Сторінка 3 з 7
У 1932 році 415 мешканців села були безробітними, під загрозою постійного голоду опинилось ще 1408 чол. Місцеві власті не допомагали голодуючим, безробітним, а, навпаки, все частіше вдавалися до екзекуцій, щоб насильно
стягнути з трудового селянства податкові борги. На 7 лютого 1933 року тих боргів було 729 тис. чеських крон.
Примусове стягнення податкової заборгованості викликало гострі протести селян. З січня 1932 року до села Дубового прибули екзекутори В центрі села зібралося понад 500 селян, які «накинулися на екзекутора..., що утікав перед розлютованим натовпом...». Викликаний на допомогу екзекуторові загін жандармів «не міг перешкодити насиллю, бо кількість натовпу зросла до 600 чоловік, що не пускали екзекутора, а на посміх випровадили його з села». Власті знову викликали жандармів, почались арешти. Селяни, озброївшись дрючками, чотири рази нападали на жандармів, які використовували зброю. 23 січня 1932 року в Дубовому почалися нові виступи трудового селянства. Голодуючі влаштували велику демонстрацію, вимагаючи доставити в село кукурудзу і картоплю й роздати їх безплатно населенню, а для дітей - взуття, одяг, шкільне приладдя й харчування. Вони вимагали також списання лихварських боргів у банках. Вимоги були колективно подані нотарському управлінню.
Комуністи проводили велику пропагандистську роботу по організації походім голодуючих селян. Жандармерія змушена була тримати в Дубовому постійні «мобільні групи» - свої загони на автомашинах, щоб не допустити збирання селян для походів до Тячева.
Та виступи селян щодалі набирали все ширшого розмаху. 1 травня 1932 року в центрі села зібралось багато людей з навколишніх сіл. Жандарми робили все, щоб розігнати демонстрацію. Коли один з них штовхнув жінку і та впала, це викликало загальне обурення і демонстранти кинулись на жандармів, які змушені були втекти з Дубового.
У 30-х роках Дубове було найбільшим селом Тересвянської долини. Тут налічувалося 1024 будинки, в яких мешкало 4416 чол. Понад 80 проц. селянських дворів були дрібними господарствами і їх власники шукали роботу за межами села. Основна маса мешканців жила впроголодь. Єдиною їжею у них була юшка з капусти, заправлена кукурудзяним борошном. Навіть начальник окружного управління писав, що «умови життя в селі Дубовому найгірші в усьому окрузі... Лихо тут досягло найвищого ступеня».
Під впливом діяльності Дубівської організації КПЧ селяни все частіше бойкотували різні заходи чехословацької реакції, влаштовували мітинги і демонстрації, відзначали революційні свята. Про зрослу активність трудящих Дубового свідчить мітинг, що відбувся тут 21 січня 1933 року. Його учасники поставили перед владою вимогу, щоб для голодуючих виділити безплатно 26 вагонів кукурудзи, 23 вагони картоплі, дітям видавати в школі безплатне харчування, одяг та шкільне приладдя, вести навчання українською мовою, скасувати борг в сумі 729 тис. крон, припинити екзекуції. Виступ трудящих села, який підготували комуністи при допомозі Мукачівського секретаріату КПЧ, так налякав місцеву владу, що кожного, хто хоч трохи проявляв невдоволення, вважали за комуніста.
Наприкінці 1933 року місцеві власті заборонили проводити публічні збори і демонстрації в межах теперішнього Тячівського району. Але вони не наважи
лися заборонити святкувати 1 Травня, відзначення якого стало традицією в закарпатському селі. У 1935 році першотравнева демонстрація трудящих була найбільш багаточисельною. У ній взяло участь 1600 чол. Демонстрація проходила під лозунгом «Роботи і хліба!» На мітингу виступив представник Закарпатського крайкому І. Ваш. Жандармерія зробила спробу розігнати її. Це призвело до сутички між учасниками демонстрації і жандармами.
9 лютого 1937 року лісоруби за допомогою комуністів добилися підписання колективного договору з Ужгородською, Буштинською і Рахівською лісовими дирекціями. В тому ж році робітники Дубового й навколишніх сіл провели ще ряд виступів, на яких домоглися часткового задоволення своїх вимог. Заробітна плата була підвищена на 15-20 процентів.
У червні 1937 року в Дубовому почали споруджувати мости через річку Тересву і потік Вишній Дубовець. Комуністи серед робітників-будівельників проводили пропагандистську роботу. 20 липня 1938 року робітники, керовані комуністами, застрайкували, вимагаючи від будівельної фірми підвищення заробітної плати. Підприємці змушені були задовольнити вимоги страйкарів.
У роки боротьби іспанського пролетаріату з фашизмом трудящі Дубового добре розуміли свій інтернаціональний обов'язок. В грудні 1937 року серед робітників і селян почалося збирання коштів для новорічних подарунків бійцям інтернаціональних бригад.
У 1938 році, коли посилився наступ реакції проти народних мас, виступи трудящих розгорнулися з новою силою. В лютому почався масовий виступ лісових робітників за підвищення заробітної плати. Перемогли страйкарі. Домоглися підвищення заробітної плати і робітники лісопильні.
Дивиться також інші населені пункти району: