Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
продовольчих товарів, повела боротьбу з спекулянтами і лихварями. 8 квітня були проведені вибори до Рад - перші вільні вибори в Білках. Рада вжила ряд заходів по покращанню побутових умов бідноти, зокрема вдів та сиріт. Для підтримання порядку і революційної законності в селі було створено загін Червоної варти. Коли на Закарпатті розпочалось формування частин Русинської Червоної гвардії, одними з перших до неї вступило 120 жителів села.
Героїчній Угорській Радянській Республіці не вдалось відбити напад інтервентів. Після запеклих боїв війська боярської Румунії 26 квітня вступили в село. Розпочались переслідування активістів Радянської влади, десятки яких було кинуто до в'язниці, а частина змушена була ховатись по лісах або емігрувати.
Всупереч волі трудящих, Закарпатська Україна в 1919 році була включена до складу буржуазної Чехословаччини.
В 1923 році остаточно оформляється сільська організація КПЧ, ініціаторами створення якої були Петро Семак (секретар), Іван Фенич, Василь Жупанин, Іван та Юрій Семаки та інші. Комуністи села розгортають широку агітаційно-масову роботу. Білківська комуністична організація нараховувала від 30 до 50 членів партії. Неухильно зростав її авторитет; якщо на перших виборах до сільського представництва в 1923 році комуністи одержали 83 голоси, то вже на парламентських виборах 1924 року за них голосувало 300 чол., на парламентських виборах 1925 року - 423, а на сільських виборах 1927 року - 470 чоловік. Попри всі махінації потаря і жандармів, до сільського представництва було обрано 9 комуністів.
Уніатський піп Віктор Хома доносив в окружне управління про загрозливий вплив комуністів у Білках. Віце-губернатор Закарпаття Розсипал в зв'язку з цим погрожував: «Якщо комуністам буде залишено попередню волю щодо ведення агітації, то можуть виникнути конфлікти».
Проте всі заходи властей не дали бажаних наслідків. Комуністи організовують масопі демонстрації, маївки, мітинги. Так, 1 Травня 1926 року на заклик комуністів відбувся мітинг за участю близько 500 чоловік. Сюди прийшла біднота сусідніх сіл. Жандарми марно намагались розігнати мітинг, селяни закінчили його під спів «Інтернаціоналу» і, вишикувавшись у колони, пішли до Іршави на окружну демонстрацію.
Комуністи викривали лицемірну суть аграрної реформи, роз'яснювали, що вона не передбачає передачу поміщицької землі бідноті, що її справжня мета зміцнити куркульський прошарок на селі. Так воно і було - ніхто з білкінських бідняків не одержав жодного клаптика землі. В 1928 році з 1350 га землі, що належала селу, 364 га володіли поміщики, ще 350 га належало 15 куркулям, на долю ж 1806 бідняцьких та середняцьких господарств залишалось всього 636 га гіршої землі, тобто менше половини гектара на сім'ю.
Білківські бідняки, орендуючи у поміщиків невеликі клаптики землі, попадали в борги до лихварів. Особливо тяжкими були голодні роки світової економічної кризи 1929-1933 років. Екзекутори з жандармами забирали у селян останню
одежину, іноді підстерігали бідняка біля магазину і відбирали у нього останні крони, призначені на гас чи сіль.
Комуністи організували боротьбу проти екзекуцій, проводили «голодні походи». У лютому 1933 року в Білках відбувся масовий мітинг, на якому виступив з промовою член робітничої делегації, яка повернулася з СPCP, Якаб Барталан. Його розповідь про досягнення трудящих Країни Рад селяни слухали з величезним захопленням. Збори прийняли резолюцію протесту проти переслідувань борців за хліб, працю, землю та волю, було проведено збір коштів для заарештованих. У березні відбулась нова масова демонстрація протесту проти безробіття. У мітингах та демонстраціях брали участь і трудящі жінки. В день 8 Березня 1930 року в Білках відбувся мітинг за участю 1300 жінок з чотирьох сусідніх сіл.
Виявляючи солідарність з республіканською Іспанією, у серпні 1936 року понад 300 селян Білок прийняли резолюцію з вимогою до уряду вільного продажу зброї республіканській Іспанії. Комуністи організували збір коштів на допомогу республіканцям та бійцям інтернаціональних бригад. В час, коли сама Чехословаччина стала об'єктом загарбницьких намагань фашистських держав, у селі проводяться масові антифашистські демонстрації.
За переписом 1930 року, в Білках було 1155 будинків, 5614 жителів, ут. ч. 4424 українці, 1068 євреїв, 56 угорців, 41 чех та 25 чол. інших національностей. Населення не одержувало ніякої медичної допомоги, з культосвітніх закладів у сім і була тільки маленька общинна бібліотека. Більше половини жителів Білок були неписьменними. В Білках лише 14 чол. мали середню освіту і 2 - вищу. В селі діяла тільки горожанська та
Білки
Сторінка 3 з 6
Як тільки до Білок дійшла звістка про встановлення Радянської влади в Угорщині, 23 березня 1919 року в селі було створено Раду робітників, солдатів і селян, яка взяла під свій контроль підприємства торгівлі і розподіл Героїчній Угорській Радянській Республіці не вдалось відбити напад інтервентів. Після запеклих боїв війська боярської Румунії 26 квітня вступили в село. Розпочались переслідування активістів Радянської влади, десятки яких було кинуто до в'язниці, а частина змушена була ховатись по лісах або емігрувати.
Всупереч волі трудящих, Закарпатська Україна в 1919 році була включена до складу буржуазної Чехословаччини.
В 1923 році остаточно оформляється сільська організація КПЧ, ініціаторами створення якої були Петро Семак (секретар), Іван Фенич, Василь Жупанин, Іван та Юрій Семаки та інші. Комуністи села розгортають широку агітаційно-масову роботу. Білківська комуністична організація нараховувала від 30 до 50 членів партії. Неухильно зростав її авторитет; якщо на перших виборах до сільського представництва в 1923 році комуністи одержали 83 голоси, то вже на парламентських виборах 1924 року за них голосувало 300 чол., на парламентських виборах 1925 року - 423, а на сільських виборах 1927 року - 470 чоловік. Попри всі махінації потаря і жандармів, до сільського представництва було обрано 9 комуністів.
Уніатський піп Віктор Хома доносив в окружне управління про загрозливий вплив комуністів у Білках. Віце-губернатор Закарпаття Розсипал в зв'язку з цим погрожував: «Якщо комуністам буде залишено попередню волю щодо ведення агітації, то можуть виникнути конфлікти».
Проте всі заходи властей не дали бажаних наслідків. Комуністи організовують масопі демонстрації, маївки, мітинги. Так, 1 Травня 1926 року на заклик комуністів відбувся мітинг за участю близько 500 чоловік. Сюди прийшла біднота сусідніх сіл. Жандарми марно намагались розігнати мітинг, селяни закінчили його під спів «Інтернаціоналу» і, вишикувавшись у колони, пішли до Іршави на окружну демонстрацію.
Комуністи викривали лицемірну суть аграрної реформи, роз'яснювали, що вона не передбачає передачу поміщицької землі бідноті, що її справжня мета зміцнити куркульський прошарок на селі. Так воно і було - ніхто з білкінських бідняків не одержав жодного клаптика землі. В 1928 році з 1350 га землі, що належала селу, 364 га володіли поміщики, ще 350 га належало 15 куркулям, на долю ж 1806 бідняцьких та середняцьких господарств залишалось всього 636 га гіршої землі, тобто менше половини гектара на сім'ю.
Білківські бідняки, орендуючи у поміщиків невеликі клаптики землі, попадали в борги до лихварів. Особливо тяжкими були голодні роки світової економічної кризи 1929-1933 років. Екзекутори з жандармами забирали у селян останню
одежину, іноді підстерігали бідняка біля магазину і відбирали у нього останні крони, призначені на гас чи сіль.
Комуністи організували боротьбу проти екзекуцій, проводили «голодні походи». У лютому 1933 року в Білках відбувся масовий мітинг, на якому виступив з промовою член робітничої делегації, яка повернулася з СPCP, Якаб Барталан. Його розповідь про досягнення трудящих Країни Рад селяни слухали з величезним захопленням. Збори прийняли резолюцію протесту проти переслідувань борців за хліб, працю, землю та волю, було проведено збір коштів для заарештованих. У березні відбулась нова масова демонстрація протесту проти безробіття. У мітингах та демонстраціях брали участь і трудящі жінки. В день 8 Березня 1930 року в Білках відбувся мітинг за участю 1300 жінок з чотирьох сусідніх сіл.
Виявляючи солідарність з республіканською Іспанією, у серпні 1936 року понад 300 селян Білок прийняли резолюцію з вимогою до уряду вільного продажу зброї республіканській Іспанії. Комуністи організували збір коштів на допомогу республіканцям та бійцям інтернаціональних бригад. В час, коли сама Чехословаччина стала об'єктом загарбницьких намагань фашистських держав, у селі проводяться масові антифашистські демонстрації.
За переписом 1930 року, в Білках було 1155 будинків, 5614 жителів, ут. ч. 4424 українці, 1068 євреїв, 56 угорців, 41 чех та 25 чол. інших національностей. Населення не одержувало ніякої медичної допомоги, з культосвітніх закладів у сім і була тільки маленька общинна бібліотека. Більше половини жителів Білок були неписьменними. В Білках лише 14 чол. мали середню освіту і 2 - вищу. В селі діяла тільки горожанська та
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорний Потік
- Приборжавське
- Малий Раковець
- Лисичеве
- Кушниця
- Кам’янське
- Імстечеве
- Заріччя
- Загаття
- Дубрівка
- Добробратове
- Гребля
- Вільхівка
- Великий Раковець
- Бронька
- Брід
- Ільниця
- Довге