Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
партизани повністю розгромили цей загін. Більше фашисти не намагалися виганяти населення з Туринської долини. Побою
тчись нових нападів партизанів, хортисти зняли свої жандармські відділення в Тур'ї Бистрій, Порошковому і Тур'їх Реметах.
25 жовтня 1944 року в Порошкове вступили частини 24-ї двічі червонопрапорної Самаро-Ульяновської стрілецької дивізії. Трудящі Порошкового зустріли воїнів-визволителів, як своїх рідних братів. Вони допомогли роззброїти угорський військовий загін, який переховувався в селі. В центрі Порошкового урочисто вшанували воїнів, що загинули в бою за визволення села. Пізніше сюди перенесені останки екіпажу радянського бомбардувальника, збитого фашистськими стерв'ятниками. На братській могилі трудящі села поставили обеліск вічної Слави. Тут ніколи не в'януть квіти. Порошківці допомагали радянським частинам фуражем і транспортом. В ті дні 82 чоловіки подали заяви про добровільний вступ до лав Червоної Армії і воювали до повної перемоги над фашистами. Багатьох з них, зокрема В. Червеняка, Ф. Гурелу, Ю. Тарасова, Ганну Штефаняк, І. Пересоляка, М. Коцура, І. Чмоша, М. Ключинця за мужність і відвагу нагороджено орденами і медалями СРСР.
27 жовтня 1944 року в селі створено Народний комітет, орган справжньої народної влади, який керував всім економічним і політичним життям села. Головою Народного комітету обрали Ю. Павлича. Вже в перший день після визволення відновила свою легальну роботу комуністична організація. Діяльну участь у здійсненні заходів Народного комітету брали комуністи Юрій Пересоляк, Василь Яикович, Михайло Діянич, Андрій Куштан та комсомолець Іван Корпанець.
Після з'їзду Народних комітетів у Мукачевому сільський Народний комітет організував роз'яснення його історичних рішень та декретів Народної Ради. У Порошковому розпочались соціальні перетворення: було обмежено куркульське, ліквідовано поміщицьке і церковне землеволодіння, реквізовано і взято під народний контроль сільськогосподарський реманент. Для допомоги бідняцьким і середняцьким господарствам в проведенні польових робіт і землевпорядкування в селі створена земельна громада, яку очолив комуніст П. Павлич. Вона в першу чергу наділила землею колишніх наймитів і безземельних селян, вдів і сиріт, сім'ї воїнів Червоної Армії, допомагала їм у проведенні польових робіт. В числі перших заходів Народного комітету було відкриття в Порошковому дільничної лікарні і пологового будинку.
Парторганізація села і Народний комітет провели значну роботу по розподілу продуктів харчування, одягу, посівного матеріалу, представлених в дар трудящим Закарпаття командуванням Червоної Армії та урядом Радянської України. Під керівництвом комуніста А. М. Куштана працювала ремонтна бригада, яка в 1945 році провела ремонт вулиць села, шкільних приміщень. Комуністи М. Ю. Сметанка і В. В. Яцкович організували роботу лісництва, яке незабаром стало одним з передових у районі. Значну увагу партійна і комсомольська організації з перших років вільного життя приділяли ліквідації неписьменності дорослого населення. Вчителі і культармійці організували навчання неписьменних і малописьменних. Важливою поціню в громадському і культурному житті села був організований в 1948 році перший місячник саду, під час якого в кожному дворі посаджено кілька дерев.
Головна увага парторганізації і сільради була зосереджена на проведенні колективізації села. 23 травня 1948 року на сесії сільради обговорювався лист колгоспників артілі ім. Леніна Кам'янець-Подільської області. Це була перша широка розмова активу про створення колгоспу в Порошковому. Комуністи повели широку роз'яснювальну роботу серед селян. 25 липня 1948 року партійні збори постановили створити ініціативну групу по організації колгоспу. Головою цієї групи став комуніст П. Ю. Павлич.
Колективізація зустріла рішучий опір куркулів. За антирадянську агітацію найактивніші з них були заарештовані. Ворожі дії куркулів було подолано. В жовтні 1948 року в Порошковому створено колгосп, головою правління обрано комуніста П. Ю. Павлича. Навесні 1949 року в колгоспі об'єдналися 132 господарства, які усуспільнили 613 га землі, робочу худобу і реманент. З цього і почалось артільне господарство. Для закупки худоби молодому колгоспу держана надала кредит в сумі 42 тис. карбованців.
У перший рік колективного господарювання хлібороби виростили добрий врожай. Переконавшись у перевагах спільної праці над одноосібною, до колгоспу вступило ще 250 дворів, а через рік суцільна колективізація села була завершена. Колгосп об'єднав 542 господарства. Артіль мала 1606 га землі, в т. ч. 179 га орної, 6 га саду, 561 га сіножатей, 857 га пасовищ.
Порошкове
Сторінка 5 з 7
виселити жителів гірських сіл і тим самим позбавити партизанів підтримки. В середині жовтня 1944 року в Тур'ю Бистру прибув загін карателів, щоб розпочати виселення сіл Туринської долини. Добре проінформовані тчись нових нападів партизанів, хортисти зняли свої жандармські відділення в Тур'ї Бистрій, Порошковому і Тур'їх Реметах.
25 жовтня 1944 року в Порошкове вступили частини 24-ї двічі червонопрапорної Самаро-Ульяновської стрілецької дивізії. Трудящі Порошкового зустріли воїнів-визволителів, як своїх рідних братів. Вони допомогли роззброїти угорський військовий загін, який переховувався в селі. В центрі Порошкового урочисто вшанували воїнів, що загинули в бою за визволення села. Пізніше сюди перенесені останки екіпажу радянського бомбардувальника, збитого фашистськими стерв'ятниками. На братській могилі трудящі села поставили обеліск вічної Слави. Тут ніколи не в'януть квіти. Порошківці допомагали радянським частинам фуражем і транспортом. В ті дні 82 чоловіки подали заяви про добровільний вступ до лав Червоної Армії і воювали до повної перемоги над фашистами. Багатьох з них, зокрема В. Червеняка, Ф. Гурелу, Ю. Тарасова, Ганну Штефаняк, І. Пересоляка, М. Коцура, І. Чмоша, М. Ключинця за мужність і відвагу нагороджено орденами і медалями СРСР.
27 жовтня 1944 року в селі створено Народний комітет, орган справжньої народної влади, який керував всім економічним і політичним життям села. Головою Народного комітету обрали Ю. Павлича. Вже в перший день після визволення відновила свою легальну роботу комуністична організація. Діяльну участь у здійсненні заходів Народного комітету брали комуністи Юрій Пересоляк, Василь Яикович, Михайло Діянич, Андрій Куштан та комсомолець Іван Корпанець.
Після з'їзду Народних комітетів у Мукачевому сільський Народний комітет організував роз'яснення його історичних рішень та декретів Народної Ради. У Порошковому розпочались соціальні перетворення: було обмежено куркульське, ліквідовано поміщицьке і церковне землеволодіння, реквізовано і взято під народний контроль сільськогосподарський реманент. Для допомоги бідняцьким і середняцьким господарствам в проведенні польових робіт і землевпорядкування в селі створена земельна громада, яку очолив комуніст П. Павлич. Вона в першу чергу наділила землею колишніх наймитів і безземельних селян, вдів і сиріт, сім'ї воїнів Червоної Армії, допомагала їм у проведенні польових робіт. В числі перших заходів Народного комітету було відкриття в Порошковому дільничної лікарні і пологового будинку.
Парторганізація села і Народний комітет провели значну роботу по розподілу продуктів харчування, одягу, посівного матеріалу, представлених в дар трудящим Закарпаття командуванням Червоної Армії та урядом Радянської України. Під керівництвом комуніста А. М. Куштана працювала ремонтна бригада, яка в 1945 році провела ремонт вулиць села, шкільних приміщень. Комуністи М. Ю. Сметанка і В. В. Яцкович організували роботу лісництва, яке незабаром стало одним з передових у районі. Значну увагу партійна і комсомольська організації з перших років вільного життя приділяли ліквідації неписьменності дорослого населення. Вчителі і культармійці організували навчання неписьменних і малописьменних. Важливою поціню в громадському і культурному житті села був організований в 1948 році перший місячник саду, під час якого в кожному дворі посаджено кілька дерев.
Головна увага парторганізації і сільради була зосереджена на проведенні колективізації села. 23 травня 1948 року на сесії сільради обговорювався лист колгоспників артілі ім. Леніна Кам'янець-Подільської області. Це була перша широка розмова активу про створення колгоспу в Порошковому. Комуністи повели широку роз'яснювальну роботу серед селян. 25 липня 1948 року партійні збори постановили створити ініціативну групу по організації колгоспу. Головою цієї групи став комуніст П. Ю. Павлич.
Колективізація зустріла рішучий опір куркулів. За антирадянську агітацію найактивніші з них були заарештовані. Ворожі дії куркулів було подолано. В жовтні 1948 року в Порошковому створено колгосп, головою правління обрано комуніста П. Ю. Павлича. Навесні 1949 року в колгоспі об'єдналися 132 господарства, які усуспільнили 613 га землі, робочу худобу і реманент. З цього і почалось артільне господарство. Для закупки худоби молодому колгоспу держана надала кредит в сумі 42 тис. карбованців.
У перший рік колективного господарювання хлібороби виростили добрий врожай. Переконавшись у перевагах спільної праці над одноосібною, до колгоспу вступило ще 250 дворів, а через рік суцільна колективізація села була завершена. Колгосп об'єднав 542 господарства. Артіль мала 1606 га землі, в т. ч. 179 га орної, 6 га саду, 561 га сіножатей, 857 га пасовищ.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Турички
- Туриця
- Тур’ї Ремети
- Тур’я Поляна
- Тур’я Пасіка
- Тур’я Бистра
- Сімер
- Новоселиця
- Зарічеве
- Ворочеве
- Вільшинки