Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Косини

право обирати мали лише 938 найбагатших поміщиків, торговців, лихварів та куркулів.
Тяжким було становище трудівників Косин; переважна більшість селян жила
в жахливих злиднях. Податковий тягар невпинно зростав. На 1876 рік заборгованість селян по податках досягла 6680 форинтів. Косини не могли розрахуватись навіть за оренду будівлі під сільське управління. Як зазначає сам окружний начальник, «населення настільки бідне і злиденне, що хоч би що трапилось, стягнути податки; не можна. В більшості випадків навіть постельні речі описані за борги... Дуже багато таких сімей, де не має вже що описувати». В 1903 році, щоб купити у помі­щиків сільське пасовисько, спорудити будинок управи тощо, село взяло в банках під проценти грошову позику, з якою не змогло розрахуватись і на 1933 рік.
За переписом 1900 року в Косинах було 233 будинки, проживало 2058 меш­канців, у т. ч. 734 чол. самодіяльного населення; примітно, що 67 сільськогосподарських робітників зовсім не мали домівки. Страждали селяни і від стихійних лих. У 1893 році, наприклад, пожежа знищила більшу частину села. Часто повторюва­лись неврожаї. У 1893 році окружний начальник зазначав: «Очікується поганий врожай... недостача пасовиськ і кормів приводить господарів до відчаю. Страшно швидко зростають ціни на сіно і овес». Медичне обслуговування трудящих фактично не провадилось. Хоч Косини й були окружним центром, лише в 1864 році тут від­крилась приватна аптека, а в 1892 році став працювати дільничий муніципальний лікар, у дільниці якого було 16 сіл з населенням 13537 чоловік. Аптекар і лікар не були дипломованими спеціалістами. Епідемії та інфекційні захворювання заби­рали щорічно багато людей; на 1894 рік середня тривалість життя по Косинському округу становила всього 15-16 років. Високою була дитяча смертність - на той же рік із 808 чол. померлих було 530 дітей, у т. ч. від хронічного голоду померла 40 чол., від тифу, віспи, дизентерії та інших інфекційних хвороб - 202.
Не тільки злидні, хвороби та безправ'я, а й темрява та неосвіченість гнітили селян. Характеризуючи Косинський округ, окружний начальник у 1874 році писав, що на весь округ немає ні читацького гуртка, ні благодійної чи кредитної спілки, ні промислового товариства. Косинська школа, що належала реформатській церкві, була настільки запущеною, що своїм антисанітарним станом являла небезпеку по тільки для учнів, але й для всього села. На 1856 рік в ній навчалось всього 80 дітей: при ній були учитель і священик. У 1885 році вона була передана на державне утримання. Показово, що в 1900 році половина населення не вміла ні читати, ні писати. У 1885 році стала діяти реміснича школа, на утримання якої з селян стягався додатковий податок. Тут навчали ковальській, шевській та кравецькій справі. У 1888 році в Косинах було створено приватний освітній гурток, у якому можна було читати газети та книги тільки за плату. У 1903 році на кошти села відкрилася общинна бібліотека, вона мала всього 170 книг. Для поповнення книгами провадився збір коштів по всьому селу.
Немало жителів Косин в пошуках кращої долі емігрувало за кордон, зокрема в Америку. Особливо багато селян виїхало, рятуючись від голоду, у 1886 та в 1912 роках. Кількість бажаючих виїхати була настільки великою, що власті стали чинити перешкоди до виїзду. Так, у 1912 році бідняку М. Ченчері було дозволено виїхати до США на 1 рік під заклад в 300 крон; показово, що вартість всього його майна не становила й 600 крон.
Трудящі села не мирилися з жорстоким гнітом та безправ'ям. Селяни відмовлялися працювати на пана, не виконували наказів прикажчиків і чиновників, вчи­няли підпали. За травень-вересень 1853 року в Косинах сталося 8 підпалів пан­ського та куркульського майна. В 1903 році за порушення, спрямовані проти сільського представництва, було покарано 42 чол., за порушення проти збирача податні з - 173 жителі. У 1869 році в селі створено окружний суд, а в 1882 році - жандармське відділення.
Великий прошарок сільськогосподарського пролетаріату, гострота класових протиріч сприяли виникненню в Косинах соціал-демократичної організації, яка була створена напередодні першої світової війни. Її організаторами були Шандор Комаромі, Ференц Молнар, Іштван Сарка.
Перша світова війна принесла жителям Косин нові страждання. До армії було взято 12-5 селян, 20 із них загинуло, багато повернулося покаліченими. В селі про­водяться необмежені реквізиції, зростають грошові побори. Занепадають сільські промисли. Через фінансову кризу, що розгорнулась, обанкротилось Косинське відділення одного з будапештських банків, у якому мали вклади середні селянські господарства та ремісники; це прискорило їх розорення. В зв'язку з голодом, який лютував у селі, почалася шалена спекуляція продовольством. Багатії, у т. ч. і сам окружний начальник, порушуючи встановлені тверді ціни, продавали приховані продукти по високих цінах, наживалися на стражданнях селян.



Cучасна карта - Косонь (до 02/03/1995р. - Косини)