Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
початкову школу при умові, що жителі Варів куплять ділянку, побудують приміщення,
будуть платити в казну 5 проц. річних від своїх прибутків. Хоч школа й була побудована, власті здали її приміщення в оренду фабриці в'язальних виробів.
Багато горя та страждань зазнали селяни Варів під час першої світової війни. Майже всі дорослі чоловіки (450 жителів) були взяті в армію; багато з них загину,ю, па селян накладались грабіжницькі реквізиції, великі податки.
Звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в село принесли колишні військовополонені. У Варах була проведена демонстрація, розгромлено нотарське управління.
Після встановлення Радянської влади в Угорщині у Варах створюється Рада робітників, солдатів і селян, яку очолює вчитель Габріеліс Йожеф. Було взято на облік поміщицькі та куркульські землі, сільській бідноті надавалася допомога хлібом та майном, провадився запис добровольців до Червоної Армії.
Та здійснення заходів молодої Радянської влади було перерване румунською окупацією. Наприкінці квітня 1919 року село зайняли війська боярської Румунії. Встановився режим терору та грабунків.
Окупанти кинули до в'язниці активістів Радянської влади, зокрема Габріеліса Йожефа та його дружину, примусили бідняків повернути надане їм майно та хліб. Так, інваліду Ференцу Сарка, який просив допомогу з 1915 року і одержав її від сільської Ради, було наказано повернути її під загрозою кари.
На початку серпня 1919 року Вари зайняли війська буржуазної Чехословаччини. Становище трудящих майже не змінилось на краще. Голод, безробіття, малоземелля залишилися і надалі.
Власті змушені були офіційно визнати, що переважна більшість жителів Варів - 1507 чол., голодує. У травні 1921 року в селі було створено організацію Комуністичної партії Чехословаччини; вона налічувала 17 чоловік. Серед її активістів були, зокрема, Б. Біро, К. Варга, Ш. Варга, Я. Йовзан, Г. Молнар. Авторитет комуністів неухильно зростав. Вже у виборах до сільського представництва вони дістали майже половину всіх голосів - 474 і послали у представництво 12 депутатів.
Тяжким болем відізвалась у серцях трудівників Варів звістка про смерть В. І. Леніна. 26 січня 1924 року в селі відбувся масовий траурний мітинг. В наступні роки в дні революційних свят, зокрема 1 Травня, Великої Жовтневої соціалістичної революції, сільська біднота - переважна більшість жителів, збирались під прапором комуністичної організації. У виборах сільського представництва 1928 року комуністи села дістали вже абсолютну більшість голосів. Секретар партійної організації Бертолон Біро був обраний старостою. Але власті, нехтуючи волею виборців, призначили старостою урядового комісара.
Важливе місце в класовій боротьбі трудящих Закарпаття займали страйки виноградарських робітників Варів, що відбулись у березні-квітні 1921, 1925, 1929, 1935 і 1936 років. Особливо напруженим був страйк у березні 1929 року, яким керував представник крайового комітету КПЧ І. Мондок. Страйкарі вимагали підвищення поденної плати до 15-40 крон, зменшення робочого дня до 10 годин та підписання колективної угоди. Спроби власників виноградників зірвати страйк вербуванням штрейкбрехерів були марними. Жандармерія арештувала багатьох робітників, 7 з них було ув'язнено. Та страйкарі добились часткових успіхів.
Надійною опорою комуністів була масова сільська організація - Об'єднання трудящого селянства. У роботі першого установчого з'їзду в Мукачевому 11 вересня 1932 року взяли участь і делегати села. Організація Об'єднання трудящого селянства Варів згуртовувала селян на боротьбу проти екзекуцій, за списання боргів, проведення земельної реформи. Її представник Бертолон Віро в складі делегації, обраної 14 листопада 1935 року на IV з'їзді ОТС, від імені закарпатського селянства вручив чехословацькому уряду меморандум з викладом економічних і політичних вимог селянства.
Трудящі Варів завжди були вірні ідеям інтернаціоналізму та класової солідарності. Виступаючи на підтримку іспанських республіканців, на зборах і маніфестаціях вони вимагали надати трудящим Іспанії допомогу в боротьбі проти заколотників. Селяни виступали за зміцнення відносин з Радянським Союзом, за перемогу єдиного народного фронту.
Зміцнювався авторитет комуністичної організації села, зростала її чисельність. Тільки протягом жовтня 1937 року вона збільшилась на 15 чоловік. Комуністи Варів послідовно викривали підступні дії угорських буржуазних націоналістів, виступали проти фашизму. Особливо масовою була антифашистська демонстрація 4 вересня 1938 року.
Напередодні другої світової війни у Варах проживало 2924 чол., налічувалось 646 будинків. Промисловий розвиток обійшов село, його жителі, як і раніше, займалися переважно сільським господарством: у 1938
Вари
Сторінка 3 з 6
У Варах діяла тільки церковнопарафіальна школа. В 1898 році міністерство освіти після численних прохань погодилось-таки відкрити у селі державну будуть платити в казну 5 проц. річних від своїх прибутків. Хоч школа й була побудована, власті здали її приміщення в оренду фабриці в'язальних виробів.
Багато горя та страждань зазнали селяни Варів під час першої світової війни. Майже всі дорослі чоловіки (450 жителів) були взяті в армію; багато з них загину,ю, па селян накладались грабіжницькі реквізиції, великі податки.
Звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в село принесли колишні військовополонені. У Варах була проведена демонстрація, розгромлено нотарське управління.
Після встановлення Радянської влади в Угорщині у Варах створюється Рада робітників, солдатів і селян, яку очолює вчитель Габріеліс Йожеф. Було взято на облік поміщицькі та куркульські землі, сільській бідноті надавалася допомога хлібом та майном, провадився запис добровольців до Червоної Армії.
Та здійснення заходів молодої Радянської влади було перерване румунською окупацією. Наприкінці квітня 1919 року село зайняли війська боярської Румунії. Встановився режим терору та грабунків.
Окупанти кинули до в'язниці активістів Радянської влади, зокрема Габріеліса Йожефа та його дружину, примусили бідняків повернути надане їм майно та хліб. Так, інваліду Ференцу Сарка, який просив допомогу з 1915 року і одержав її від сільської Ради, було наказано повернути її під загрозою кари.
На початку серпня 1919 року Вари зайняли війська буржуазної Чехословаччини. Становище трудящих майже не змінилось на краще. Голод, безробіття, малоземелля залишилися і надалі.
Власті змушені були офіційно визнати, що переважна більшість жителів Варів - 1507 чол., голодує. У травні 1921 року в селі було створено організацію Комуністичної партії Чехословаччини; вона налічувала 17 чоловік. Серед її активістів були, зокрема, Б. Біро, К. Варга, Ш. Варга, Я. Йовзан, Г. Молнар. Авторитет комуністів неухильно зростав. Вже у виборах до сільського представництва вони дістали майже половину всіх голосів - 474 і послали у представництво 12 депутатів.
Тяжким болем відізвалась у серцях трудівників Варів звістка про смерть В. І. Леніна. 26 січня 1924 року в селі відбувся масовий траурний мітинг. В наступні роки в дні революційних свят, зокрема 1 Травня, Великої Жовтневої соціалістичної революції, сільська біднота - переважна більшість жителів, збирались під прапором комуністичної організації. У виборах сільського представництва 1928 року комуністи села дістали вже абсолютну більшість голосів. Секретар партійної організації Бертолон Біро був обраний старостою. Але власті, нехтуючи волею виборців, призначили старостою урядового комісара.
Важливе місце в класовій боротьбі трудящих Закарпаття займали страйки виноградарських робітників Варів, що відбулись у березні-квітні 1921, 1925, 1929, 1935 і 1936 років. Особливо напруженим був страйк у березні 1929 року, яким керував представник крайового комітету КПЧ І. Мондок. Страйкарі вимагали підвищення поденної плати до 15-40 крон, зменшення робочого дня до 10 годин та підписання колективної угоди. Спроби власників виноградників зірвати страйк вербуванням штрейкбрехерів були марними. Жандармерія арештувала багатьох робітників, 7 з них було ув'язнено. Та страйкарі добились часткових успіхів.
Надійною опорою комуністів була масова сільська організація - Об'єднання трудящого селянства. У роботі першого установчого з'їзду в Мукачевому 11 вересня 1932 року взяли участь і делегати села. Організація Об'єднання трудящого селянства Варів згуртовувала селян на боротьбу проти екзекуцій, за списання боргів, проведення земельної реформи. Її представник Бертолон Віро в складі делегації, обраної 14 листопада 1935 року на IV з'їзді ОТС, від імені закарпатського селянства вручив чехословацькому уряду меморандум з викладом економічних і політичних вимог селянства.
Трудящі Варів завжди були вірні ідеям інтернаціоналізму та класової солідарності. Виступаючи на підтримку іспанських республіканців, на зборах і маніфестаціях вони вимагали надати трудящим Іспанії допомогу в боротьбі проти заколотників. Селяни виступали за зміцнення відносин з Радянським Союзом, за перемогу єдиного народного фронту.
Зміцнювався авторитет комуністичної організації села, зростала її чисельність. Тільки протягом жовтня 1937 року вона збільшилась на 15 чоловік. Комуністи Варів послідовно викривали підступні дії угорських буржуазних націоналістів, виступали проти фашизму. Особливо масовою була антифашистська демонстрація 4 вересня 1938 року.
Напередодні другої світової війни у Варах проживало 2924 чол., налічувалось 646 будинків. Промисловий розвиток обійшов село, його жителі, як і раніше, займалися переважно сільським господарством: у 1938
Дивиться також інші населені пункти району:
- Свобода
- Попове
- Оросієве
- Нове Село
- Нижні Ремети
- Мужієве
- Мочола
- Іванівка
- Заставне
- Добросілля
- Дідове
- Деренковець
- Геча
- Гать
- Гараздівка
- Вузлове
- Велика Бігань
- Бодолів
- Батрадь
- Косини