Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Чорному Мочарі, обробляти які допомогла Берегівська МТС. Збільшилось поголів'я худоби. Корову мала майже кожна сім'я. В 1947 році в селі було 1320 голів великої рогатої худоби, у т. ч. 758 корів. Селяни все більше переконувались, що в одноосібному господарстві досягти великих успіхів неможливо. Тому вони активно підтримали рух за колективізацію; в селі створюється дві сільськогосподарські артілі. Суцільна колективізація була завершена протягом 1948-1949 років. Велику допомогу новостворепим
колгоспам падали парторганізація та робітники вугільних шахт, колектив яких налічував близько 300 чоловік,
Об'єднання обох ільницьких колгоспів в артіль «Перше травня» відбулось у 1949 році, в 1950 році до неї приєднався колгосп с. Осія.
В перші роки колективного господарювання велика увага була приділена піднесенню зернового господарства, зокрема підвищенню врожайності пшениці. Щоб підняти родючість суглинистих та кам'янистих грунтів, була впроваджена вдвоє глибша, ніж раніше, оранка. Цей якісний стрибок було здійснено з допомогою MTС; врожайність зернових різко зросла.
Слали успішно розвиватись такі галузі господарства, як виноградарство, садівництво, тютюнництво тощо. У 1953 році було закладено перших 43 га виноградників, у 1959 - ще 60 гектарів, причому різних сортів. Виноградарство стало прибутковою галуззю. Навіть у несприятливому 1967 році колгосп одержав від винограду 16.2 тис. крб. чистого прибутку.
Багато зусиль до зміцнення економіки колгоспу доклали механізатори артілі. У 1960 році з метою розширення посівних площ в урочищі Терники було розчищено від чагарників та каміння перших 5 га землі. До 1968 року механізатори ввели в господарський обіг 87 га нових земель.
Неослабна увага приділялась піднесенню тваринництва. Оскільки свинарство було для господарства збитковим, було вирішено різко збільшити поголів'я великої рогатої худоби та овець. Особливих успіхів у боротьбі за підвищення продуктивності тваринництва досягли у 1960 році доярки Марія Гайдук та Ганна Матіко.
Артіль стала добре розвиненим багатогалузевим господарством. На 1968 рік колі оси мав 2351 га землі, в т. ч. орної - 906 га, виноградників - 160 гектарів. Того року грошові доходи досягли 336 тис. крб., а неподільні фонди - 775 тис. карбованців. Колгосп має 12 тракторів, 8 автомашин, 2 комбайни та багато іншої техніки. Артіль одержує електроенергію від державної електромережі. Неухильно зростає продуктивність праці. З 1962 по 1967 рік затрати праці на виробництво пшениці та молока зменшились у три рази. Із січня 1967 року колгосп перейшов на гарантовану грошову оплату трудодня. Розвиток села у значній мірі пов'язаний з будівництвом вугільних шахт.
На допомогу ільницьким шахтарям, які у 1945 приступили до відбудови шахт, прибула нова радянська техніка. Протягом двох перших післявоєнних п'ятирічок шахти Ільниці були обладнані потуяшими механізмами. Зокрема, робітники міста Копейська надіслали в Ільнищо врубові машини, з Конотопа прибули електросвердла, з Барвінкового - насоси, з інших міст країни - потужні транспортери, електролебідки, вентиляційні установки тощо. В будівництво нових та розширення існуючих шахт в роки п'ятої п'ятирічки було вкладено 1 млн. 509 тис. карбованців.
За післявоєнні роки було збудовано вісім шахт і кар'єр для відкритої розробки вугілля. Неухильно зростав і видобуток вугілля. Якщо в 1950 році було добуто 152 тис. тонн, 1954 - 196, то в 1957 році - 202 тис. тонн.
Колектив шахтоуправління наполегливо впроваджував передові методи праці. Бригада І. Бровдія виконала виробничі завдання 1966 року на 136,6 проц. і досягла найбільшої в шахтоуправлінні виробітки - 100 м проходки штрека за місяць. За трудові успіхи у 1967 році І. Бровдій був удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора.
Заслуженою славою користується бригада прохідників, якою керує знатний шахтар Ф. Ю. Тюк. За багаторічну і бездоганну роботу Ф. Ю. Тюк нагороджений значком «Шахтарська слава» та медаллю «За трудову відзнаку».
У зв'язку з розвитком у західних областях України більш економічних джерел енергії, з 1962 року дальше розширення видобутку вугілля в Ільниці не ведеться.
Добування вугілля провадиться лише на шахті № 33. В 1967 році шахтарський колектив Ільниці налічував 570 чоловік.
