Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Республікою, на заході - з Чехословацькою Соціалістичною Республікою, на півночі він межує з Перечинським, на сході - з Мукачівським, а на південному сході - з Берегівським районами.
Площа - 87,3 тис. кв. км., населення - 08,6 тис. чол., з них українців - 51 проц., росіян - 2,7, угорців - 40,3, чехів та словаків - 3,8 проц., інших національностей - 2,2 проц., сільського населення - 90,9 проц. Середня густота - 75,6 чол. на 1 кв. кілометр.
В районі налічується 66 сільських населених пунктів, підпорядкованих одній міській та 28 сільським Радам, 18 колгоспів і 4 радгоспи.
Район має широко розгалужену сітку залізничних і шосейних шляхів. Тут проходять залізничні лінії Чоп-Москва (через Самбір і Львів), Ужгород-Cолотвина та Ужгород-Кошіце (сполучає СРСР з ЧССР), а також автотраси Ужгородові в, Ужгород-Мукачеве-Ясиня, Ужгород-Міхаловце та Ужгород-Чоп-Вашарошнамень (дві останні ведуть з СРСР в ЧССР і УНР).
З корисних копалин зустрічаються буре вугілля й будівельні матеріали - базальти, андезити, вулканічні туфи, мергель та каолін.
Тут вирощують озиму пшеницю, ячмінь, жито, тютюн, овочеві та кормові культури, виноград.
В районі нараховується 50,5 тис. та сільськогосподарських угідь, із них орної землі - 26,3 тис. га, виноградників і садів - 6,8 тис. га, лук і пасовищ - 17,4 тис. га. Район посідає провідне місце в області по виробництву зернових, м'яса, молока, овочів, фруктів і винограду. В 1967 році, наприклад, його частка у валовому виробництві зерна (без кукурудзи) по області складала 20,8 проц., молока 13,2, м'яса - 14,5, винограду - 14,3 процента.
Велика увага за останні роки приділяється розвитку виноградарства. Валовий збір винограду зріс із 27,9 тис. цнт в 1961 році до 38,1 тис. цнт в 1967 році.
Постійно зростає також валовий збір зерна. В 1961 році він становиі; 182,3 тис. цнт, а в 1965 році - 256,0 тис. центнерів.
В колгоспах та радгоспах нараховується 359 тракторів, 57 зернових, 33 кукурудзозбиральні і 30 силосозбиральних комбайнів, 253 вантажні автомашини та багато іншої сільськогосподарської техніки.
Це дало можливість механізувати основні й допоміжні роботи на 80 процентів.
Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва є тваринництво. На початку 1968 року на фермах колгоспів та радгоспів налічувалося 27,1 тис. голів великої рогатої худоби (в т. ч. 12,3 тис. корів), 20,4 тис. свиней, 26,4 тис. овець і кіз, 153,3 тис. штук птиці.
Кількість худоби на 100 га сільськогосподарських угідь складає: велика рогата худоба - 37 голів, в т. ч. корів - 14 голів, овець та кіз - 45 голів, свиней 37 голів.
У 1967 році вироблено м'яса (в живій вазі) 25,8 тис. цнт, молока - 122,7 тис. цнт, вовни - 66,1 тис. кг, яєць - понад 2,2 млн. штук або в переводі на 100 га сільськогосподарських угідь: м'яса - 52,2 цнт, молока - 249 цнт, вовни - 134 кілограм
В районі е 10 промислових підприємств (без Ужгорода), вироблено валової продукції на суму 10,3 млн. крб. Найбільшу питому вагу займають підприємств» харчової промисловості, серед них - Середнянський винзавод та коньячний комбінат, Середнянський і Ужгородський винсадорадгоспи. Частка валової продукції підприємств харчової промисловості в загальному обсязі валової продукції району в 1967 році становила 79 проц., в т. ч. виноробної - 35,5 процента.
На промислових підприємствах широко розгорнуто змагання за комуністичне ставлення до праці. Ним охоплено 2080 чол. Локомотивному депо станції Чогі уже присвоєно звання колективу комуністичної праці. За це звання борються й працівники Кам'яницького щебзаводу.
З року в рік зростає добробут населення. Його обслуговують 254 магазини та інші торговельні підприємства. Товарооборот за 1967 рік в системі райспоживспілки становив 15 800 тис. крб., або на душу населення реалізовано товарів на 244 карбованці.
В районі створена широка сітка медичних закладів, в т. ч. районна лікарня, вузлова лікарня станції Чоп, 5 дільничних лікарень, 2 лікарські амбулаторії,
2 протитуберкульозні санаторії, 3 фельдшерські здоровпункти, 50 фельдшерсько-акушерських пунктів, 2 колгоспні пологові будинки. В цих закладах працюють 300 середніх медпрацівників і 38 лікарів.
Успішно розвиваються в районі соціалістична культура та освіта. В селах налічується 66 шкіл з українською, російською та угорською мовами навчання, серед них - 32 початкові, 24 восьмирічні і 10 середніх, де в 1967-1968 навчальному році здобували освіту 11 112 учнів. У цих школах
Ужгородський район
Сторінка 1 з 2
Ужгородський район розташований на південному заході області, займає західну частину Закарпатської низовини і південні схили Ужгород-Хустського хребта. На півдні району проходить кордон СРСР з Угорською Народною Площа - 87,3 тис. кв. км., населення - 08,6 тис. чол., з них українців - 51 проц., росіян - 2,7, угорців - 40,3, чехів та словаків - 3,8 проц., інших національностей - 2,2 проц., сільського населення - 90,9 проц. Середня густота - 75,6 чол. на 1 кв. кілометр.
В районі налічується 66 сільських населених пунктів, підпорядкованих одній міській та 28 сільським Радам, 18 колгоспів і 4 радгоспи.
Район має широко розгалужену сітку залізничних і шосейних шляхів. Тут проходять залізничні лінії Чоп-Москва (через Самбір і Львів), Ужгород-Cолотвина та Ужгород-Кошіце (сполучає СРСР з ЧССР), а також автотраси Ужгородові в, Ужгород-Мукачеве-Ясиня, Ужгород-Міхаловце та Ужгород-Чоп-Вашарошнамень (дві останні ведуть з СРСР в ЧССР і УНР).
З корисних копалин зустрічаються буре вугілля й будівельні матеріали - базальти, андезити, вулканічні туфи, мергель та каолін.
Тут вирощують озиму пшеницю, ячмінь, жито, тютюн, овочеві та кормові культури, виноград.
В районі нараховується 50,5 тис. та сільськогосподарських угідь, із них орної землі - 26,3 тис. га, виноградників і садів - 6,8 тис. га, лук і пасовищ - 17,4 тис. га. Район посідає провідне місце в області по виробництву зернових, м'яса, молока, овочів, фруктів і винограду. В 1967 році, наприклад, його частка у валовому виробництві зерна (без кукурудзи) по області складала 20,8 проц., молока 13,2, м'яса - 14,5, винограду - 14,3 процента.
Велика увага за останні роки приділяється розвитку виноградарства. Валовий збір винограду зріс із 27,9 тис. цнт в 1961 році до 38,1 тис. цнт в 1967 році.
Постійно зростає також валовий збір зерна. В 1961 році він становиі; 182,3 тис. цнт, а в 1965 році - 256,0 тис. центнерів.
В колгоспах та радгоспах нараховується 359 тракторів, 57 зернових, 33 кукурудзозбиральні і 30 силосозбиральних комбайнів, 253 вантажні автомашини та багато іншої сільськогосподарської техніки.
Це дало можливість механізувати основні й допоміжні роботи на 80 процентів.
Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва є тваринництво. На початку 1968 року на фермах колгоспів та радгоспів налічувалося 27,1 тис. голів великої рогатої худоби (в т. ч. 12,3 тис. корів), 20,4 тис. свиней, 26,4 тис. овець і кіз, 153,3 тис. штук птиці.
Кількість худоби на 100 га сільськогосподарських угідь складає: велика рогата худоба - 37 голів, в т. ч. корів - 14 голів, овець та кіз - 45 голів, свиней 37 голів.
У 1967 році вироблено м'яса (в живій вазі) 25,8 тис. цнт, молока - 122,7 тис. цнт, вовни - 66,1 тис. кг, яєць - понад 2,2 млн. штук або в переводі на 100 га сільськогосподарських угідь: м'яса - 52,2 цнт, молока - 249 цнт, вовни - 134 кілограм
В районі е 10 промислових підприємств (без Ужгорода), вироблено валової продукції на суму 10,3 млн. крб. Найбільшу питому вагу займають підприємств» харчової промисловості, серед них - Середнянський винзавод та коньячний комбінат, Середнянський і Ужгородський винсадорадгоспи. Частка валової продукції підприємств харчової промисловості в загальному обсязі валової продукції району в 1967 році становила 79 проц., в т. ч. виноробної - 35,5 процента.
На промислових підприємствах широко розгорнуто змагання за комуністичне ставлення до праці. Ним охоплено 2080 чол. Локомотивному депо станції Чогі уже присвоєно звання колективу комуністичної праці. За це звання борються й працівники Кам'яницького щебзаводу.
З року в рік зростає добробут населення. Його обслуговують 254 магазини та інші торговельні підприємства. Товарооборот за 1967 рік в системі райспоживспілки становив 15 800 тис. крб., або на душу населення реалізовано товарів на 244 карбованці.
В районі створена широка сітка медичних закладів, в т. ч. районна лікарня, вузлова лікарня станції Чоп, 5 дільничних лікарень, 2 лікарські амбулаторії,
2 протитуберкульозні санаторії, 3 фельдшерські здоровпункти, 50 фельдшерсько-акушерських пунктів, 2 колгоспні пологові будинки. В цих закладах працюють 300 середніх медпрацівників і 38 лікарів.
Успішно розвиваються в районі соціалістична культура та освіта. В селах налічується 66 шкіл з українською, російською та угорською мовами навчання, серед них - 32 початкові, 24 восьмирічні і 10 середніх, де в 1967-1968 навчальному році здобували освіту 11 112 учнів. У цих школах
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ярок
- Яворове
- Худльове
- Холмок
- Холмець
- Тарнівці
- Струмківка
- Соломонове
- Соловка
- Ратівці
- Пацканьове
- Оноківці
- Мінеральне
- Мала Добронь
- Коритняни
- Комарівці
- Кибляри
- Ірлява
- Дібрівка
- Горяни
- Глибоке
- Галоч
- Великі Лази
- Великі Геївці
- Баранинці
- Чоп
- Середнє
- Невицьке
- Велика Добронь