Сторінка 5 з 9
селі працювали також амбулаторія, де був один лікар, пошта, 10 крамниць. Але чеська влада мало дбала про матеріальну базу шкіл, культурних закладів. Вона всю увагу приділяла церквам, яких було у Вишковому три - уніатська, реформатська та римо-католицька.
Вишкове з кожним роком все більше зростало, розширювало свої межі. На
1935 рік у селі уже налічувалося 1885 будинків, в яких мешкало 7675 чоловік. Більшість населення займалась сільським господарством.
Після окупації Закарпаття фашистською Угорщиною у Вишковому був встановлений режим кривавої диктатури. Окупанти насильно відправляли людей на каторжні роботи. Особливо нещадно вони переслідували комуністів, які змушені були піти у глибоке підпілля. З ініціативи комуністів чимало мешканців Вишкового емігрувало в СРСР. Лише в 1940 році із села виїхало у Радянський Союз 18 чоловік.
Незважаючи на важкі умови підпільної боротьби проти фашистів, комуністи Вишкового розповсюджували листівки, в яких розповідалося про те, що наближається час визволення, про історичну місію Червоної Армії. Систематично проводилися акти саботажу і невиконання розпоряджень окупантів. Організатором антифашистської боротьби в селі був радянський розвідник-партизан Ф. Ф. Бурякии. Він приймав і поширював зведення Радянського Інформбюро, готував міни, на яких не раз підривалися німецькі машини з солдатами.
І ось 22 жовтня 1944 року прийшло довгожданне визволення. Трудящі Вишкового вітали радянських воїнів, зустрічали їх хлібом і сіллю. Свою подяку червоним бійцям трудящі села висловили на мітингу, на якому прозвучала вимога возз'єднання з Радянською Україною. Із Вишкового добровольцями у Червону Армію пішло 162 жителі села, а 38 - боролися проти фашизму у лавах Чехословацького корпусу. Першими влилися у загін добровольців М. Борщ, Ю. Голубка, Ю. Матика, І. Попович, І. Варваринець та інші.
Після визволення трудящі Вишкового взяли владу у свої руки. 23 жовтня 1944 року на зборах робітників і селян було обрано Народний комітет - перший орган нової влади, до складу якого увійшли кращі представники робітників, трудового селянства, передової інтелігенції. Очолювали його роботу О. Фаркатиі К. Жігов.
Всі основні ділянки політичного і економічного життя в селі очолили комуністи. На першому засіданні Народного комітету обговорено ряд важливих питань, зокрема про поліпшення добробуту й охорону здоров'я трудящих, очищення села і навколишньої території від мін, відбудову моста через Тису, розподіл продовольства, налагодження роботи школи, конфіскацію і розподіл поміщицької землі тощо. Понад 207 бідняцьких сімей одержали 304 гольди землі, у т. ч. 129 гольдів - сім'ї добровольців Червоної Армії.
У листопаді 1944 року представники Вишкового І. Томаш, Ю. Тупиця та К. Жігов брали участь у роботі Першого з'їзду Народних комітетів в Мукачевому.
Основна увага комуністів та обраної на початку 1947 року сільської Ради була спрямована на проведення масово-політичної роботи. Комуністи В. Магай, О. Фаркаш, К. Жігов та інші провели велику роботу по створенню у Вишковому
колгоспу. Вони на конкретних прикладах з життя колгоспів УРСР поазували переваги колективного господарства перед одноосібним. 17 лютого 1947 року у селі створено першу в
Хустському районі сільськогосподарську артіль. Головою обрали І. М. Томаша. У колгоспі об'єдналося 61 господарство, яке усуспільнило 226 га землі.
І хоч куркулі кепкували з колгоспників, називаючи їх «злиденними комунарами», артіль рік у рік зростала. Перший урожай на колгоспних полях зібрано значно вищий, ніж на ділянках
одноосібників. Особливо добре потрудилися ланкові Ганна Лехман та Олена Сейпі. Вони і брали по 100 цнт кукурудзи кожного га. Радянський уряд відзначив працю трудівниць високого нагородою. Г. Лехман та О. Сейпі стали Героями Соціалістичної Праці, а 16 колгоспників було нагороджено орденами та медалями
Здобутки колективного господарювання сприяли дальшому зміцненню колгоспу, до якого вступали все нові сім'ї. На кінець 1947 року у колгоспі вже налічувалося 100 селянських господарств і 338 чоловік дорослого населення.
У 1950 році Вишкове стало селом суцільної колективізації. Тут було створено 5 колгоспів, які у 1952 році було об'єднано в одне велике колективне господарство «Прикордонник». За ним було закріплено понад 7,5 тис. та сільськогосподарських угідь, у т. ч. - 4616 га орної землі, 1914 та - садів. Колгосп значно збільшив посівні площі. На полях працювало багато сільськогосподарської техніки. У 1956 році хлібороби при її допомозі
Дивиться також інші населені пункти району: