Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чоп

Сторінка 4 з 7
Неt» був опублікований вірш «Безробітний», в якому йшлося про долю безробітних. Автор вірша - учасник робітничого руху в Чопі І. Гуляш.
В ці роки трудящі посилювали опір окупантам. У 1932 році застрайкували
робітники, що споруджували школу. Страйк був придушений. Організовано про­йшов страйк робітників-будівельників у травні 1934 року, які працювали на регулюванні річки Тиси. Страйкарі вимагали підвищення заробітної плати, виступали проти численних відрахунків і штрафів. І на цей раз власті застосували репресії. Заарештували робітників Й. Дакатоша і 3. Шато, а ще 35 притягли до судоіюю слідства.
Напередодні окупації Закарпаття хортистською Угорщиною в Чопі налічувалось 617 будинків, у яких проживало понад 3300 жителів. Тут діяли невеликі під­приємства - електропідстанція, нафтоочисний завод, цегельний завод, паровий млин. Було тут і кілька навчальних закладів - 1 горожанська, 2 державні почат­кові школи, 1 римо-католицька, 1 церковнопарафіальна, 1 промислово-учнівська, 1 сільськогосподарсько-реміснича школи, невелика бібліотека. Але всі вони обслуговували перш за все заможні верстви населення. У більшості шкіл викладання велося чеською чи угорською мовами.
У листопаді 1938 року Чоп окупувала угорська хортистська армія. Окупанти встановили жорстокий режим. Комуністи перейшли в підпілля. Внаслідок окупанії становище жителів Чопа погіршилося. Зросло безробіття. Тільки в січні 1940 року тут налічувалося 130 безробітних. Гнів і обурення трудящих Чопа викликала звістка про напад гітлерівської Німеччини та хортистської Угорщини на Радянський Союз. Та найменший прояв незадоволення населення жорстоко придушувався. 10 жовтня 1942 року «за антидержавну діяльність» і за небажання йти до армії комуніста Яноша Бочкаї було засуджено до 10-річного ув'язнення. На суді він заявив: «Краще було б, як би тут руські були... інше було б становище... Якщо
проти руських треба буде воювати, то я не буду стріляти на своїх братів... Я знаю куди треба повернути зброю, якщо повезуть мене на фронт».
Перемоги Червоної Армії над німецько-фашистськими загарбниками та їх хортистськими прислужниками запалювали трудящих Закарпаття, у т. ч. і жителів Чопа, на посилення боротьби проти фашистських окупантів. У 1944 роді комуністи Чопа розповсюдили листівки, звернення, в яких закликали не воювати проти Радянського Союзу. У зв'язку з цим фашисти заарештували 10 чоловік, у т. ч. кому­ністів Йожефа Гуляша, Ференца Унгварі, Елека Мадяра, Іштвана Галаса і засу­дили кожного до 10 років ув'язнення. Кілька десятків сімей вивезли з села в концтабори смерті, звідки повернутися вдалося лише одиницям. За неповними даними, в роки фашистської окупації було по-звірячому знищено близько 500 жителів села.
З наближенням частин Червоної Армії до села Чоп прибули радянські розвідники - сини чопського лікаря Берната, брати Дьердь і Янош. Їх переховував житель Чопа Йожеф Караков, який допомагав і партизанам, що приходили до Чопа.
Трудящі Закарпаття - українці та угорці - активно допомагали Червоній Армії і партизанам у визволенні краю. Багато жителів Чопа перебували в загоні Діоди Усти, з'єднанні Василя Русина та в партизанських загонах В. Хоменка і В. Буянова, що діяли поблизу села.
28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Внаслідок запеклого бою, який тривав цілий день, 28 жовтня війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 237, 8 га 138 стрілецьких дивізій визволили Чоп. Та скоро фашистські війська перейшли у контрнаступ. Окремі райони Чопа кілька раз переходили з рук у руки. Отстаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року.
В боях за Чоп віддали своє життя понад 300 радянських воїнів. На головній вулиці міста, у сквері, поруч з Будинком культури, поховано останки офіцерів і сі.ідатів Червоної Армії. В центрі сквера стоїть обеліск з написом: «Своїм визволителям, доблесним воїнам Червоної Армії від мешканців селища Чопа. 1 липня 1945 року».
В грудні 1944 року почав діяти новообраний Народний комітет, який очолив комуніст Елек Мадяр. До його складу входили учасники революційного руху Й. Ерде, І. Гуляш, Б. Гуляш. Тоді ж була заново створена місцева комуністична організація, до складу якої увійшов 21 чоловік. Секретарем її став Ференц Унгварі.
Відступаючи, фашисти завдали жителям Чопа великої шкоди. Після визволення села тут уціліло не більше 30 проц. будинків. Вщент були зруйновані вокзал, пристанційні залізничні будівлі, депо, перевалочна база, водокачка, дуже пошкоджений цегельний завод.
Партійна організація і Народний комітет організовували трудящих на відбу­дову зруйнованого господарства. У відбудові села активну участь брали і воїни Червоної Армії. Вже в перші дні роботи Народний комітет


Cучасна карта - Чоп