Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
присадибних ділянок, за рішенням правління колгоспникам було виділено городи по 0,15-0,25 гектара.
У березні відкрито колгоспні ясла, що створювало кращі умови для виховання дітей і залучення жінок до праці.
Велику роль у зміцненні колгоспу відігравали передовики виробництва. Ланковий колгоспу Янош Барат у 1949 році зібрав із закріпленої за ним площі по
106 цнт винограду з гектара, а колгоспниця Магдалина Бакша - по 112 цнт; за видатні успіхи вони були удостоєні звання Героїв Соціалістичної Праці.
У 1950 році до колгоспу ім. Енгельса приєднується колгосп сусіднього села Заставного «Червоний маяк». У 1952 році було ліквідовано Косинське відділення винрадгоспу, а його виноградники передані колгоспу, який неухильно зміцнювався. Зростала технічна оснащеність, удосконалювалась організація праці. У 1956 році колгосп посіяв пшеницю за два робочих дні, а кукурудзу - за 10 днів.
Господарство стало одним з кращих у районі. У 1958 році до нього приєдналися економічно слабші колгоспи «Нове життя» с. Деренківця та колгосп «Правда» с. Рафайлового; об'єднане господарство налічувало 1483 двори, де проживало 5470 колгоспників, земельний фонд досяг 4567 гектарів. У 1961 році артіль побудувала новий млин з маслобойнею. Тільки у 1963 році на ньому було перероблено 21,9 тис. цнт пшениці та 1615 цнт соняшника.
Колгоспники наполегливо працювали, неухильно покращуючи свої досягнення. Вівчар І. Фаркашу 1959 році домігся по 5,2 кг настригу вовни від кожної закріпленої вівці. За прикладом В. Гаганової він передав своїх овець іншому вівчару, а сам взявся доглядати за слабшими. Комуністи йшли на найтрудніші ділянки виробництва. Бригадир Бела Кіш на ділянці 110 га зібрав по 70 цнт винограду. Ланкова Шімон при плані 445 цнт зібрала 978 цнт винограду. Глибоку пошану своєю невтомною працею завоював у колгоспників тваринник Томат Дошко. В 1964 році собівартість м'яса була знижена ним до 0,83 крб. за центнер, тоді як на сусідній фермі вона становила 1,5 карбованця. Того року закріплена за ним свиноферма дала 16 тис. крб. чистого прибутку.
Досвід діяльності колгоспу показав, що великі розміри господарства недоцільні. Тому в 1965 році колгосп ім. Енгельса було розукрупнено. В його складі залишились землі сіл Косин і Деренківця, всього 840 дворів з 2333 працездатними колгоспниками. За колгоспом було закріплено 1763 га орної землі, 348 га пасовиськ. 35,5 га лісу та 220 га виноградників.
Неухильно розвивалось тваринництво колгоспу. Доля грошових прибутків тваринництва у 1966 році збільшилась порівняно з 1964 роком від 30 до 73 процентів. На 1967 рік у колгоспі було 369 корів, 1540 овець, 917 свиней. Поглибилась механізація та електрифікація виробництва. На 1 січня 1968 року артіль мала 21 трактор, 14 автомашин, 7 комбайнів, механізовану кормокухню, електричне водопостачання тощо. Це сприяло значному росту продуктивності праці та зменшенню собівартості продукції.
Колгосп докладає великих зусиль до зміцнення економіки, розширення і вдосконалення своєї виробничої бази. В 1966 році колгосп вклав у виробництво 197,6 тис. крб., що становило 28 проц. усіх грошових доходів. У 1967 році неподільні фонди артілі досягли 1618 тис. карбованців. Зросла врожайність основних сільськогосподарських культур та продуктивність тваринництва. Середній врожай за 1964-1966 pp. становить в середньому: пшениці - 15 цнт з га, ячменю - 17,2, кукурудзи - 25 цнт, що принаймні на 30-40 проц. більше того, що збиралось на цих землях до створення колгоспу. Належна увага приділяється розвитку іншої радаротва. Зростає продуктивність тваринництва. У 1968 році надій на одну корову збільшився порівняно з 1961 роком на 750 кг і досяг 1970 кілограмів. Ще кращих результатів досягли передові доярки. Доярка М. І. Сабо надоїла в 1965 році від закріплених за нею 13 корів по 2008 кг молока, а доярка М. І. Гогерчак - по 2375 кілограмів.
Виросло і розквітло нове соціалістичне село Косини. За роки Радянської влади тут побудовано 4900 кв. м житлової площі. Для забудовників колгосп безплатно виділив ділянки, надав допомогу транспортом та будівельними матеріалами. Багато колгоспників дістало кредити Держбанку. Було заасфальтовано шлях від райцентру до села та головну вулицю, прокладено нові тротуари.
Невпинно зростає добробут трудящих села. Середня оплата одного робочого дня колгоспника у 1967 році становила 4,67 карбованця. Виросла також заробітна плата робітників і службовців. В користуванні трудівників є присадибні ділянки, з яких воші повністю забезпечують потреби в овочах і картоплі. Майже в кожному дворі є по 200-300 кущів винограду.
Косини
Сторінка 6 з 7
Партійна організація і сільський актив розгорнули напружену роботу за організаційне зміцнення колгоспу. Артіль звільнялась від куркульських елементів. Для кращого задоволення потреб трудящих, які не мали У березні відкрито колгоспні ясла, що створювало кращі умови для виховання дітей і залучення жінок до праці.
Велику роль у зміцненні колгоспу відігравали передовики виробництва. Ланковий колгоспу Янош Барат у 1949 році зібрав із закріпленої за ним площі по
106 цнт винограду з гектара, а колгоспниця Магдалина Бакша - по 112 цнт; за видатні успіхи вони були удостоєні звання Героїв Соціалістичної Праці.
У 1950 році до колгоспу ім. Енгельса приєднується колгосп сусіднього села Заставного «Червоний маяк». У 1952 році було ліквідовано Косинське відділення винрадгоспу, а його виноградники передані колгоспу, який неухильно зміцнювався. Зростала технічна оснащеність, удосконалювалась організація праці. У 1956 році колгосп посіяв пшеницю за два робочих дні, а кукурудзу - за 10 днів.
Господарство стало одним з кращих у районі. У 1958 році до нього приєдналися економічно слабші колгоспи «Нове життя» с. Деренківця та колгосп «Правда» с. Рафайлового; об'єднане господарство налічувало 1483 двори, де проживало 5470 колгоспників, земельний фонд досяг 4567 гектарів. У 1961 році артіль побудувала новий млин з маслобойнею. Тільки у 1963 році на ньому було перероблено 21,9 тис. цнт пшениці та 1615 цнт соняшника.
Колгоспники наполегливо працювали, неухильно покращуючи свої досягнення. Вівчар І. Фаркашу 1959 році домігся по 5,2 кг настригу вовни від кожної закріпленої вівці. За прикладом В. Гаганової він передав своїх овець іншому вівчару, а сам взявся доглядати за слабшими. Комуністи йшли на найтрудніші ділянки виробництва. Бригадир Бела Кіш на ділянці 110 га зібрав по 70 цнт винограду. Ланкова Шімон при плані 445 цнт зібрала 978 цнт винограду. Глибоку пошану своєю невтомною працею завоював у колгоспників тваринник Томат Дошко. В 1964 році собівартість м'яса була знижена ним до 0,83 крб. за центнер, тоді як на сусідній фермі вона становила 1,5 карбованця. Того року закріплена за ним свиноферма дала 16 тис. крб. чистого прибутку.
Досвід діяльності колгоспу показав, що великі розміри господарства недоцільні. Тому в 1965 році колгосп ім. Енгельса було розукрупнено. В його складі залишились землі сіл Косин і Деренківця, всього 840 дворів з 2333 працездатними колгоспниками. За колгоспом було закріплено 1763 га орної землі, 348 га пасовиськ. 35,5 га лісу та 220 га виноградників.
Неухильно розвивалось тваринництво колгоспу. Доля грошових прибутків тваринництва у 1966 році збільшилась порівняно з 1964 роком від 30 до 73 процентів. На 1967 рік у колгоспі було 369 корів, 1540 овець, 917 свиней. Поглибилась механізація та електрифікація виробництва. На 1 січня 1968 року артіль мала 21 трактор, 14 автомашин, 7 комбайнів, механізовану кормокухню, електричне водопостачання тощо. Це сприяло значному росту продуктивності праці та зменшенню собівартості продукції.
Колгосп докладає великих зусиль до зміцнення економіки, розширення і вдосконалення своєї виробничої бази. В 1966 році колгосп вклав у виробництво 197,6 тис. крб., що становило 28 проц. усіх грошових доходів. У 1967 році неподільні фонди артілі досягли 1618 тис. карбованців. Зросла врожайність основних сільськогосподарських культур та продуктивність тваринництва. Середній врожай за 1964-1966 pp. становить в середньому: пшениці - 15 цнт з га, ячменю - 17,2, кукурудзи - 25 цнт, що принаймні на 30-40 проц. більше того, що збиралось на цих землях до створення колгоспу. Належна увага приділяється розвитку іншої радаротва. Зростає продуктивність тваринництва. У 1968 році надій на одну корову збільшився порівняно з 1961 роком на 750 кг і досяг 1970 кілограмів. Ще кращих результатів досягли передові доярки. Доярка М. І. Сабо надоїла в 1965 році від закріплених за нею 13 корів по 2008 кг молока, а доярка М. І. Гогерчак - по 2375 кілограмів.
Виросло і розквітло нове соціалістичне село Косини. За роки Радянської влади тут побудовано 4900 кв. м житлової площі. Для забудовників колгосп безплатно виділив ділянки, надав допомогу транспортом та будівельними матеріалами. Багато колгоспників дістало кредити Держбанку. Було заасфальтовано шлях від райцентру до села та головну вулицю, прокладено нові тротуари.
Невпинно зростає добробут трудящих села. Середня оплата одного робочого дня колгоспника у 1967 році становила 4,67 карбованця. Виросла також заробітна плата робітників і службовців. В користуванні трудівників є присадибні ділянки, з яких воші повністю забезпечують потреби в овочах і картоплі. Майже в кожному дворі є по 200-300 кущів винограду.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Свобода
- Попове
- Оросієве
- Нове Село
- Нижні Ремети
- Мужієве
- Мочола
- Іванівка
- Заставне
- Добросілля
- Дідове
- Деренковець
- Геча
- Гать
- Гараздівка
- Вузлове
- Велика Бігань
- Бодолів
- Батрадь