Сторінка 3 з 7
Після закінчення війни багато бувших військовополонених - учасників громадянської війни в Росії та на Україні, зокрема Йожеф Бораї, Іштван Сарка, повернувшись із село, не тільки знайомлять односельчан з революційним досвідом російських робітників і селян, але й самі стають активними організаторами революційного руху. Розгортає діяльність соціал-
демократична організація Косин. Велику допомогу лівим соціалістам села, які перейшли на комуністичні позиції, подавав член жупної соціалістичної організації Бела Іллеш, пізніше відомий угорський письменник. У листопаді 1918 року в селі була створена робітнича Рада на чолі з ковалем ПІандором Комаромі, в складі Ференца Молнара, Іштвана Сарки та інших. Рада мала великий вплив на політичне і господарське життя села та округи. В лютому 1919 року Рада висунула до жупної адміністрації вимогу понизити ціни на муку, терміново забезпечити безробітних працею і надати їм матеріальну допомогу, видати демобілізованим солдатам та інвалідам і біднякам одяг, забезпечити село наливом, збільшити представництво робітників у комісії по забезпеченню, затвердити нове представництво села з врахуванням пропозицій Ради, відкрити каменоломні тощо.
Після перемоги пролетарської революції в Угорщині вся повнота влади в сім; перейшла до рук Косинської окружної Ради, головою якої був обраний Ференц Молнар. На 7 квітня 1919 року в її складі налічувалось 30 чоловік. Із числа членів Ради було створено виконком в Складі 5 чол., політичним уповноваженим округу став Шандор Комаромі. Косинська окружна Рада неухильно проводила в житті; всі заходи Радянської влади. Бралось на облік майно, продовольчі запаси, провадилась боротьба з голодом та епідеміями, створювались загони Червоної Армії.
В квітні 1919 року Косинська окружна Рада здійснювала керівництво виборами до сільських, окружної та жупної Рад, боролася проти проникнення до них ворожих елементів. Трудящі Косин самовіддано захищали народну владу. Десятки трудівників, зокрема Йожеф Патакі, Янош Вереш, Кароль Комарі, пішли добровольцями до лав Угорської Червоної Армії, деякі з них полягли в боях проти контрреволюції. Наприкінці квітня 1919 року Косини окупували війська боярської Румунії, які грабували і знущалися з населення. Окупанти вивезли крайній реманент, робочу худобу, хліб. Загальна сума збитків, завданих окупантами, становила 982 тис. чеських крон.
На зміну румунським інтервентам 20 липня 1919 року в Косини прийшли війська буржуазної Чехословаччини. Нові власті проводили ту ж політику репресій проти учасників революції. «Проведено багато арештів, - писав у цей час косинський окружний начальник. - Ще й зараз повертаються додому ті, що були рік тому червоними солдатами і які будуть передані чеській жандармерії». На село була накладена величезна реквізиція, зокрема лише зерна - 50 вагонів. І це тоді., коли того року врожай ледве давав два-три крат насіння. Село прирікалось на напівголодне існування. У зв'язку з встановленням нового чехословацько-угорського кордону, більше половини сільської землі відійшло до Угорщини. Великі угорські землевласники зберігали в Косинах свої маєтки, хоч самі й проживали в Угорщині.
На початку 1921 року в Косинах діяли спиртовий завод, паровий млин, господарський банк, кредитний банк та споживча кооперативна спілка. Тут знаходилось також окружне нотарське управління, окружне жандармське командування, жандармське відділення, інспекторат прикордонної митної сторожі, окружний суд; в селі працювали 3 лікарі та 6 адвокатів. В Косинах діяли народна і реміснича школи.
Як і раніше, всі турботи про благоустрій, культуру, соціальне забезпечення та охорону здоров'я мешканців Косин покладались на самих жителів села, з яких стягалося безліч найрізноманітніших податків. Показово, що основний податковий тягар лягав на сільську бідноту.
В зв'язку з новим державним кордоном основна категорія населення Косин - сільськогосподарські робітники-втратила можливість заробітку в маєтках Угорщини; становище селян продовжувало залишатись тяжким.
Боротьбу трудящих за свої права очолили комуністи. Вийшовши з підпілля на початку 1920 року, вони спільно з лівими соціалістами створюють окружну організацію Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі, секретарем якої було обрано Дюлу Кампо. В числі її активних членів були зокрема коваль Шандор Комаромі, швець Пал Кіш, маляр Янош Мароші та інші.
У травні 1921 року Косинська окружна організація МСП вливається в Комуністичну партію Чехословаччини. Косинські трудящі мали також свою професійну організацію, яка входила до профспілки сільськогосподарських і лісових робітників.
Вже на Першотравневі свята 1920 і 1921 pp. сільськогосподарські робітники Косин вийшли на маніфестацію під лозунгами комуністичної партії. В наступні роки відзначення політичними демонстраціями і мітингами Першотравневих свят, річниць Великої Жовтневої соціалістичної революції,
Дивиться також інші населені пункти району: