Сторінка 3 з 7
окупували війська буржуазної Чехословаччини. Селяни Чинадієвого так і залишились в переважній масі безземельними і малоземельними. У 1926 році 47 проц. дворів не мали землі або користувались лише присадибними ділянками, 43 проц. мали від 0,5 до 5 гольдів, 7,7 проц. - від 5 до 10
гольдів. В травні 1928 року маєток графа Шенборна перейшов у власність іноземної фірми «Латориця», їй перейшло і 170 різних ділянок землі і лісу. Селяни платили за пасовисько по 50-60 крон у рік і не мали права набрати в лісі навіть хмизу на паливо.
Важкими були умови праці на підприємствах. Сірникова фабрика «Вулкан» стала широко «відомою» не тільки жорстокою експлуатацією робітників, але і дуже частими нещасними випадками - отруєнням, вибухами, опіками і інше. Підприємці застосовували потогонну систему організації праці. Неймовірно дешева робоча сила чинадіївських і довколишніх бідняків, за безцінок отримувана високоякісна букова деревина давали фірмі високі прибутки. В 1929-1930 рр. в Чинадієвому «Латориця» спорудила новий лісопильний завод потужністю 60 тис. кубометрів пиломатеріалів на рік. На ньому працювало 200-250 робітників.
Відсутність техніки безпеки призводила до частих каліцтв робітників, а то й до загибелі. 12 червня 1929 року через відсутність елементарної техніки безпеки на пилорамі загинув робітник М. Комарницький.
Важкі умови життя та праці штовхали робітників на боротьбу. Чинадіївські робітники і сільські бідняки в ці роки стали відомі як найбільш бойовий революційний загін трудящих Закарпаття. Керувала цією боротьбою комуністична організація, яка виникла в 1921 році на чолі з Василем Желізняком. В 1927 році була створена і молодіжна комуністична організація. Провідну роль в ній відігравав Іван Гарагонич і його сестра Софія. На квартирі комуніста Івана Гоги розміщалась бібліотека і зберігався прапор організації. Вже в 1924 році за комуністами йшла більшість села. В парламентських виборах того року комуністи дістали 468 голосів (64 проц.).
В 1920 - 1930 роках жителі Чинадієвого вписали славну сторінку в історію класової боротьби.
Гостро проходила страйкова боротьба в червні 1924 року на фабриці «Вулкан» у відповідь на масове звільнення робітників. Активно пройшли страйки лісорубів і робітників лісовозної залізниці фірми «Сольва» в серпні 1925 року, страйк солідарності в міжнародний день боротьби з безробіттям 25 лютого 1931 року, страйк
солідарності в день похорону забитого жандармами хустського робітника Гінцяка 23 липня 1931 року, страйк робітників заводу та лісовозної залізниці Чинадієве - Нижня Грабовниця -Тур'я Поляна та інші. На всю Чехословаччину став відомий 9-тижневий страйк робітників Чинадіївського лісопильного заводу. Почався він 2 серпня 1930 року в знак протесту проти звільнення робітників і зниження розцінок. Виступом робітників керували сенатор-комуніст І. Локота та депутат чехословацького парламенту М. Сидоряк. Відбулось ряд сутичок з жандармами, в селі було введено надзвичайне становище. Для придушення страйку прибуло 105 жандармів.
2 вересня 1930 року робітники примусили штрейкбрехерів залишити роботу. Жандарми кинулись на робітників і почали бити гвинтівками. Багатьох поранили. Депутата парламенту М. Сидоряка побили до непритомності і разом з сенатором І. Локотою заарештували. Виступаючи в парламенті з цього приводу, Сидоряк, звертаючись до буржуазних депутатів, сказав: «Ви боїтесь безробітних робітників і, замість того, щоб дати їм хліба, посилаєте на них поліцію і жандармерію, щоб їх бити. Чинадіївські робітники і селяни разом з своїми жінками і дітьми, яких ваші жандарми теж не щадили і били гвинтівками, запишуть це в історію свого визвольного руху». Хоч вимоги робітників не були задоволені, але страйк підготовив дорогу до дальших боїв.
25 лютого 1931 року в міжнародний день безробітних біля 2 тис. трудящих Чинадієвого і околиць зібрались коло нотаріату, вимагаючи хліба і роботи. Чиновники і жандарми поховались. Жителі оволоділи селом. В урядових повідомленнях зазначалось, що «спокій» і порядок не був порушений. Але це був не буржуазний порядок, «а порядок свідомої переможної робітничої маси». Трудящі Чинадієвого не раз приймали на своїх зборах резолюції, в яких вимагали єдності дій усіх мешканців в боротьбі проти загрози фашизму і війни.
Чехословацькі буржуазні власті не дбали про матеріальний добробут і здоров'я трудящих-українців. Про це свідчить і погане медичне обслуговування населення. В селі лютували епідемії. Це призводило до високої смертності, особливо серед дітей. В 1925 році з 97 дітей, що народилися в Чинадієвській лікарській дільниці 27 вмерло.
Мало турбувались власті і про освіту. На початку 20-х років на велике село були лише дві початкові школи, де працювало чотири вчителі. Зате про релігійний вплив на людей дбали чотири священики, яким держава виплачувала велику плату. В 1935 році була відкрита горожанська школа з російською мовою навчання. Приміщення школи було прикрашене
Дивиться також інші населені пункти району: