Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Діброва

сільська біднота розуміла, що обробляючи в одиночку малі клаптики землі, їм не вирватися з нужди. В селі за творили про колгосп. Дехто встиг побувати в східних областях України, щоб власними очима роздивитись на
колективне господарювання. І ось в липні 1947 року перші 25 дворів села об'єднались у сільськогосподарську артіль. Головою став її ініціатор І. Черничко. Чимало труднощів довелось перебороти.
Не вистачало тягла, реманенту, насіння. Земля була виснажена. Не дрімав і класовий ворог. Куркулі, духовенство не тільки залякували селян. 4 серпня 1947 року під покровом ночі ворожі елементи по-звірячому вбили голову колгоспу І. Черничка.
Цей злочин ще більше згуртував селян, в колгосп почали вступати все нові члени.
Організаторська роль у колективізації сільського господарства належала партійній організації. Комуністи села В. Ю. Йовді, I. М. Филип, А. В. Варга та інші словом і особистим прикладом переконували односільчан у перевазі колективного господарювання.
У 1948 році Нижню Апшу Перейменованії в Діброву.
Колективізацію в Діброві завершено в 1949 році, селяни об'єдналися в два колгоспи. В 1952 році обидва колгоспи об'єдна­лися в один. Господарство мало 421 га орної землі. Напрям господарства рільничо-садово-тваринницький. Колгосп мав дві польові бригади, садівничу та овочівничу бригади. На фермах нараховувалось 5550 го­лів худоби. В 1959 році до колгоспу приєдналась артіль ім. Борканюка з су­сіднього села Глибокого Потоку. Укрупнена сільськогосподарська артіль, в якій спільно трудяться румуни, українці та угорці, отримала символічну назву - «Дружба народів». З року в рік, долаючи труднощі, інтернаціональна артіль економічно зростала, набирала сил. Минали роки. Колгосп міцнів. Трудівники очистили поля від каміння, розкорчували чагарники, значно збільшили по­сівні площі за допомогою меліоративних робіт. В 1963 році в колгоспі «Дружба народів» нараховувалось вже 5003 га земельних угідь, у т. ч. 529 га орної землі. Застосовуючи систему гончарного дренажу, колгосп весь час розширював площі орних земель. В 1966 році вони збільшились до 736 га. Лісу колгосп має 1665 гектарів. В господарстві колгоспу використовується могутня сільськогосподарська тех­ніка - 15 тракторів, 4 комбайни, 17 вантажних автомашин, доїльні агрегати, сівалки, сінокосилки та інше. Більшість робіт на полі та на фермах механізовано.
З року в рік зростали врожаї на колгоспних полях. В 1965 році урожай пшениці з одного та дорівнював 20,8 цнт. Така культура, як цукрові буряки, про які раніше тут не знали, дає за останні роки до 200 цнт з гектара. Інтенсивно розвивається також одна з перспективних галузей колгоспу - садівництво. Горби за селом, які колись не орались і не засівались, служили випасом для панської худоби, тепер ожили, зазеленіли садами. За останні роки площа під фруктовими садами подвоїлася і в кінці 1966 року досягла 960 гектарів. Дібрівчани збирають по 80-90 цнт фруклів з кожного гектара.
Зміцнення колгоспу дало змогу щороку виділяти значні кошти на капітальне будівництво, які за семирічку зросли на 452 проц. Тільки за останні три роки по­будовано 12 приміщень тваринницьких ферм, тік, гараж для автомашин і тракто­рів. Дбає правління й про поліпшення умов життя й праці колгоспників, спеціалістів сільського господарства. В селі споруджено гуртожиток для працівників молочно-товарної ферми, будинок для агрономів, зоотехніків й інших спеціалістів.
Головну роль в господарському і організаційному зміцненні колгоспу відіграє первинна партійна організація, яка об'єднує 82 комуністи.
Більшість комуністів зайнята безпосередньо на виробничих ділянках - в бригадах, ланках, на фермах За ініціативою комуністів сільськогосподарська арі ідк одна з перших у районі перейшла на гарантовану грошову оплату. Цьому сприяли хороші стійкі врожаї і високі доходи від усіх ланок господарства. Передовики Ю. Ю. Оприш, Ю. Ф. Шелемба, В. Ю, Биге збирають по 50-60 і до 70 цнт куку­рудзи в зерні з одного гектара. Високопродуктивним стало і тваринництво. Високими
надоями та добрим доглядом за худобою відзначаються комуністи В. І. Оприш, О. І. Калинич та багато інших. Чабан Ю. І. Митрюк з року в рік отримує по 105 ягнят на 100 вівцематок і настригає по 2,-2,5 кг вовни з вівці. Кращі трудівники колгоспу А. В. Попілян, Д. І. Фуцур стали учасниками ВДНГ в 1964 році і були нагороджені почесними дипломами.
Партія й уряд високо Оцінили самовіддану працю колгоспників артілі «Дружба народів». За успіхи в колгоспному виробництві голову колгоспу М. В. Марину на­городжено орденом Трудового Червоного Прапора. М. В. Марина - активний громад­ський діяч. Він член Закарпатського обкому партії, депутат районної Ради депута­ті з трудящих, заступник голови обласного правління Товариства радянсько-румунської дружби. Колгоспники К. Ю.


Cучасна карта - Нижня Апша (до 2004 року — Діброва)