Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Середнє

Сторінка 3 з 6
військовополонених, які були свідками жовтневих подій. Вони розгорнули пропаганду революційних ідей серед населення. Деякі середнянці, залишившись у Росії, зі зброєю в руках від­стоювали там завоювання Жовтня від сил контрреволюції. А. І. Ясенівський, який проживає в Середньому й
зараз, в рядах Червоної Армії громив війська чорного б про на Врангеля. На батьківщину він повернувся лише після закінчення громадян­ської війни (у 1922 році).
з великим піднесенням трудящі Середнього зустріли проголошення Радянської влади Угорщини на Закрпатті. 7 квітня 1919 pоку в селі проведено вибори сільської Ради. Впер­ше за нею історію було обрано місцевий орган влади, до складу якого ввійшли представники бідноти (М. Фешко, П. Шагій, В. Шагій, М. Стричинець та інші).
З перших днів сільська Рада почала проводити соціалістичні перетворення. Зе­мельна комісія, яку очолив Г. Лілієнталь, роз­ділила між селянами пасовиська, відібрані у великих землевласників. Рада також зай­нялася забезпеченням бідноти продуктами харчування, розпочала організацію загонів Червоної гвардії, в ряди якої вступили В. Шагій, П. Шагій, І. Скиба, М. Фешко, Ю. Мучичко та інші. Середнє стає районним центром, оскількц місто Ужгород в січні 1919 року було окупо­ване чеськими контрреволюційними військами.
Але Радянська влада проіснувала в селі недовго. В кінці квітня 1919 року війська буржуазної Чехословаччини зайняли Середне. Розпочалися арешти. Лишe окремі активісти, серед них і Лілієнталь, втекли в Угорщину, решта була ув'язнена й піддана жорстоким катуванням. Хоч Радянську владу вороги придушили в селі, але її ідеї глибоко запали в серця простого люду. Окупанти не змогли при­боркати трудящих, які продовжували вести боротьбу за своє визволення. Особливо посилилась ця боротьба після утворення Компартії Чехословаччини та її Закарпат­ської крайової організації, яка користувалася великим авторитетом серед сільської бідноти й робітників.
В Середньому засновниками комуністичної організації, що виникла в 1922 році, були М. Каганець, І. Скиба, Ю. Шіпош, М. Стричинець та інші. Першим сек­ретарем працював Ю. Шіпош. Комуністи села швидко завоювали довір'я трудя­щих: вони вели велику роз'яснювальну роботу серед односельчан, піднімали сільськогосподарських робітників на боротьбу за поліпшення їх становища. В 1924 році комуністи організували найбільший в округу страйк виноградарських робітників. Він розпочався 27 березня і тривав до 16 квітня 1924 року. Страйк відбувся на виноградниках 160 поміщиків, куркулів і заможних селян, які користувалися найманою працею, і охопив понад 450 виноградарських робітників. Страйкуючі вимагали підвищення щоденної заробітної плати з 10 до 15 крон, організації хар­чування та поліпшення умов праці.
«Ми, середнянські робітники,- писали його учасники,- вибрали собі своїх заступників, і тоти наші заступники за нас за ушитких стали до суду із середнянськими виничнима газдами о работах [і] виничних платнях, щоб то нам установили і осудили, бо наші виничні газди таку ціну обстановили, што ми негодні за тоту платню робити і з того вижити». Страйк закінчився частковою перемогою страйкую­чих. Це сприяло піднесенню авторитету сільських комуністів. В 1925 році парторганізація Середнього налічувала уже близько 70 чол. В сільському представництві депутати були комуністами.
Заслуженою повагою користувався, зокрема, Юрій Шіпош, секретар сільської ор­ганізації КПЧ. Він був малописьменним, а тому всю документацію вела його дочка Варнара, член КПЧ з 1927 року. Вона виконувала такі партійні доручення, як по­ширення листівок, розклеювання комуністичних плакатів тощо. Агітмасову роботу серед населення проводили також комуністи Ф. Мингляк, його батько І. Мингляк та інші.
В травні 1932 року відбувся страйк на виноградниках Ужгородського округу, участь в якому взяли і робітники Середнього. Приводом до цього страйку послу­жило зниження власниками виноградників деяких розцінок оплати за працю. Жандармерія, виконуючи волю багатіїв, з першого дня страйку заарештувала найбільш активних ватажків, серед них Ю. М. Фешка й І. С. Шереша, які були членами страйкового комітету. Але, незважаючи на репресії, страйкарям вдалося домогтися деяких успіхів: власники відмовились від зниження розцінок. Поряд із згаданими мали місце дрібніші страйки середнянських сільськогосподарських робітників і батраків.
За часів панування буряїуазної Чехословаччини тривав процес обезземелення селян. Рекламована буржуазією аграрна реформа не дала бідному селянству землі. Її одержала куркульська верхівка, шинкарі та церква. У 1939 році в селі було 431 будинок і 2552 жителі, яким належало 4030 гольдів землі. Найкращими зем­лями заволоділи Г. Тітус (90 гольдів), Годік-Барковці (85 гольдів), Феєрштайн (90 гольдів), греко-католицька церква (29 гольдів), монастир (23 гольди).


Cучасна карта - Середнє