Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ракошин

Сторінка 3 з 7
прийшли війська буржуазної Чехословаччини. Окупаційні війська вели себе по відношенню до населення дуже жорстоко, переслідували учасників боротьби за встановлення Ра­дянської влади, грабували. За активістами
Радянської влади встановили контроль, провадили обшуки, застосовували тілесні покарання, окремих - ув'язнювали. Селяни чинили окупантам опір, виганяли із села урядових чиновників, що приходили для збору податків.
Під тиском безземельного та малоземельного населення Закарпаття чехословаць­кий уряд провів у 1919-1938 pp. часткову земельну реформу. Проте вона майже нічого не змінила в землекористуванні селян, бо колишній маєток Шенборна ві­дійшов у державний фонд. Поміщики, скориставшись реформою, навіть збільшили свої володіння, відібравши у селян Ракошина 210 гольдів землі. В 1925 році помі­щик Фейєрштейн побудував у Ракошині спиртовий завод.
Землі за реформою одержала в Ракошині в основному сільська верхівка, яка підгримувала чехословацьку буржуазію. Бідні селяни змушені були орендувати клаптики землі за велику суму грошей і через це часто потрапляли у кабалу до банків та лихварів. При несвоєчасній виплаті внесків банкам чи лихварям, майно і земля селянина-боржника за безцінь продавалася з молотка. Так постраждали селяни М. Лендєл, С. Коштура, І. Кармазин та багато інших. Екзекутори забрали у них весь урожай та намагалися продати з аукціону їх ділянки землі.
До всього цього селяни часто терпіли і від стихійного лиха. Коли в червні 1930 року внаслідок градобиття було знищено не тільки врожай на полях, а й фруктові дерева і завдано великої шкоди будівлям, то бідняцьке населення села повністю зубожіло й знаходилося в розпачі. Збитки, нанесені селу, облічувалися сотнями тисяч чеських крон. Питання про допомогу потерпілим від градобиття селам поста­вили в чехословацькому парламенті К. Готвальд, М. Сидоряк і ще 22 комуністи. Але мізерні кошти, виділені для відшкодування, лише збагатили куркулів Ракошина та інших сіл. Біднота не могла поправити свої зруйновані стихійним лихом господарства і ще більше потрапляла в борги, розорялась.
Трудящі Ракошина не мирилися з таким становищем і рішучо піднімалися на боротьбу. Керували їх виступами комуністи. З утворенням у березні 1920 року на Закарпатті Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі (МСП) - її осередок виник і в Ракошині. Газета «Правда» (Ужгород) писала, що 16 травня 1920 року відбулися збори селян в селах Ракошині, Іванівці, Гаті, Зняцеві та ін­ших, де «були присутні майже всі жителі», які «одностайно, урочисто організувалися в партію» і одразу ж обрали партійні комітети. Під керівництвом МСП посилилася боротьба за землю. Селяни Ракошина та інших сіл, переконавшись в брехливості демократичних обіцянок чехословацького уряду і його «аграрної реформи», почали самі захоплювати поміщицькі землі, рубати ліси.
Важливою подією в історії села було створення первинної партійної організації Комуністичної партії Чехословаччини в 1921 році. Комуністи Д. Ковач, П. Варга та інші розгорнули агітаційну роботу серед бідноти. Під їх впливом селяни вимагали перегляду аграрної реформи, не сплачували церковний податок брали участь у зборах, мітингах та демонстраціях, що відбувалися в Мукачевому. В травні 1922 року жителі Ракошина та інших сіл взяли участь у Першотравневій демонстрації в Мукачевому. Перед демонстрантами з промовами виступали комуністи П. Галперт і М. Сидоряк. У 1924 році понад 200 жителів сіл Ракошина і Кай­данового перешкодили представникам місцевої влади відібрати землю у селян М. Лендєла, С. Коштури, І. Кармазина і продати її на публічних торгах.
Авторитет комуністів постійно зростав. Про це яскраво свідчать вибори до чехословацького парламенту у березні 1924 року. Незважаючи на всілякі перешкоди і репресії за комуністичних депутатів було подано в Ракошині 237 голосів.
В тяжких умовах доводилось працювати сільським комуністам. Їх, і тих хто їм співчував, тероризували власті і різні реакційні елементи, представники буржуазних і дрібно-буржуазних партій - аграрної, угорської автономної та інших. Щоб залякати комуністів і співчуваючих їм, вони в 1927 році підпалили хату комуніста Д. Ковача, який відмовився вийти із складу комуністичної партії. Комуністів І. Лендєла, І. Голода, П. Шафара, П. Варгу та інших часто заарештовували. Проте все це не злякало комуніста П. Варгу, який став бойовим керівником комуніс­тичної партійної організації Ракошина. Під його керівництвом ракошинська кому­ністична організація залучила на свій бік більшість бідноти і середняків села. Вір­ніше П. Варга очолював організацію Об'єднання трудового селянства (ОТС) на Мукачівщииі. В 1936 році П. Варга був обраний членом ЦК КПЧ.
За роки від першої до другої світових воєн Ракошин майже не зазнав змів. Більшість будинків була дерев'яними, вулиці невпорядкованими. В селі працював лише один медичний працівник. За медичною допомогою населення зму­шене було звертатись до Мукачевого до приватних лікарів, за


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Ракошин