На базі електростанції, що діяла на бурому вугіллі і була нерентабельною, створено завод допоміжного зварювального устаткування. У 1967 році завод видав продукції на 2 млн. карбованців. Освоєно виробництво шлангових тримачів для напівавтоматичної зварки, роликових стендів для механізації зварювальних робіт, зварювальних маніпуляторів тощо. В 1968 році на
Ільниця
Сторінка 4 з 5
За роки післявоєнних п'ятирічок в Ільниці відбулись корінні соціалістичні перетворення. Створені в 1945 році земельні громади були укрупнені; в 1948 році їх було вже три. У 1946 році село одержало перелогові землі в колгоспам падали парторганізація та робітники вугільних шахт, колектив яких налічував близько 300 чоловік,
Об'єднання обох ільницьких колгоспів в артіль «Перше травня» відбулось у 1949 році, в 1950 році до неї приєднався колгосп с. Осія.
В перші роки колективного господарювання велика увага була приділена піднесенню зернового господарства, зокрема підвищенню врожайності пшениці. Щоб підняти родючість суглинистих та кам'янистих грунтів, була впроваджена вдвоє глибша, ніж раніше, оранка. Цей якісний стрибок було здійснено з допомогою MTС; врожайність зернових різко зросла.
Слали успішно розвиватись такі галузі господарства, як виноградарство, садівництво, тютюнництво тощо. У 1953 році було закладено перших 43 га виноградників, у 1959 - ще 60 гектарів, причому різних сортів. Виноградарство стало прибутковою галуззю. Навіть у несприятливому 1967 році колгосп одержав від винограду 16.2 тис. крб. чистого прибутку.
Багато зусиль до зміцнення економіки колгоспу доклали механізатори артілі. У 1960 році з метою розширення посівних площ в урочищі Терники було розчищено від чагарників та каміння перших 5 га землі. До 1968 року механізатори ввели в господарський обіг 87 га нових земель.
Неослабна увага приділялась піднесенню тваринництва. Оскільки свинарство було для господарства збитковим, було вирішено різко збільшити поголів'я великої рогатої худоби та овець. Особливих успіхів у боротьбі за підвищення продуктивності тваринництва досягли у 1960 році доярки Марія Гайдук та Ганна Матіко.
Артіль стала добре розвиненим багатогалузевим господарством. На 1968 рік колі оси мав 2351 га землі, в т. ч. орної - 906 га, виноградників - 160 гектарів. Того року грошові доходи досягли 336 тис. крб., а неподільні фонди - 775 тис. карбованців. Колгосп має 12 тракторів, 8 автомашин, 2 комбайни та багато іншої техніки. Артіль одержує електроенергію від державної електромережі. Неухильно зростає продуктивність праці. З 1962 по 1967 рік затрати праці на виробництво пшениці та молока зменшились у три рази. Із січня 1967 року колгосп перейшов на гарантовану грошову оплату трудодня. Розвиток села у значній мірі пов'язаний з будівництвом вугільних шахт.
На допомогу ільницьким шахтарям, які у 1945 приступили до відбудови шахт, прибула нова радянська техніка. Протягом двох перших післявоєнних п'ятирічок шахти Ільниці були обладнані потуяшими механізмами. Зокрема, робітники міста Копейська надіслали в Ільнищо врубові машини, з Конотопа прибули електросвердла, з Барвінкового - насоси, з інших міст країни - потужні транспортери, електролебідки, вентиляційні установки тощо. В будівництво нових та розширення існуючих шахт в роки п'ятої п'ятирічки було вкладено 1 млн. 509 тис. карбованців.
За післявоєнні роки було збудовано вісім шахт і кар'єр для відкритої розробки вугілля. Неухильно зростав і видобуток вугілля. Якщо в 1950 році було добуто 152 тис. тонн, 1954 - 196, то в 1957 році - 202 тис. тонн.
Колектив шахтоуправління наполегливо впроваджував передові методи праці. Бригада І. Бровдія виконала виробничі завдання 1966 року на 136,6 проц. і досягла найбільшої в шахтоуправлінні виробітки - 100 м проходки штрека за місяць. За трудові успіхи у 1967 році І. Бровдій був удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора.
Заслуженою славою користується бригада прохідників, якою керує знатний шахтар Ф. Ю. Тюк. За багаторічну і бездоганну роботу Ф. Ю. Тюк нагороджений значком «Шахтарська слава» та медаллю «За трудову відзнаку».
У зв'язку з розвитком у західних областях України більш економічних джерел енергії, з 1962 року дальше розширення видобутку вугілля в Ільниці не ведеться.
Добування вугілля провадиться лише на шахті № 33. В 1967 році шахтарський колектив Ільниці налічував 570 чоловік.
На базі електростанції, що діяла на бурому вугіллі і була нерентабельною, створено завод допоміжного зварювального устаткування. У 1967 році завод видав продукції на 2 млн. карбованців. Освоєно виробництво шлангових тримачів для напівавтоматичної зварки, роликових стендів для механізації зварювальних робіт, зварювальних маніпуляторів тощо. В 1968 році на
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорний Потік
- Приборжавське
- Малий Раковець
- Лисичеве
- Кушниця
- Кам’янське
- Імстечеве
- Заріччя
- Загаття
- Дубрівка
- Добробратове
- Гребля
- Вільхівка
- Великий Раковець
- Бронька
- Брід