Сторінка 2 з 7
Одночасно поглиблювалось і розшарування селян. У 1900 році тут нараховувалося 189 безземельних і малоземельних господарств, 428 чол. належали до категорії сільськогосподарських робітників. Здебільшого вони працювали наймитами у графа Шенборна і поміщика Шандора Рота. Частина жителів
Великої Доброні займалася ремеслом і торгівлею. Ремісників тут було 129 чол., торговців - 9. Більшість майстерень села обходилася без найманої праці або ж користувалася 1-2 наймитами, лише в одній з них працювало понад 20 чол. Всього село мало 33 майстерні. Багато жителів, шукаючи кращого життя, виїжджали до США, але там їх чекали ще більші злидні. Втративши здоров'я й останні засоби до існування, частина з них поверталася у Велику Добронь інвалідами й жебраками. Так сталося з Ш. Геці, Ф. Надем та багатьма іншими.
Дуже низький рівень мали в селі освіта і охорона здоров'я. В церковнопарафіальній школі, відкритій 1855 року, працювало лише 2 вчителі. Згодом одного вчителя «через відсутність коштів» церква скоротила. Тільки в 1905 році була відкрита державна початкова школа, де дітей навчали вже 5 учителів.
Під час першої світової війни майже всі чоловіки Великої Доброні були мобілізовані в австро-угорську армію. Багато з них, потрапивши на Східний фронт, здалися в полон. Коли відбулася Жовтнева революція в Росії, деякі великодобронці- військовополонені перейшли на бік більшовиків. Так, Ф. Балог воював проти контрреволюційних банд Колчака і Денікіна, Й. Баті - проти білополяків.
22-24 березня 1919 року у Великій Доброні були створені органи Радянської влади. Народна влада стала на шлях обмеження великих власників, куркулів, спекулянтів. Рада робітників, секретарем якої працював Ф. Галл, доповідала політичному уповноваженому у справах постачання Березької жупи про конфіскацію 629 кг білого борошна, яке один спекулянт хотів контрабандою вивезти в місто Мукачеве. 31 березня 1919 року Рада звернулася з проханням дозволити продай; конфіскованого борошна незабезпеченому населенню.
Контрреволюції вдалося з допомогою іноземної імперіалістичної інтервенції (зокрема буржуазної Чехословаччини та боярської Румунії) придушити молоду Угорську Радянську Республіку. В кінці квітня на територію села вступили війська боярської Румунії, які тут перебували до червня 1919 року. Вони пограбували більшість селянських дворів і вивезли значну частину худоби. Після відходу румунських військ Велика Добронь потрапила під владу буржуазної Чехословаччини.
Великим впливом користувалися у Великій Доброні колишні військовополонені, які повернулися з Радянської Росії. Вони не тільки розповідали трудящим правду про Велику Жовтневу соціалістичну революцію, але й багато зробили для політичної організації трудящих. У селі була створена професійна спілка сільськогосподарських і лісових робітників, а восени 1921 року - комуністична організація, в якій нараховувалося 7 членів КПЧ. Першим секретарем первинної нар тійної організації був столяр Ф. Пап. В його квартирі проходили збори і різні наради трудящих села.
Жителі Великої Доброні і на початку 20-х років залишалися малоземельні іміі. На території села було кілька господарств із земельною площею понад 100 га; 9 куркульських сімей мали по 10-15 га землі, біля 100 сімей - по 5-10 га, 22 га кращої землі належало церкві. В той же час 223 сім'ї володіли ділянками по 2-5 га, а третина населення - менше одного га. Мізерні клаптики землі не могли прогодувати бідняцькі сім'ї. В період голодних зим вони були змушені «знищувати худобу». Багато жителів Великої Доброні ходили на сезонні роботи або працювали у поміщиків і куркулів свого й навколишніх сіл. Немало сімей переїжджали з села в інші населені пункти.
Марними були сподівання й надії безземельних і малоземельних селян Великої Доброні на земельну реформу, яку проводив буржуазний уряд. Ця реформа вилучила тільки частину поміщицької землі, яку до того ж одержали в основному заможні селяни. Наприклад, викуплені у поміщика Зіхермана 300 гольдів землі держава формально передавала у «володіння селу». Та сільське представництво і його куркулькські верховоди провели розподіл землі так, що біднякам майже нічого не дісталося. Касир Великої Доброні П. Гіді, який керував розподілом, заявив, що землю одержить лише той, хто вступить в аграрну партію, і основну частину землі наділили тим селянам, які вже мали по 5 і більше гольдів. Зокрема, 4 гольди дістав нотар, 2 - директор школи. Не забув себе й касир; його ділянка збільшилася теж на 2 гольди. Зате 30 бідняків одержали по 0,5-1 гольду, а 350 чол.- не дістали нічого. Сільські багачі під час реформи захопили й луки, позбавивши бідноту права користуватися ними. До рук заможних селян перейшли також землі маєтку «Керепець». Таким чином, біднота, яка складала дві третини населення Великої Доброні, опинилася після реформи ще в гіршому становищі. Якщо раніше вона могла правішати за одну третину або половину врожаю в панських маєтках, то тепер була позбавлена такої
Дивиться також інші населені пункти району: