп досяг відчутних успіхів. На той час він мав 1990 га землі, в т. ч. 81 га виноградників. Під урожай 1950 року було посіяно 927 з а озимини, в т. ч. 52 га понад план, перевищено планові завдання по приросту поголів'я худоби. Того року в артілі налічувалось 480 голів великої рогатої худоби. 220 овець, 240 свиней. Було побудовано
Вари
Сторінка 4 з 6
році із 1230 чол. самодіяльного населення у сільському господарстві було зайнято 1072, у ремеслі та торгівлі - 33 чол., поденщиків було 34 тощо. В общинному землеволодінні села (спільне користування лісом та луками) верховодила купка сільських багатіїв, яким належала основна доля общинної землі. Крім того, реформатська церковна община володіла 66 кадастральними гольдами кращої землі. На 1938 рік у селі налічувалось 202 поденщики; багато сільської бідноти виїхало в пошуках кращої долі за кордон.
10 листопада 1938 року Вари були окуповані військами фашистської Угорщини. Запанував лютий терор. Посилився податковий гніт. У 1942 році селянська сім'я платила 11 прямих податків; за землю, житло, прибутковий податі, на утримання інвалідів і сиріт, санітарний податок, державний податок на охорону сім'ї, воєнний, жупний податок, дорожний та податок на собак. Селян обдирали шляхом нескінченних, нічим не обмежених реквізицій. У 1942 році, наприклад, село повинно було здати 23 тонни кукурудзи, 25 тонн картоплі, у вересні 1943 року - 67 голів худоби по 400 кг кожна. Багато селян голодувало, росло безробіття. На грудень 1939 року роботи не мало 350 жителів. На все село був тільки один лікар та і його посаду у 1943 році було ліквідовано. Понад 30 проц. Новонароджених помирало; у Варах періодично лютували епідемії.
Це кращою була і справа народної освіти. В 1941 році із 500 дітей шкільного віку навчалось лише 208, близько 20 проц. дорослого населення було неграмотним. Влітку 1944 року в селі була розміщена військова частина, яка зайняла школу, господарські будівлі та хати селян; убогим селянським господарствам наносилась велика шкода.
В угорську фашистську армію було забрано 180, у трудові воєнні табори - 315 чоловік. Окупанти умертвили в таборах смерті понад 200 жителів Варів. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами селу, досягла 56 500 пенгів.
Окупаційний режим викликав опір з боку трудящих. Селяни ухилялись від виконаний військових робіт, саботували накази окупантів. Так, селянина Лайоша Пана силою було змушено виконувати військові повинності.
28 жовтня 1944 року війська 4 Українського фронту визволили Вари від німецько-угорських фашистських окупантів. Зразу ж після визволення створюється сільський Народний комітет - орган влади трудящих. Делегати Варів - Габор Молвар та Ендре Кароді на І з'їзді Народних комітетів у листопаді 1944 року в Мукачевому разом з іншими делегатами голосували за возз'єднання з Радянською Україною. Трудящі Варів на загальних зборах одностайно підписали Маніфест І з'їзду Народних комітетів Закарпатської України.
Очолені партійною організацією, селяни Варів розгортають роботу по налагодженню мирного життя. Надається допомога сім'ям голодуючих; в січні 1945 року серед бідноти було розподілено 13,5 тонн пшениці, виділеної селу в дар із фондів 'і Українського фронту. На початку 1945 року створюється споживче товариство, через яке почалось організоване постачання необхідних промислових і продовольчих товарів. В лютому-березні 1945 року стала діяти дільнична лікарня; санітарні підрозділи Червоної Армії забезпечили її необхідним обладнанням та ліками.
Вже в січні 1945 року розпочинаються заняття у відбудованій сільській школі.
Весною 1945 року в селі створюється земельна громада, опираючись на яку Народний комітет провів земельну реформу. Безземельна та малоземельна біднота одержала по 1,5-3 га землі на кожну родину. Була організована взаємодопомога насінням, тяглом та реманентом.
Значну допомогу в обробітку землі селянам надавала Берегівська МТС. Одержавши землю, біднота на досвіді стала переконуватись у перевагах колективного ведення господарства. Весною 1948 року в селі створюється ініціативна група по оріанізації колгоспу, а 4 липня 1948 року виникає сільськогосподарська артіль. До кінця цього року в селі було усуспільнено 190 га землі, 6 га виноградників, 14 конів, 14 волів тощо.
Діяльну роботу по створенню сільськогосподарських артілей провадили сільські комуністи та активісти - Я. Бароцкі, Я. Єрдей, Е. Галас, Г. Мештар, І. Фозекош та інші. У 1949 році в селі створюється ще один колгосп; на початок 1950 року була завершена суцільна колективізація села, обидва колгоспи об'єдналися.
Вже на кінець 1950 року колгосп досяг відчутних успіхів. На той час він мав 1990 га землі, в т. ч. 81 га виноградників. Під урожай 1950 року було посіяно 927 з а озимини, в т. ч. 52 га понад план, перевищено планові завдання по приросту поголів'я худоби. Того року в артілі налічувалось 480 голів великої рогатої худоби. 220 овець, 240 свиней. Було побудовано
Дивиться також інші населені пункти району:
- Свобода
- Попове
- Оросієве
- Нове Село
- Нижні Ремети
- Мужієве
- Мочола
- Іванівка
- Заставне
- Добросілля
- Дідове
- Деренковець
- Геча
- Гать
- Гараздівка
- Вузлове
- Велика Бігань
- Бодолів
- Батрадь
- Косини