Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Перечинським та на північному заході - з Великоберезнянським районами Закарпатської області. Площа району - 543,9 кв. км. Населення - 23,6 тис. чоловік, у т. ч. сільського - 19,4 тис., або 82 проц. від загальної кількості населення району. Середня густота населення - 43,4 чол. на 1 кв. кілометр.
У районі є 25 населених пунктів, які підпорядковані 14 сільським Радам. Через територію району проходить шосейна автострада всесоюзного значення Мукачеве-Львів, дорога республіканського значення Нижні Ворота-Міжгір'я, електрифікована залізнична лінія Москва-Чоп, нафтопровід «Дружба» і високовольтна лінія електропередачі «Мир».
Головне місце в економіці району посідає лісова та деревообробна промисловість. Із загальної площі району 60,7 проц. займають ліси. Основну частину лісів державного фонду складає молодняк першого та другого класу. У новій п'ятирічці намічено розширити площі лісових масивів. У 1967 році посаджено понад 150 га лісових культур.
У районі працює 5 промислових підприємств, на яких зайнято 1200 робітників та інженерно-технічних працівників. Валова продукція підприємств за 1967 рік становила 2,9 млн. карбованців. За вартістю продукції головне місце належить лісовій та деревообробній промисловості.
Значні зміни сталися і в сільському господарстві. В районі є 10 колгоспів, республіканська Гірсько-Карпатська сільськогосподарська дослідна станція в Нижніх Воротах, які спеціалізуються в основному на виробництві тваринницької продукції та вирощуванні картоплі. їх сільськогосподарські угіддя становлять 16,7 тис. га. Врожайність картоплі у 1967 році становила по 140 цнт з кожного га, а середній річний надій молока від корови по 1855 кілограмів.
На полях району працює 103 трактори, 69 вантажних автомашин та багато іншої техніки. Багато складних машин мають тваринницькі ферми. Це - подрібнювачі, транспортери, змішувачі, доїльні агрегати та інші механізми, які значно полегшують працю тваринників.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, у 1966 році 18 передовиків виробництва нагороджено орденами і медалями СРСР.
Значного розвитку набула торгівля. В районі працює понад 100 торговельних підприємств, річний товарообіг яких становить 7 млн. крб. У селах району побудовано магазини «Ялинка», «Промінь», «Світанок», ресторани «Верховина», «Бескид», діють численні підприємства громадського харчування.
За роки Радянської влади в районі побудовано і реконструйовано понад 3 тисячі житлових будинків, тобто близько 70 проц. до загальної кількості. Всі села району електрифіковано і радіофіковано.
Великі зміни відбулися в галузі охорони здоров'я. Якщо в минулому в районі була одна амбулаторія, то в 1967 році працювали районна та 2 дільничні лікарні на 195 ліжок, 22 фельдшерсько-акушерські пункти, 3 колгоспні пологові будинки, в яких працює 150 медичних працівників. Щороку на охорону здоров'я держава виділяє понад півмільйона карбованців.
У районі діє 36 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 14 початкових, 13 восьмирічних. З середні, школа-інтернат, 3 школи робітничої молоді, працює 360 педагогів, які навчають 5620 учнів. Щороку держава асигнує для розвитку народної освіти один млн. крб. 1919 випускників району здобули середню освіту. З них стали кандидатами наук 5 чол., лікарями та медичними працівниками середньої кваліфікації - 119 чол., інженерами - 43 чол., педагогами - 157 чол., спеціалістами сільського
господарства - 94 чол., спеціалістами інших галузей народного господарства - 237 чоловік.
Розквітла культура верховинських сіл. У селах району працює 36 клубів, 30 бібліотек, кінотеатр та 31 стаціонарна кіноустановка. Славиться район і колективами художньої самодіяльності. Великою популярністю користуються народні оркестри сіл Скотарського, Лазів, Верхніх Воріт та інших.
Керівною силою у здійсненні завдань комуністичного будівництва є районна иартіііна організація, яка налічує в своїх лавах понад 780 комуністів.
Трудящі району мають славні революційні традиції. Під впливом ідей Великого Жовтня у квітні 1919 року в районі було створено Ради робітників, селян і солдатів.
Особливо великого політичного піднесення набула боротьба трудящих за свої права у 1932-1933 pp. Тільки протягом двох місяців - грудня 1932 і січня 1933 року в Нижніх Верецьках і Волівці відбулося 6 масових походів голодуючих робітників і селян до нотарських управлінь. 156 найбільш активних учасників цих походів було заарештовано і кинуто до в'язниць.
