Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Діброва

Токар, В. В. Поп, І. М. Влад, А. В. Попілян, Д. І. Фуцур нагороджені орденом «Знак Пошани».
Значних успіхів домоглися дібрівчани у ювілейному році. Завдяки натхненній праці трудівників, добрій організації роботи колгосп «Дружба народів» став передовим в районі і області. В 1967 році тут зібрано по 25 цнт озимих
культур, по 33 цнт кукурудзи в зерні, заготовлено 12 тис. цнт сіна.
Рентабельним стало і тваринництво, Імена передових тваринників І. І. Мацоли, М. А. Божі, М. Д. Оприша, М. Д. Фуцура відомі в районі і області. Продуктивність праці їх зросла у 1967 році на 15 процентів.
На честь 50-річчя Радянської влади за високі показники у сільськогосподар­ському виробництві колгосп «Дружба народів» нагороджений в листопаді 1967 року пам'ятним Червоним прапором обкому КП України, облвиконкому та облпрофради.
Успіхи у колгоспному виробництві сприяли і зростанню добробуту селян. Про це свідчить хоча б зростаюча купівельна спроможність та асортимент товарів, яким цікавиться населення. В селі тепер діє 17 торговельних точок. Товарообіг ССТ в 1966 році становив близько 800 тис. крб. За останні роки трударі Діброви придбали понад 600 радіоприймачів, 14 телевізорів, 6 легкових автомашин, близько 20 мотоциклів, понад 600 велосипедів.
За роки Радянської влади невпізнано змінився й зовнішній вигляд Діброви. Тут добре налагоджено будівельні роботи. Замість села з. старими дерев'яними задимленими халупами, виросло нове, сучасне, суцільно електрифіковане село з бу­дниками міського типу. Вже споруджено 920 світлих, чепурних будинків, критих черепицею, залізом. Лише у 1963 році в Діброві 76 сімей справили новосілля. Внас­лідок бурхливого житлового будівництва околиці села - Топчине й Подішор - виді­лені в окремі населені пункти. В 1967 році побудовано в селі цегельний завод і млин, які у тому ж році себе повністю окупили.
Центр села прикрашає бюст засновника Комуністичної партії і Радянської дер­жанії В. І. Леніна. На честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції в селі споруджено пам'ятний обеліск. На площі біля школи встановлено обеліск на могилах 3 піонерів, які стали жертвою вибуху міни, залишеної в селі фашистами.
В рівень з корінними соціально-економічними перетвореннями відбулися зміни і в галузі медичного обслуговування населення, освіти і культури. Радянська дійс­ність вирвала дібрівчан із пазурів різних ін­фекційних та інших захворювань, з-під впливу пікових забобонів, знахарів. Вже у 1945 році в Діброві відкрито дільничну лікарню на 15 ліжок. Нині вона міститься в новому приміщенні і має 35 ліжок. Є тут амбулаторія, родильне і терапевтичне відділення, рентге­нівський кабінет, зубопротезна лабораторія, аптека. На присілках працюють фельдшер­сько-акушерські пункти. З 1960 року в селі діє протитуберкульозний санаторій на 75 місць. В медичних уста­новах Діброви працюють 6 лікарів 17 середніх медичних працівників. Зав­дяки профілактичним заходам в селі повністю ліквідовано інфекційні захво­рювання. Дитяча смертність знизилась з 25 до 0,5 процента.
Радянська влада велику турботу проявляє про жінок. 10 багатодітних жінок Діброви нагороджено орденом «Мати-героїня», 18 - орденом «Мате­ринська слава» 1-го і 11-го ступеня; 270 багатодітних матерів одержують державну допомогу.
Дібрівчани пишаються своїми досягненнями в галузі освіти й культури, під­креслюючи, що за роки Радянської влади у них відбулась справжня культурна революція. І дійсно, в селі, де ще чверть віку тому назад 80 проц. населення було неписьменним, нині щороку близько 1400 дітей трудящих навчаються в одній се­редній, трьох восьмирічних та вечірній середній школах. Світло знань несуть учням й дорослим 82 вчителі. Дві третини з них мають вищу або незакінчену вищу освіту. Тільки Дібрівська денна СШ за 10 років свого існування видала атестати зрілості 288 дітям дібрівських селян й робітників. 29 чоловік здобули вищу освіту в Ужгородському державному університеті та в інших вузах країни і одержали дипломи вчителів, лікарів, агрономів; понад 60 юнаків і дівчат села закінчили різні техні­куми. В вузах і технікумах України, Молдавії та інших радянських республік на­вчаються десятки дібрівчан. За роки Радянської влади вищу освіту здобули у 14 ра­зів більше дібрівчан, ніж за всю попередню багатовікову історію. Прикладом може бути сім'я колгоспника В. Йовдія. Два його сини уже мають дипломи - один вчителя, другий лікаря, а третій навчається на медичному факультеті Ужгородського університету. Це все - за словами німецької письменниці А. Зегерс - є доказом величі ідей соціалізму, сили ленінської дружби народів СРСР.
В підвищенні культурно-освітнього рівня трудящих Діброви значну ролі, відіграють культурно-освітні установи. В селі працюють 2 клуби, 2 бібліотеки з книжковим фондом понад 5 тис. книг румунською, українською, російською, мол­давською мовами.



Cучасна карта - Нижня Апша (до 2004 року — Діброва)