Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Крім того, що мешканці Вишкового терпіли соціальний і національний гніт, їх важке становище погіршували часті війни та стихійні лиха.
У середині XVII століття Вишкове стало місцем важливих подій. В 1656- 1657
pp. князь Дьєрдь II Ракоці по домовленості з шведським королем Карлом XI і Б. Хмельницьким виступив із своїм військом проти панської Польщі, Взимку 1656-1657 pp. трансільванська армія розташувалася на околиці Вишкового. В січні 1657 року у Вишковому відбулися державні збори Трансільванії, на яких схвалено плани князя Дьєрдя II Ракоці.
Але похід був невдалим. Армія Дєрдя II Ракоці була розгромлена польським військом, яке вдерлося на Закарпаття і спустошило багато міст і сіл. Дуже було зруйноване та спалене і Вишкове. У селі залишилося біля 100 дворів та 400 чоловік мешканців. У 1675 році північна частина Вишкового була знесена під час повені.
У кінці XVII століття, коли територія Закарпаття була захоплена австрійськими Габсбургами, на Мармарощині у 1685-1687 pp. розташувалися загони
німецьких військ. У Вишковому знаходився загін рейтарів, що контролювали перевезення солі по Тисі.
Коли Закарпаття було охоплене визвольною війною 1703 - 1711 pp., на чолі одного з загонів повстанців-куруців став виходець з Вишкового - Степан Вішкі. В 1705 році, як підтверджують документи, 40 вишківців теж брали участь у повстанських загонах. Хоч багато мешканців села після придушення повстання було страчено, селяни продовжували вести боротьбу проти гнобителів. Коли в 1717 році на Закарпаття вдерлися орди кримських татар, які діяли на боці Туреччини у війні проти Австрії, все доросле населення Вишкового разом з гарнізоном Хуста мужньо билося проти ординців. Іїа околиці Вишкового загони татар були розгромлені. Відступаючи, татари спустошили значну частину села, повбивали багатьох мешканців.
У другій половині XVIII століття Вишкове залишається центром окремих сільських промислів Мармароського комітату. В ті роки село славилося виготовленням тканин із льону, які збувалися не тільки на ринках Закарпаття, айв центральних районах Угорщини і Трансільванії.
Зростання землеробства, наявність значної кількості луків і пасовиськ, а також використання відходів від гуральництва та пивоваріння, сприяли збільшенню кількості великої рогатої худоби. У Вишковому і сусідніх селах засівали чимало конопель і льону для розвитку ткацького промислу. Одночасно збільшення тваринництва сприяло і розвиткові шевського промислу.
У 1730 - 1780 pp. Вишкове одержує від імператорської канцелярії право безмитної торгівлі та проведення ярмарків, на яких збувалися ремісничі вироби, хліб, худоба та інші товари.
Розвиток товарного виробництва, що сприяв проникненню грошових відносин у сільське господарство, викликав зростання сільського транспорту, зокрема візницького і сплавницького промислів. Так, у другій половині XVIII століття у Вишковому налічувалося 104 візники, які мали вози і понад 400 коней та 53 плотарі (бокораші). Основна маса населення була зайнята перевезенням та сплавом по Тисі казенної солі.
Але бідні селяни ледве зводили кінці з кінцями. За відсутністю потрібної кількості тягла і насіння багато наділів пустувало. До того ж несприятливі кліматичні умови 1785 року призвели до великого голоду, який загнав у могилу десятки тисяч людей. На Мармарощині у 1786 році померло 3925 чол., а в 1787 році - 9423 чол., з них в районі Хуста (включаючи і Вишкове) - 1423 чол. Про страхітливі картини того часу розповідає книга Й. Гаті «Йосиф II в Мармароському голоді».
У роки голодування трудове селянство Вишкового вело боротьбу проти безробіття, репресій, за свої права та незалежність. Про це свідчить хоча б той факт, що місцева влада виявила у мешканців села 32 рушниці, з якими вони мали намір взяти участь у селянській війні, що вибухнула в Трансільванії у 1784 році. У село були надіслані війська та дворянські ополченці, які почали відбирати зброю, проводити репресії.
Незважаючи на тяжкий іноземний гніт, постійні війни, часті стихійні лиха тощо, селяни Вишкового вели боротьбу за розвиток народної освіти і і культури, вони, зокрема, вимагали, щоб у селі відкрили школу, та їх вимога була задоволена частково. Школу було відкрито лише у середині XVII століття і то при реформатській церкві Вишкового. Навчали грамоти дітей в ній угорською мовою. Лише у 1824 році для українського населення в селі була відкрита окрема церковна школа.
Із Вишкового вийшло ряд вчених. Серед них Іштван Лашшу (1812-1852) був одним із фундаторів статистики як науки в Угорщині. Його перу належить географічний опис Росії, який вийшов у 1831 році угорською мовою. На
Вишкове
Сторінка 2 з 9
замку тощо. Селяни повинні були також сплачувати податки на користь казни та церкви.Крім того, що мешканці Вишкового терпіли соціальний і національний гніт, їх важке становище погіршували часті війни та стихійні лиха.
У середині XVII століття Вишкове стало місцем важливих подій. В 1656- 1657
Але похід був невдалим. Армія Дєрдя II Ракоці була розгромлена польським військом, яке вдерлося на Закарпаття і спустошило багато міст і сіл. Дуже було зруйноване та спалене і Вишкове. У селі залишилося біля 100 дворів та 400 чоловік мешканців. У 1675 році північна частина Вишкового була знесена під час повені.
У кінці XVII століття, коли територія Закарпаття була захоплена австрійськими Габсбургами, на Мармарощині у 1685-1687 pp. розташувалися загони
німецьких військ. У Вишковому знаходився загін рейтарів, що контролювали перевезення солі по Тисі.
Коли Закарпаття було охоплене визвольною війною 1703 - 1711 pp., на чолі одного з загонів повстанців-куруців став виходець з Вишкового - Степан Вішкі. В 1705 році, як підтверджують документи, 40 вишківців теж брали участь у повстанських загонах. Хоч багато мешканців села після придушення повстання було страчено, селяни продовжували вести боротьбу проти гнобителів. Коли в 1717 році на Закарпаття вдерлися орди кримських татар, які діяли на боці Туреччини у війні проти Австрії, все доросле населення Вишкового разом з гарнізоном Хуста мужньо билося проти ординців. Іїа околиці Вишкового загони татар були розгромлені. Відступаючи, татари спустошили значну частину села, повбивали багатьох мешканців.
У другій половині XVIII століття Вишкове залишається центром окремих сільських промислів Мармароського комітату. В ті роки село славилося виготовленням тканин із льону, які збувалися не тільки на ринках Закарпаття, айв центральних районах Угорщини і Трансільванії.
Зростання землеробства, наявність значної кількості луків і пасовиськ, а також використання відходів від гуральництва та пивоваріння, сприяли збільшенню кількості великої рогатої худоби. У Вишковому і сусідніх селах засівали чимало конопель і льону для розвитку ткацького промислу. Одночасно збільшення тваринництва сприяло і розвиткові шевського промислу.
У 1730 - 1780 pp. Вишкове одержує від імператорської канцелярії право безмитної торгівлі та проведення ярмарків, на яких збувалися ремісничі вироби, хліб, худоба та інші товари.
Розвиток товарного виробництва, що сприяв проникненню грошових відносин у сільське господарство, викликав зростання сільського транспорту, зокрема візницького і сплавницького промислів. Так, у другій половині XVIII століття у Вишковому налічувалося 104 візники, які мали вози і понад 400 коней та 53 плотарі (бокораші). Основна маса населення була зайнята перевезенням та сплавом по Тисі казенної солі.
Але бідні селяни ледве зводили кінці з кінцями. За відсутністю потрібної кількості тягла і насіння багато наділів пустувало. До того ж несприятливі кліматичні умови 1785 року призвели до великого голоду, який загнав у могилу десятки тисяч людей. На Мармарощині у 1786 році померло 3925 чол., а в 1787 році - 9423 чол., з них в районі Хуста (включаючи і Вишкове) - 1423 чол. Про страхітливі картини того часу розповідає книга Й. Гаті «Йосиф II в Мармароському голоді».
У роки голодування трудове селянство Вишкового вело боротьбу проти безробіття, репресій, за свої права та незалежність. Про це свідчить хоча б той факт, що місцева влада виявила у мешканців села 32 рушниці, з якими вони мали намір взяти участь у селянській війні, що вибухнула в Трансільванії у 1784 році. У село були надіслані війська та дворянські ополченці, які почали відбирати зброю, проводити репресії.
Незважаючи на тяжкий іноземний гніт, постійні війни, часті стихійні лиха тощо, селяни Вишкового вели боротьбу за розвиток народної освіти і і культури, вони, зокрема, вимагали, щоб у селі відкрили школу, та їх вимога була задоволена частково. Школу було відкрито лише у середині XVII століття і то при реформатській церкві Вишкового. Навчали грамоти дітей в ній угорською мовою. Лише у 1824 році для українського населення в селі була відкрита окрема церковна школа.
Із Вишкового вийшло ряд вчених. Серед них Іштван Лашшу (1812-1852) був одним із фундаторів статистики як науки в Угорщині. Його перу належить географічний опис Росії, який вийшов у 1831 році угорською мовою. На
Дивиться також інші населені пункти району:
- Стеблівка
- Сокирниця
- Рокосів
- Нижнє Селище
- Нижній Бистрий
- Монастирець
- Липча
- Липецька Поляна
- Крива
- Кошелеве
- Копашневе
- Золотареве
- Драгове
- Данилове
- Горінчове
- Вільшани
- Велятин
- Боронява
- Березове
- Іза