Сторінка 4 з 6
сільська біднота розуміла, що обробляючи в одиночку малі клаптики землі, їм не вирватися з нужди. В селі за творили про колгосп. Дехто встиг побувати в східних областях України, щоб власними очима роздивитись на
колективне господарювання. І ось в липні 1947 року перші 25 дворів села об'єднались у сільськогосподарську артіль. Головою став її ініціатор І. Черничко. Чимало труднощів довелось перебороти.
Не вистачало тягла, реманенту, насіння. Земля була виснажена. Не дрімав і класовий ворог. Куркулі, духовенство не тільки залякували селян. 4 серпня 1947 року під покровом ночі ворожі елементи по-звірячому вбили голову колгоспу І. Черничка.
Цей злочин ще більше згуртував селян, в колгосп почали вступати все нові члени.
Організаторська роль у колективізації сільського господарства належала партійній організації. Комуністи села В. Ю. Йовді, I. М. Филип, А. В. Варга та інші словом і особистим прикладом переконували односільчан у перевазі колективного господарювання.
У 1948 році Нижню Апшу Перейменованії в Діброву.
Колективізацію в Діброві завершено в 1949 році, селяни об'єдналися в два колгоспи. В 1952 році обидва колгоспи об'єдналися в один. Господарство мало 421 га орної землі. Напрям господарства рільничо-садово-тваринницький. Колгосп мав дві польові бригади, садівничу та овочівничу бригади. На фермах нараховувалось 5550 голів худоби. В 1959 році до колгоспу приєдналась артіль ім. Борканюка з сусіднього села Глибокого Потоку. Укрупнена сільськогосподарська артіль, в якій спільно трудяться румуни, українці та угорці, отримала символічну назву - «Дружба народів». З року в рік, долаючи труднощі, інтернаціональна артіль економічно зростала, набирала сил. Минали роки. Колгосп міцнів. Трудівники очистили поля від каміння, розкорчували чагарники, значно збільшили посівні площі за допомогою меліоративних робіт. В 1963 році в колгоспі «Дружба народів» нараховувалось вже 5003 га земельних угідь, у т. ч. 529 га орної землі. Застосовуючи систему гончарного дренажу, колгосп весь час розширював площі орних земель. В 1966 році вони збільшились до 736 га. Лісу колгосп має 1665 гектарів. В господарстві колгоспу використовується могутня сільськогосподарська техніка - 15 тракторів, 4 комбайни, 17 вантажних автомашин, доїльні агрегати, сівалки, сінокосилки та інше. Більшість робіт на полі та на фермах механізовано.
З року в рік зростали врожаї на колгоспних полях. В 1965 році урожай пшениці з одного та дорівнював 20,8 цнт. Така культура, як цукрові буряки, про які раніше тут не знали, дає за останні роки до 200 цнт з гектара. Інтенсивно розвивається також одна з перспективних галузей колгоспу - садівництво. Горби за селом, які колись не орались і не засівались, служили випасом для панської худоби, тепер ожили, зазеленіли садами. За останні роки площа під фруктовими садами подвоїлася і в кінці 1966 року досягла 960 гектарів. Дібрівчани збирають по 80-90 цнт фруклів з кожного гектара.
Зміцнення колгоспу дало змогу щороку виділяти значні кошти на капітальне будівництво, які за семирічку зросли на 452 проц. Тільки за останні три роки побудовано 12 приміщень тваринницьких ферм, тік, гараж для автомашин і тракторів. Дбає правління й про поліпшення умов життя й праці колгоспників, спеціалістів сільського господарства. В селі споруджено гуртожиток для працівників молочно-товарної ферми, будинок для агрономів, зоотехніків й інших спеціалістів.
Головну роль в господарському і організаційному зміцненні колгоспу відіграє первинна партійна організація, яка об'єднує 82 комуністи.
Більшість комуністів зайнята безпосередньо на виробничих ділянках - в бригадах, ланках, на фермах За ініціативою комуністів сільськогосподарська арі ідк одна з перших у районі перейшла на гарантовану грошову оплату. Цьому сприяли хороші стійкі врожаї і високі доходи від усіх ланок господарства. Передовики Ю. Ю. Оприш, Ю. Ф. Шелемба, В. Ю, Биге збирають по 50-60 і до 70 цнт кукурудзи в зерні з одного гектара. Високопродуктивним стало і тваринництво. Високими
надоями та добрим доглядом за худобою відзначаються комуністи В. І. Оприш, О. І. Калинич та багато інших. Чабан Ю. І. Митрюк з року в рік отримує по 105 ягнят на 100 вівцематок і настригає по 2,-2,5 кг вовни з вівці. Кращі трудівники колгоспу А. В. Попілян, Д. І. Фуцур стали учасниками ВДНГ в 1964 році і були нагороджені почесними дипломами.
Партія й уряд високо Оцінили самовіддану працю колгоспників артілі «Дружба народів». За успіхи в колгоспному виробництві голову колгоспу М. В. Марину нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. М. В. Марина - активний громадський діяч. Він член Закарпатського обкому партії, депутат районної Ради депутаті з трудящих, заступник голови обласного правління Товариства радянсько-румунської дружби. Колгоспники К. Ю.
Дивиться також інші населені пункти району: