Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Білки

початкова школи з українською мовою викладання. Крім того, в Білках при горожаиській школі були класи з чеською мовою викла­дання та чеська початкова школа з 8 вчителями.
У Білках, як і по всьому Закарпатті, дедалі посилювалася чехізація україн­ського населення. В тогочасній пресі відзначалося: «...чеські школи стало закла­даються не лише по містах, але й по таких селах, де нема лиш жодної дитини (розу­міється - чеської національності - прим, ред.), як приміром в Білках, тоді коли на одного українського вчителя припадає 200-250 дітей, тоді, коли на Верховині на кожнім другім селі немає школи. Третина наших дітей зістається аналфабетами, бо українського вчителя наганяють, а замість того закладають чеські школи і там, де село, крім пограничного сторожа, чехів і не бачить».
15 березня 1939 року угорські фашистські окупанти вступили в Білки. Настали чорні дні неволі. У селі встановився режим терору і насильства. Особливо переслі­дуються комуністи. Та вже в 1940 році підпільники організували маївку, випус­тили антифашистську листівку, по всьому селу вивісили лозунги: «Прийде час розплати, кати!», «Хай живе Червона Армія!». В Білки прибули карателі, розпочалися арешти, катування.
Десятки селян вступили до партизанських загонів, які діяли в навколишнії, лісах. Близько ста юнаків та дівчат нелегально перейшли в CPСP. Багато з них, зокрема Іван Пальчей, Іван Митровці, Василь Палатош, вступили до лав Червоної Армії та Чехословацького корпусу.
За час угорсько-німецької фашистської окупації 1720 чол., у т. ч. майже все єврейське населення Білок, було закатовано в концтаборах.
25 жовтня 1944 року трудящі Білок зустрічали хлібом-сіллю Червону Армію-визволительку. У той незабутній день відбувся тисячний мітинг селян, які сердечно вітали воїнів. Командира військової частини майора Д. Є. Белкіна було проголошено почесним громадянином Білок.
Вже в першi дні визволення 126 громадян села вступили добровольцями до лав Червоної Армії. В боях з фашизмом смертю героїв загинули: Василь Ігнатко, Юрій Офсак, Петро Штефаньо, Василь Синяк, Василь Зейкан, Василь Звонар, Петро Білинець, Денис Соловка та інші. Імена 18 полеглих героїв викарбувані золотом на пам'ятнику борцям за визволення, спорудженому у 1965 році в дні святкування 20-річчя визволення Закарпаття Радянською Армією.
Ще лунала гарматна канонад, а в Білках уже налагоджувалось мирне життя - без панів і окупантів. Відновила діяльність сільська комуністична організація. Вже 26 жовтня комуністи провели вибори сільського Народного комітету, до складу якого ввійшли активісти комуністичної організації - Петро Ігнатко, Юрій Семак, Іван Данканич, Василь Жупан, Іван Пальчей та Іван Фірцак, які 26 листопада на І з'їзді Народних комітетів у Мукачевому голосували за возз'єднання Закар­паття з Радянською Україною. З перших днів свого існування Народний комітет розгортає роботу по організації допомоги Червоній Армії та покращанню життєвих умов бідноти. Особливу увагу було звернуто на матеріальну підтримку родин добровольців - вони одержали паливо, насіння для посіву, продовольство, грошову допомогу.
Було взято на облік і розподілено між селянами поміщицькі та куркульські землі. Земельні наділи одержали 560 білківських селянських господарств. Кому­ністи через Народний комітет потурбувались, щоб ці наділи були засіяні. В цьому допомогла Червона Армія, яка подарувала селу два вагони пшениці. І пізніше трудящі Білок не раз одержували від командування Червоної Армії та уряду Радянської України продовольство, матеріали і товари.
Вже 17 грудня 1944 року в Білках, крім 5 початкових, стала діяти середня школа. Дещо згодом була відкрита вечірня середня школа для підлітків та в при­сілку Ковбасові - 8-річна школа. Комуністи організовували роботу культармійців, які навчили читати і писати понад 1000 чол. дорослого населення села.
Проте достаток приходив повільно у хати бідняків. Одноосібне господарство не могло задовольнити потреб трудівників; у селі заговорили про колгоспи. За пропозицією комуністів була створена ініціативна група по організації колгоспу.
У березні 1948 року було створено перший білківський колгосп - «За нове життя». Якщо на початку створення в ньому налічувалося всього 18 бідняцьких господарств, то вже протягом року в сільськогосподарську артіль вступило понад 300 господарств. Того року було створено другий колгосп - ім. Радянської Кон­ституції, в складі близько 400 селянських господарств. До весни 1949 року в Білках було повністю завершено суцільну колективізацію. Об'єднання обох артілей в одну - колгосп «За нове життя», сприяло його дальшому розвитку: вже наприкінці 1952 року пік став мільйонером. Велику роботу по зміцненню господарства артілі проводить партійна організація Білок, зокрема комуністи В. Коровський, С. Фір­цак, В. Потушняк.
Завдяки самовідданій праці колгоспників, артіль стала одним з найрозвину­тіших багатогалузевих господарств району. На 1968 рік колгосп «За нове


Cучасна карта - Білки