Окупація верховинського краю фашистською Угорщиною була найтяжчим періодом в історії Закарпаття. Масовим терором окупанти хотіли задушити боротьбу трудящих за своє соціальне і національне визволення. Однією з
Воловецький район
Сторінка 1 з 2
Воловецький район (до 1953 року - Воловецький округ) розташований на півночі області. На півночі межує з Сколівським районом Львівської області, на сході - з Міжгірським, на півдні - з Свалявським, на заході - з У районі є 25 населених пунктів, які підпорядковані 14 сільським Радам. Через територію району проходить шосейна автострада всесоюзного значення Мукачеве-Львів, дорога республіканського значення Нижні Ворота-Міжгір'я, електрифікована залізнична лінія Москва-Чоп, нафтопровід «Дружба» і високовольтна лінія електропередачі «Мир».
Головне місце в економіці району посідає лісова та деревообробна промисловість. Із загальної площі району 60,7 проц. займають ліси. Основну частину лісів державного фонду складає молодняк першого та другого класу. У новій п'ятирічці намічено розширити площі лісових масивів. У 1967 році посаджено понад 150 га лісових культур.
У районі працює 5 промислових підприємств, на яких зайнято 1200 робітників та інженерно-технічних працівників. Валова продукція підприємств за 1967 рік становила 2,9 млн. карбованців. За вартістю продукції головне місце належить лісовій та деревообробній промисловості.
Значні зміни сталися і в сільському господарстві. В районі є 10 колгоспів, республіканська Гірсько-Карпатська сільськогосподарська дослідна станція в Нижніх Воротах, які спеціалізуються в основному на виробництві тваринницької продукції та вирощуванні картоплі. їх сільськогосподарські угіддя становлять 16,7 тис. га. Врожайність картоплі у 1967 році становила по 140 цнт з кожного га, а середній річний надій молока від корови по 1855 кілограмів.
На полях району працює 103 трактори, 69 вантажних автомашин та багато іншої техніки. Багато складних машин мають тваринницькі ферми. Це - подрібнювачі, транспортери, змішувачі, доїльні агрегати та інші механізми, які значно полегшують працю тваринників.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, у 1966 році 18 передовиків виробництва нагороджено орденами і медалями СРСР.
Значного розвитку набула торгівля. В районі працює понад 100 торговельних підприємств, річний товарообіг яких становить 7 млн. крб. У селах району побудовано магазини «Ялинка», «Промінь», «Світанок», ресторани «Верховина», «Бескид», діють численні підприємства громадського харчування.
За роки Радянської влади в районі побудовано і реконструйовано понад 3 тисячі житлових будинків, тобто близько 70 проц. до загальної кількості. Всі села району електрифіковано і радіофіковано.
Великі зміни відбулися в галузі охорони здоров'я. Якщо в минулому в районі була одна амбулаторія, то в 1967 році працювали районна та 2 дільничні лікарні на 195 ліжок, 22 фельдшерсько-акушерські пункти, 3 колгоспні пологові будинки, в яких працює 150 медичних працівників. Щороку на охорону здоров'я держава виділяє понад півмільйона карбованців.
У районі діє 36 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 14 початкових, 13 восьмирічних. З середні, школа-інтернат, 3 школи робітничої молоді, працює 360 педагогів, які навчають 5620 учнів. Щороку держава асигнує для розвитку народної освіти один млн. крб. 1919 випускників району здобули середню освіту. З них стали кандидатами наук 5 чол., лікарями та медичними працівниками середньої кваліфікації - 119 чол., інженерами - 43 чол., педагогами - 157 чол., спеціалістами сільського
господарства - 94 чол., спеціалістами інших галузей народного господарства - 237 чоловік.
Розквітла культура верховинських сіл. У селах району працює 36 клубів, 30 бібліотек, кінотеатр та 31 стаціонарна кіноустановка. Славиться район і колективами художньої самодіяльності. Великою популярністю користуються народні оркестри сіл Скотарського, Лазів, Верхніх Воріт та інших.
Керівною силою у здійсненні завдань комуністичного будівництва є районна иартіііна організація, яка налічує в своїх лавах понад 780 комуністів.
Трудящі району мають славні революційні традиції. Під впливом ідей Великого Жовтня у квітні 1919 року в районі було створено Ради робітників, селян і солдатів.
Особливо великого політичного піднесення набула боротьба трудящих за свої права у 1932-1933 pp. Тільки протягом двох місяців - грудня 1932 і січня 1933 року в Нижніх Верецьках і Волівці відбулося 6 масових походів голодуючих робітників і селян до нотарських управлінь. 156 найбільш активних учасників цих походів було заарештовано і кинуто до в'язниць.
Окупація верховинського краю фашистською Угорщиною була найтяжчим періодом в історії Закарпаття. Масовим терором окупанти хотіли задушити боротьбу трудящих за своє соціальне і національне визволення. Однією з
Дивиться також інші населені пункти району:
- Щербовець
- Тишів
- Скотарське
- Розтока
- Підполоззя
- Лази
- Гукливий
- Верхні Ворота
- Верб’яж
- Буковець
- Біласовиця
- Абранка
- Нижні Ворота
- Жденеве
- Воловець