Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
створенню рибників, розширенню садівництва, бджільництва, шовківництва. Весною 1945 року було посаджено 5 тис. саджанців, в т. ч. З тис. яблунь та 2 тис. слив. Розгорнулися роботи по відбудові зруйнованого лісозаводу.
Після возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною трудящим Довгого була надана допомога продовольчими і промисловими товарами, посівним матеріалом, мінеральними добривами, машинами. Сільська біднота, яка згідно земельної реформи одержала землю весною 1945 року, створила перші супряги, бригаду трудової взаємодопомоги. Пізніше в селі була організована ініціативна група, яка вже в 1948 році проводила спільний обробіток землі.
24 січня 1949 року загальні збори колгоспників села Довгого прийняли Статут сільськогосподарської артілі. Новостворений колгосп було названо іменем Чкалова. На осінь 1949 року в колгоспі ім. Чкалова налічувалось 148 селянських госпоцарств, артіль мала 200 га орної землі, 800 га сінокосів, 80 голів великої рогатої худоби та 150 овець. У серпні 1950 року колгосп було укрупнено. До його складу увійшли колгоспи сіл Заднє (нині Приборжавське) і Лукове. Новостворена артіль отримала ім'я Горького. За колгоспом закріплено 2988 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 905,6 га ріллі, 783,7 га сінокосів, 1130 га пасовищ, 1669 га лісу і інших земель, 1990 га чагарників та непридатних земель. З 1955 року артіль очолює тридцятитисячник Ю. П. Ковач, який разом з партійною організацією поклав багато сил до піднесення сільськогосподарської артілі. Колгоспна партійна організація налічувала на 1968 рік 67 комуністів.
Середня врожайність провідних зернових культур колгоспу становить 20-25 цнт з гектара. Високоврожайною культурою зарекомендував себе тютюн, який вирощується на площі 85 га і дає врожаю в середньому по 22 цнт з гектара.
Артіль має добре розвинене тваринництво. Неухильно зростає кількість великої рогатої худоби; на 1968 рік тут було 1265 голів, у т. ч. 430 корів. Майже всі трудомісткі процеси в господарстві артілі механізовано. Колгосп має 11 тракторів, 11 вантажних автомашин, 4 комбайни, 2 двигуни, 38 електромоторів.
У 1956 році в артілі було створено будівельну бригаду, яка за десять років звела понад 50 виробничих споруд. З року в рік зростають неподільні фонди колгоспу; протягом 13 років вони збільшилися в 7 разів - із 116 тис. крб. у 1953 році до 874 тис. у 1966 році.
Неухильно підвищується оплата праці колгоспників. У 1966 році середня вартість трудодня становила 2,6 карбованця. Колгоспникам видавалась і додаткова оплата по тій культурі, яку вирощувала ланка.
У Довгому розташований лісозавод, який входить до Кушницького лісокомбінату. Завод має механічну майстерню з кількома токарними, свердлильними і стругальними верстатами, сушильний цех на 4 тис. м кубічних меблевих заготовок, паркетний цех з 6 верстатами, електростанцію потужністю близько 1000 кіловат тощо. Довжанський лісозавод - це високомеханізоване деревообробне підприємство, на якому працює понад 500 робітників. Завод щорічно випускає валової продукції на 1 425 тис. карбованців.
Лісозавод відправляє свою продукцію багатьом машинобудівним заводам, залізничному транспорту, текстильним і взуттєвим підприємствам багатьох міст Радянського Союзу. За самовіддану працю і досягнення високих показників у розвитку промисловості та сільського господарства близько 40 жителів Довгого нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу.
Бюро Закарпатського обкому КП України, виконком обласної Ради депутатів
трудящих та президія обласної ради профспілок за високі досягнення у соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня занесли в обласну Книгу Трудової Слави сільраду Довгого, а також голову колгоспу ім. Горького Ю. П. Ковача. Невпізнанно змінилось обличчя села. Якщо до возз'єднання у Довгому було тільки 4 вулиці, то нині їх 2(3. За роки Радянської влади в селі зведено понад 1000 добротних світлих будинків.
Значно зросла торгова мережа села. На 1968 рік у Довгому було 28 підприємств роздрібної торгівлі та 11 підприємств громадського харчування. Для кращого задоволення зростаючих потреб в селі побудовано два нових великих торгових приміщення, в яких розмістилась м'ясна, продуктова, хлібна, кондитерська та будівельна крамниці. Діє також хлібопекарня, яка забезпечує хлібопродуктами не тільки населення Довгого, але і навколишніх сіл. До послуг трудящих комбінат побутового обслуговування, три лазні, перукарня. Неослабна увага приділяється охороні здоров'я жителів села. З 1946 року в Довгому діє дільнична лікарня на 40 ліжок, амбулаторія, фельдшерський пункт при лісозаводі, У 1954 році в селі відкрито обласну базову лікарню на 100 ліжок для хворих кістковим туберкульозом.
Довге
Сторінка 5 з 6
забезпеченню громадського порядку в селі та по охороні лісу, між селянами було розподілено 75 гектарів поміщицької землі. Народний комітет займався організацією роботи лісозаводу, розробив план розвитку села, зокрема по Після возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною трудящим Довгого була надана допомога продовольчими і промисловими товарами, посівним матеріалом, мінеральними добривами, машинами. Сільська біднота, яка згідно земельної реформи одержала землю весною 1945 року, створила перші супряги, бригаду трудової взаємодопомоги. Пізніше в селі була організована ініціативна група, яка вже в 1948 році проводила спільний обробіток землі.
24 січня 1949 року загальні збори колгоспників села Довгого прийняли Статут сільськогосподарської артілі. Новостворений колгосп було названо іменем Чкалова. На осінь 1949 року в колгоспі ім. Чкалова налічувалось 148 селянських госпоцарств, артіль мала 200 га орної землі, 800 га сінокосів, 80 голів великої рогатої худоби та 150 овець. У серпні 1950 року колгосп було укрупнено. До його складу увійшли колгоспи сіл Заднє (нині Приборжавське) і Лукове. Новостворена артіль отримала ім'я Горького. За колгоспом закріплено 2988 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 905,6 га ріллі, 783,7 га сінокосів, 1130 га пасовищ, 1669 га лісу і інших земель, 1990 га чагарників та непридатних земель. З 1955 року артіль очолює тридцятитисячник Ю. П. Ковач, який разом з партійною організацією поклав багато сил до піднесення сільськогосподарської артілі. Колгоспна партійна організація налічувала на 1968 рік 67 комуністів.
Середня врожайність провідних зернових культур колгоспу становить 20-25 цнт з гектара. Високоврожайною культурою зарекомендував себе тютюн, який вирощується на площі 85 га і дає врожаю в середньому по 22 цнт з гектара.
Артіль має добре розвинене тваринництво. Неухильно зростає кількість великої рогатої худоби; на 1968 рік тут було 1265 голів, у т. ч. 430 корів. Майже всі трудомісткі процеси в господарстві артілі механізовано. Колгосп має 11 тракторів, 11 вантажних автомашин, 4 комбайни, 2 двигуни, 38 електромоторів.
У 1956 році в артілі було створено будівельну бригаду, яка за десять років звела понад 50 виробничих споруд. З року в рік зростають неподільні фонди колгоспу; протягом 13 років вони збільшилися в 7 разів - із 116 тис. крб. у 1953 році до 874 тис. у 1966 році.
Неухильно підвищується оплата праці колгоспників. У 1966 році середня вартість трудодня становила 2,6 карбованця. Колгоспникам видавалась і додаткова оплата по тій культурі, яку вирощувала ланка.
У Довгому розташований лісозавод, який входить до Кушницького лісокомбінату. Завод має механічну майстерню з кількома токарними, свердлильними і стругальними верстатами, сушильний цех на 4 тис. м кубічних меблевих заготовок, паркетний цех з 6 верстатами, електростанцію потужністю близько 1000 кіловат тощо. Довжанський лісозавод - це високомеханізоване деревообробне підприємство, на якому працює понад 500 робітників. Завод щорічно випускає валової продукції на 1 425 тис. карбованців.
Лісозавод відправляє свою продукцію багатьом машинобудівним заводам, залізничному транспорту, текстильним і взуттєвим підприємствам багатьох міст Радянського Союзу. За самовіддану працю і досягнення високих показників у розвитку промисловості та сільського господарства близько 40 жителів Довгого нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу.
Бюро Закарпатського обкому КП України, виконком обласної Ради депутатів
трудящих та президія обласної ради профспілок за високі досягнення у соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня занесли в обласну Книгу Трудової Слави сільраду Довгого, а також голову колгоспу ім. Горького Ю. П. Ковача. Невпізнанно змінилось обличчя села. Якщо до возз'єднання у Довгому було тільки 4 вулиці, то нині їх 2(3. За роки Радянської влади в селі зведено понад 1000 добротних світлих будинків.
Значно зросла торгова мережа села. На 1968 рік у Довгому було 28 підприємств роздрібної торгівлі та 11 підприємств громадського харчування. Для кращого задоволення зростаючих потреб в селі побудовано два нових великих торгових приміщення, в яких розмістилась м'ясна, продуктова, хлібна, кондитерська та будівельна крамниці. Діє також хлібопекарня, яка забезпечує хлібопродуктами не тільки населення Довгого, але і навколишніх сіл. До послуг трудящих комбінат побутового обслуговування, три лазні, перукарня. Неослабна увага приділяється охороні здоров'я жителів села. З 1946 року в Довгому діє дільнична лікарня на 40 ліжок, амбулаторія, фельдшерський пункт при лісозаводі, У 1954 році в селі відкрито обласну базову лікарню на 100 ліжок для хворих кістковим туберкульозом.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорний Потік
- Приборжавське
- Малий Раковець
- Лисичеве
- Кушниця
- Кам’янське
- Імстечеве
- Заріччя
- Загаття
- Дубрівка
- Добробратове
- Гребля
- Вільхівка
- Великий Раковець
- Бронька
- Брід
- Ільниця