Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За роки Радянської влади Ільниця стала невпізнанною. П'ять основних
вулиць заасфальтовано, забудовано двоповерховими будинками. В центрі села розбито сквер. Всього за роки Радянської влади зведено 1360 будинків. Крім того, споруджено 85 квартир у двоповерхових будинках. У селі діє десять майстерень побутового обслуговування, дні лазні, перукарня. В Ільниці працює поштове відділення, телефонна станція, радіотрансляційна мережа.
Сільським споживчим товариством відкрито спеціалізовані магазини - універмаг, продмаг, чайна, культмаг, буфети та кіоски. У селі є також магазини продовольчих та промислових товарів. З 1948 року в Ільпиці працює пекарня та кондитерський цех. За 20 років товарообіг торговельних підприємств зріс у 90 разів.
Завоювання Радянської влади яскраво проявляються в турботі про здоров'я трудящих Ільниці. В селі працює дільнична лікарня, амбулаторія, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт і медпункт на шахті. Сільська Рада, медпрацівники наполегливо борються за підвищення санітарної культури села. Регулярно проводяться санітарні огляди підприємств, установ, торгових точок, вулиць, читаються лекції та проводяться бесіди на медичні теми. Для наймолодших жителів села відкрито три дитячі садки та ясла, де досвідчені вихователі круглодобово доглядають і забезпечують усім необхідним 85 дітей робітників і колгоспників.
У селі діє середня школа, середня школа робітничої молоді, восьмирічна школа, восьмирічна школа-інтернат і початкова школа: в яких 97 учителів навчають близько 2 тис. дітей. Для шкіл споруджені нові красиві
будинки. В Ільниці ліквідована неписьменність. За роки Радянської влади із села вийшло 47 спеціалістів з вищою освітою.
Близько 40 років віддала справі народної освіти вчителька Є. М. Турянчик. В 1954 році її нагороджено значком «Відмінник народної освіти». За самовіддану турботу про учнів вона завоювала пошану всіх жителів села. Свою любов до педагогічної праці вона передала і своїм дітям. Усі її п'ять дочок - педагоги.
В селі споруджено двоповерховий Будинок культури «Шахтар», де ведеться багатостороння культурно-освітня робота. При ньому працює лекційне об'єднання, в якому налічується понад 40 лекторів, гуртки художньої самодіяльності, курси крою та шиття. Заслуженим успіхом користується самодіяльний ансамбль пісні і та пню «Шахтар», який у 1964 році відзначив свій 10-річний ювілей. Колектив неодноразово займав призові місця на районних та обласних оглядах художньої самодіяльності. Багато зусиль до творчого зростання ансамблю доклали їх керівники О. Сосновський та Р. Розовська; в ансамблі виросли свої самодіяльні композитори. Так, зокрема, І. В. Бартин написав пісні «Щастя Верховини», «Шахтарська героїчна», «У нашій Ільниці», які користуються великою популярністю слухачів.
В 1966 році при заводі допоміжного зварювального обладнання створено новий ансамбль з 87 чоловік. У селі працює також ще 2 сільські клуби та 3 бібліотеки.
Швидко зростає в Ільниці економіка підприємств, колгоспу, розвивається культура, освіта. Відрадні перспективи розвитку села. Передбачається будівництво друюї черги заводу машинобудівельиих вузлів, кількість робітників на ньому зросте до 4 тис. чоловік. Найближчим часом передбачається побудувати нову школу, відкритий басейн, розширити сітку водопроводу, спорудити два залізобетонні
мости тощо.
Робітники та населення Ільниці з впевненістю дивляться в майбутнє, яке принесе їм нові перемоги, нові досягнення. В селі Осієві Ільницької сільради народився радянський письменник і археолог Ф. М. Потушняк. У своєму романі «Повінь» він описав нужденне життя трудівників рідного села протягом 1920-1940 років.
Ільниця
Сторінка 5 з 5
заводі, який названо заводом машинобудівельних вузлів, працювало 430 чоловік.За роки Радянської влади Ільниця стала невпізнанною. П'ять основних
Сільським споживчим товариством відкрито спеціалізовані магазини - універмаг, продмаг, чайна, культмаг, буфети та кіоски. У селі є також магазини продовольчих та промислових товарів. З 1948 року в Ільпиці працює пекарня та кондитерський цех. За 20 років товарообіг торговельних підприємств зріс у 90 разів.
Завоювання Радянської влади яскраво проявляються в турботі про здоров'я трудящих Ільниці. В селі працює дільнична лікарня, амбулаторія, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт і медпункт на шахті. Сільська Рада, медпрацівники наполегливо борються за підвищення санітарної культури села. Регулярно проводяться санітарні огляди підприємств, установ, торгових точок, вулиць, читаються лекції та проводяться бесіди на медичні теми. Для наймолодших жителів села відкрито три дитячі садки та ясла, де досвідчені вихователі круглодобово доглядають і забезпечують усім необхідним 85 дітей робітників і колгоспників.
У селі діє середня школа, середня школа робітничої молоді, восьмирічна школа, восьмирічна школа-інтернат і початкова школа: в яких 97 учителів навчають близько 2 тис. дітей. Для шкіл споруджені нові красиві
будинки. В Ільниці ліквідована неписьменність. За роки Радянської влади із села вийшло 47 спеціалістів з вищою освітою.
Близько 40 років віддала справі народної освіти вчителька Є. М. Турянчик. В 1954 році її нагороджено значком «Відмінник народної освіти». За самовіддану турботу про учнів вона завоювала пошану всіх жителів села. Свою любов до педагогічної праці вона передала і своїм дітям. Усі її п'ять дочок - педагоги.
В селі споруджено двоповерховий Будинок культури «Шахтар», де ведеться багатостороння культурно-освітня робота. При ньому працює лекційне об'єднання, в якому налічується понад 40 лекторів, гуртки художньої самодіяльності, курси крою та шиття. Заслуженим успіхом користується самодіяльний ансамбль пісні і та пню «Шахтар», який у 1964 році відзначив свій 10-річний ювілей. Колектив неодноразово займав призові місця на районних та обласних оглядах художньої самодіяльності. Багато зусиль до творчого зростання ансамблю доклали їх керівники О. Сосновський та Р. Розовська; в ансамблі виросли свої самодіяльні композитори. Так, зокрема, І. В. Бартин написав пісні «Щастя Верховини», «Шахтарська героїчна», «У нашій Ільниці», які користуються великою популярністю слухачів.
В 1966 році при заводі допоміжного зварювального обладнання створено новий ансамбль з 87 чоловік. У селі працює також ще 2 сільські клуби та 3 бібліотеки.
Швидко зростає в Ільниці економіка підприємств, колгоспу, розвивається культура, освіта. Відрадні перспективи розвитку села. Передбачається будівництво друюї черги заводу машинобудівельиих вузлів, кількість робітників на ньому зросте до 4 тис. чоловік. Найближчим часом передбачається побудувати нову школу, відкритий басейн, розширити сітку водопроводу, спорудити два залізобетонні
мости тощо.
Робітники та населення Ільниці з впевненістю дивляться в майбутнє, яке принесе їм нові перемоги, нові досягнення. В селі Осієві Ільницької сільради народився радянський письменник і археолог Ф. М. Потушняк. У своєму романі «Повінь» він описав нужденне життя трудівників рідного села протягом 1920-1940 років.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорний Потік
- Приборжавське
- Малий Раковець
- Лисичеве
- Кушниця
- Кам’янське
- Імстечеве
- Заріччя
- Загаття
- Дубрівка
- Добробратове
- Гребля
- Вільхівка
- Великий Раковець
- Бронька
- Брід