Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
війська боярської Румунії: запанував терор і грабунки. Члени сільської Ради були заарештовані і страчені в м. Сігеті.
Весною 1920 року село було зайняте військами буржуазної Чехословаччини. В роки чехословацького буржуазного режиму становище трудівників Ясині майже не поліпшилось. Серед селян дедалі поглиблювався процес класового розшарування. Про це свідчить зокрема нерівномірний розподіл землі. Так, у 1930 році в селі було 332 власники земельних наділів площею від 1 до 2 кадастральних гольдів, 989 - з наділом від 3 до 5, 196 - від 5 до 10, 85 - від 10 до 25, 36 власників з наділом від 25 до 100 кадастральних гольдів. Сільські багатії мали також пеликі лісові масиви пасовиськ. Тим часом основна маса селян ледве животіла.
У січні 1921 року жителі Ясині звернулися до властей з листом, в якому вимагали повернути їм полонини, які 20 років тому були відняті у них казною. Наступного року селяни скаржились на місцеву лісову управу, що продає їм будівельне дерево набагато дорожче, ніж торговцям.
У 1930-х роках в Ясині деякого розвитку набуло тваринництво - в селі розводилась алгавська порода великої рогатої худоби, яка вивозилась торговцями до Чехії, Моравії, Австрії. На той час у Ясині працювали 4 лісопилки, кілька лісозаготівельних фірм, інтенсивно велась заготівля та транспортування деревини. На 1934 рік у селі налічувалось 200 бокорашів, в т. ч. 15 керманичів, які сплавляли ліс. За 11 годин щоденної праці робітники одержували незначну плату, якої ледве вистачало на прохарчування. Чимало жителів села змушені були виїжджати на заробітки до Угорщини, Румунії, на вугільні шахти Франції.
Трудящі Ясині все активніше включаються в революційний рух, який очолює місцева комуністична організація.
Комуністичний рух у Ясині тісно пов'язаний з ім'ям Василя Борканюка. Ясинянський окружний начальник характеризував його як «активного агітатора і пропагандиста більшовизму». По його слідах пішов і молодший брат - Олекса Борканюк, який виріс у полум'яного керівника комуністичної організації Закарпаття.
Партійна організація КПЧ в Ясині була створена в листопаді 1922 року. Як іпіеап 31 травня 1923 року начальник Цивільного управління краю «Комуністична організація в с. Ясині відзначається значним впливом на маси трудящих...». У тому ж році під керівництвом комуністів відбувся великий страйк робітників лісосплаву на греблі Довжана. В 1923 році під час виборів до Ясинянського сільського представництва кандидати-комуністи набрали абсолютну більшість голосів. Сільське представництво на чолі з комуністами робило все для того, щоб полегшити становище трудівників.
Урядовці марно намагались «викрити» в Ясині «комуністичну змову» і на підставi цього розпустити сільське представництво. Як провину старості-комуністу Василеві Борканюку нагадали й те, що на з'їзді КПЧ він заявив про свої симпатії до Радянського Союзу.
Комуністи села неодноразово організовували маївки та мітинги трудящих Ясині на честь річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Масовий мітинг трудящих відбувся, зокрема, 1 травня 1926 року, на якому з промовою виступив комуніст Йосип Бойчук.
Політична активність трудящих села неухильно зростала. Весною 1931 року в Ясині на багатолюдних зборах виступив Василь Бор кашок, який викрив антинародну діяльність буржуазних партій. 2 червня того ж року на сільському мітингу з промовою виступив представник крайкому КПЧ Іван Локота, який закликав трудящих до боротьби за свої права. Мітинг був розігнаний жандармами. Авторитет комуністів неухильно зростав. На парламентських виборах 1935 року комуністи одержали поміж усіх партій найбільше число голосів - 2064 з усіх 4302 голосів.
Особливо активну діяльність провадили комуністи Василь Борканюк, Кирило Реіцук, Василь Манівчук, Антон Кашнар, Франтішек Кашпар, Андрій Білусяк, Андрій Вершак та інші.
У Ясині поширювались періодичні видання з Радянського Союзу, зокрема твори К. Маркса, Ф. Енгельса, журнал «Комуністичний Інтернаціонал» тощо.
В культурному відношенні село дещо просунулось уперед. У 20-х роках тут діяла горожанська школа з українською мовою навчання, п'ятикласна початкова школа, трикласна початкова школа на присілку Лопушаиці, двокласні - на присілках Свидовці та Лазещині. Крім того, працювала горожанська та початкова школи з чеською мовою навчання. В Ясині діяла також професійно-технічна, різьбярська школи. Та всі ці школи були мало доступними для дітей розореної бідноти, які не мали навіть у що взутись. На все село був тільки один лікар 4, який лікував за плату.
