Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Середнє

Сторінка 4 з 6
Чорною сторінкою в історії села була окупація краю фашистською Угорщи­ною. 15 березня 1939 року в Середнє вступили перші частини хортистської армії. Трудящі зразу були позбавлені найелементарніших політичних свобод.
Комуністи пішли в глибоке підпілля. Запідозрених у нелояльності фашисти десятками відправляли в концентраційні табори. Комуністів О. Перєвузника,
П. Каганця, П. Машіку, Ю. Сабовчика та багатьох інших було кинуто до в'язниці. Сотні жителів села потрапили до «робочих таборів» або ж були піддані катуванням у мукачівському застійну «Ковнер капітель».
Особливо посилилися терор і репресії тоді, коли Червона Армія стала набли­жатися до Карпат. Щоб запобігти розгортанню партизанського руху, фашисти масово вивозили чоловіків у робочі табори, а також у табори смерті. Всього за роки окупації фізично знищено 560 мешканців села. Багато працездатного насе­лення було відправлено в гори на будівництво «лінії Арпада». Гітлерівці завдали великої шкоди ряду будівель села. Реквізиції зерна й м'яса на потреби армії в 1944 році перетворилися у відкриті грабежі й насильства, внаслідок чого селяни змушені були переховувати худобу в лісі.
Однак боротьба проти окупантів не припинялася. Тру­дящі Середнього Василь Голомб, Іван Калинич та інші ак­тивно підтримували партизанів. Скориставшись допомогою селян Середнього, партизани, що діяли поблизу села, 26 ве­ресня 1944 року влаштували засаду на шляху між Середнім і Лінцями. Було вбито 8 солдатів ворога. 23 жовтня 1944 року в присілку Грабини І. Калинич, І. Перевузник та інші сміливці обеззброїли роту гітлерівців й захопили у них велику кількість зброї, яка була передана радянським військовим части­нам, що визволяли Середнє.
25 жовтня 1944 року рухома група 18 армії під командуванням полковника Й. Ф. Хомича визволила Середнє від фашистських окупантів. Трудящі села назавжди стали віль­ними, влада перейшла до Народного комітету, куди було об­рано комуністів і безпартійних. Очолював перший орган
народної влади старий комуніст П. М. Каганець. Народний комітет розпочав конфіскацію покинутих поміщицьких земель та їх розподіл між біднотою, організа­цію народної освіти, постачання населення тощо. Особлива увага зверталася на допомогу Червоній Армії, до лав якої вступило 36 добровольців.
Для потреб Червоної Армії Середнянський Народний комітет організував по­ставку картоплі, фруктів та іншої сільськогосподарської продукції, в т. ч. 7,5 цнт м'яса, 88 цнт картоплі, 50 цнт вівса, 40 цнт сіна, 5 цнт овочів.
Народна влада зробила багато, щоб відбудувати зруйновані фашистами громадські будівлі села. Вже в листопаді - грудні стали до ладу сільські підприємства. Почала працювати школа, а для дітей віддалених присілків було організовані, інтернат, найбіднішим дітям безкоштовно видано взуття, одяг. Біднота Серед нього, вдови й сім'ї добровольців одержали матеріальну допомогу (зерно, мінеральні добрива). Червона Армія передала середнянським селянам кілька досятків коней. Санітарні військові частини відкрили в селі медичний пункт, який надавал широку допомогу населенню по охороні здоров'я. Згодом цей пункт було перетво­рено в дільничну лікарню.
Народний комітет організував широке роз'яснення історичних рішень Пер­шого з'їзду Народних комітетів Закарпатської України. В листопаді 1944 року було проведено збір підписів односельчан під Маніфестом про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною. Цей документ, який виражав прагнення і думи трудящих, підписало все доросле населення Середнього.
Відбудова села, наділення безземельних селян землею, введення трудового законодавства поліпшили долю бідноти, але не вирішували всіх питань розвитку сільського господарства. В селі розпочинається рух за створення колективним, господарства. Ініціативна група, опираючись на парторганізацію та виконком сіль­ради, підготовила скликання організаційних зборів, які в квітні 1947 року прийняли Статут сільськогосподарської артілі і обрали правління. Першим головою колгоспу став Ф. І. Шингляк. Невеличкий колгосп, який мав 25 коней і подаровану військовою частиною автомашину, за перший рік наполегливої праці виростив добрий урожай. Його члени одержали на трудодень по 5 кг зерна та по 13 крб. грішми. Рядовий колгоспник М. Бірта, в минулому батрак, разом з своєю сім'єю на трудодні заробив 40 цнт зерна і 20 тис. крб. грішми. Багато грошей і хліба одержали П. І. Вакула, І. М. Кряк, Г. П. Бокшай та інші.
Переконуючись у перевагах колективного господарювання, селяни Середнього почали масово вступати в колгосп. У селі була створена друга ініціативна група, яка в серпні 1948 року організувала колгосп ім. Кірова. Головою колгоспу збори обрали комуніста Є. Н. Фінкедьберга.
Завдяки наполегливій роз'яснювальній роботі комуністів на весну 1949 року більшість селян Середнього вступила до колгоспів. В кінці цього року парторганізація рапортувала про завершення суцільної колективізації села.


Cучасна карта - Середнє