Ясиня
Сторінка 3 з 7
Трудяще населення Ясині гаряче вітало в березні 1919 року проголошення Угорської Радянської Республіки. Село увійшло до складу окремого Тисодолинянського округу. Селяни взяли активну участь у підготовці та проведенні виборів сільської Ради. Та в середині квітня в Ясиню увірвались Весною 1920 року село було зайняте військами буржуазної Чехословаччини. В роки чехословацького буржуазного режиму становище трудівників Ясині майже не поліпшилось. Серед селян дедалі поглиблювався процес класового розшарування. Про це свідчить зокрема нерівномірний розподіл землі. Так, у 1930 році в селі було 332 власники земельних наділів площею від 1 до 2 кадастральних гольдів, 989 - з наділом від 3 до 5, 196 - від 5 до 10, 85 - від 10 до 25, 36 власників з наділом від 25 до 100 кадастральних гольдів. Сільські багатії мали також пеликі лісові масиви пасовиськ. Тим часом основна маса селян ледве животіла.
У січні 1921 року жителі Ясині звернулися до властей з листом, в якому вимагали повернути їм полонини, які 20 років тому були відняті у них казною. Наступного року селяни скаржились на місцеву лісову управу, що продає їм будівельне дерево набагато дорожче, ніж торговцям.
У 1930-х роках в Ясині деякого розвитку набуло тваринництво - в селі розводилась алгавська порода великої рогатої худоби, яка вивозилась торговцями до Чехії, Моравії, Австрії. На той час у Ясині працювали 4 лісопилки, кілька лісозаготівельних фірм, інтенсивно велась заготівля та транспортування деревини. На 1934 рік у селі налічувалось 200 бокорашів, в т. ч. 15 керманичів, які сплавляли ліс. За 11 годин щоденної праці робітники одержували незначну плату, якої ледве вистачало на прохарчування. Чимало жителів села змушені були виїжджати на заробітки до Угорщини, Румунії, на вугільні шахти Франції.
Трудящі Ясині все активніше включаються в революційний рух, який очолює місцева комуністична організація.
Комуністичний рух у Ясині тісно пов'язаний з ім'ям Василя Борканюка. Ясинянський окружний начальник характеризував його як «активного агітатора і пропагандиста більшовизму». По його слідах пішов і молодший брат - Олекса Борканюк, який виріс у полум'яного керівника комуністичної організації Закарпаття.
Партійна організація КПЧ в Ясині була створена в листопаді 1922 року. Як іпіеап 31 травня 1923 року начальник Цивільного управління краю «Комуністична організація в с. Ясині відзначається значним впливом на маси трудящих...». У тому ж році під керівництвом комуністів відбувся великий страйк робітників лісосплаву на греблі Довжана. В 1923 році під час виборів до Ясинянського сільського представництва кандидати-комуністи набрали абсолютну більшість голосів. Сільське представництво на чолі з комуністами робило все для того, щоб полегшити становище трудівників.
Урядовці марно намагались «викрити» в Ясині «комуністичну змову» і на підставi цього розпустити сільське представництво. Як провину старості-комуністу Василеві Борканюку нагадали й те, що на з'їзді КПЧ він заявив про свої симпатії до Радянського Союзу.
Комуністи села неодноразово організовували маївки та мітинги трудящих Ясині на честь річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Масовий мітинг трудящих відбувся, зокрема, 1 травня 1926 року, на якому з промовою виступив комуніст Йосип Бойчук.
Політична активність трудящих села неухильно зростала. Весною 1931 року в Ясині на багатолюдних зборах виступив Василь Бор кашок, який викрив антинародну діяльність буржуазних партій. 2 червня того ж року на сільському мітингу з промовою виступив представник крайкому КПЧ Іван Локота, який закликав трудящих до боротьби за свої права. Мітинг був розігнаний жандармами. Авторитет комуністів неухильно зростав. На парламентських виборах 1935 року комуністи одержали поміж усіх партій найбільше число голосів - 2064 з усіх 4302 голосів.
Особливо активну діяльність провадили комуністи Василь Борканюк, Кирило Реіцук, Василь Манівчук, Антон Кашнар, Франтішек Кашпар, Андрій Білусяк, Андрій Вершак та інші.
У Ясині поширювались періодичні видання з Радянського Союзу, зокрема твори К. Маркса, Ф. Енгельса, журнал «Комуністичний Інтернаціонал» тощо.
В культурному відношенні село дещо просунулось уперед. У 20-х роках тут діяла горожанська школа з українською мовою навчання, п'ятикласна початкова школа, трикласна початкова школа на присілку Лопушаиці, двокласні - на присілках Свидовці та Лазещині. Крім того, працювала горожанська та початкова школи з чеською мовою навчання. В Ясині діяла також професійно-технічна, різьбярська школи. Та всі ці школи були мало доступними для дітей розореної бідноти, які не мали навіть у що взутись. На все село був тільки один лікар 4, який лікував за плату.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорна Тиса
- Середнє Водяне
- Росішка
- Розтоки
- Луги
- Луг
- Лазещина
- Костилівка
- Косівська Поляна
- Кваси
- Ділове
- Водиця
- Верхнє Водяне
- Богдан
- Білин
- Біла Церква