Сторінка 5 з 7
поділив серед найбідніших селян Чопа близько 300 гольдів землі, організував кілька пунктів харчування, провів запис добровольців у Червону Армію та організував збирання посилок для фронту.
Багато зусиль доклали залізничники та населення Чопа за допомогою
частин Червоної Армії, щоб за короткий час відбудувати залізничний вузол. Лише у вересні - жовтні 1945 року відбулося 5 недільників, в яких взяли участь близько 1,5 тис. чоловік. Одночасово велись роботи по відбудові локомотивного і вагонного депо. Незабаром було відбудовано депо і водокачку. Протягом 1946-1947 років лінія Чоп-Батеве, а потім й інші лінії були переведені на широку колію.
На Чопському вузлі був збудований спеціалізований парк, встановлено козлові
електричні крани вантажопідйомністю до 100 тонн. Споруджено нове приміщення вокзалу, а поруч будинок нового готелю. Всі роботи по відбудові і перебудові залізниці було завершенно до початку семирічки. В зв'язку з великою потребою у будматеріалі за короткий строк було піднято з руїн цегельний завод. Вже за рік він виготовляв 100 тис. штук цегли і 32 тис. штук черепиці.
Велика увага приділялася житловому будівництву.
Значну роль у відбудовних роботах відіграло соціалістичне змагання. Зачинателями змагання на ремонті паровозів стали робітники О. Гайду, І. Берцик, І. Іллеш, які щоденно виконували норми на 170-200 проц. Розгорнулося змагання і серед машиністів великовагових составів. Машиністи М. В. Озорнін, О. Т. Щербінін, В. І. Горбунов та інші стали майстрами у перевозці грузів на великих швидкостях.
Трудящі Чопа дружно взялися і за перебудову сільського господарства. Ініціативна група в складі Елека Мадяра, Шандора Бимби, Йожефа Мишкольці, Ференца Варги та інших в кінці грудня 1948 року завершила організацію колгоспу «Перемога». Першим його головою став колишній залізничник Фербнц Варга. Колгосп об'єднав 83 двори, мав 634 та землі, у т. ч. 200 гектарів орної.
В 1950 році відбулося об'єднання з артіллю ім. Мічуріна села Мінерального, а в 1963 році із артіллю «Авангард», що в селі Яворовому. Більшість колгоспників з Чопа переселилися в нове село - Красне.
Значних успіхів досягли трудівники Чопа в розвитку економіки і культури за роки семирічки і наступної п'ятирічки. Чоп віднесено до розряду міст. Станцію Чоп реконструйовано. На місці старих цехів виникли нові - по ремонту окремих секцій тепловозів і електровозів, ремонту електроапаратів і електроустаткування, ремонту паливної арматури тощо. Стали до ладу нові підприємства: вагонне депо, пункт перестановки вагонів з вузької колії на широку вітчизняну, пункт технічного огляду вагонів, механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт, новий вокзал. У 1965 році закінчено переобладнання стрілочних переводів станції на централізовану електросигналізацію. З 1961 по 1965 рік всі магістралі було повністю переведено на тепловозну і електровозну тягу.
В ці роки на підприємствах Чопа розгортається рух за комуністичну працю, організатором і душею якого була партійна організація. Вже у 1959 році бригаді машиністів, яку очолює І. А. Миль, одній із перших в області присвоєно звання бригади комуністичної праці. У наступному році почесне звання «підприємство комуністичної праці» завоювали колективи станції та пункту технічного огляду вагонів.
За роки Радянської влади на Чопському вузлі виросли чудові висококваліфіковані кадри залізничників. Кращими серед виробничників стали машиністи тепловоза С. М. Білоус, С. Т. Смирнов, машиніст-інструктор М. І. Верезуб, машиніст
0. і в ктровоза В. В. Мордованець, маляр М. Ф. Козьма, майстри Б. О. Берт,
Я. Скрипинець, старші оглядачі Б. Б. Берт, С. А. Ярема, крановщик Л. В. Резняков, вантажники Д. І. Гаврилович, Б. А. Баркас. Багатьох кращих виробнії чпиків відзначено урядовими нагородами. Орденом Леніна нагороджено майстра депо А. А. Куна. Ще кілька чоловік нагороджено іншими орденами і медалями. Один з кращих машиністів І. Я. Гроберчук Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 6-го скликання.
Нарощує темпи робіт Чопський цегельно-черепичний завод. За роки семирічки потужність його значно зросла. Тут багато нової потужної вітчизняної техніки - металорізальні верстати, потужні преси, екскаватори «КЕМА», мотовози. За 1967 рік завод випустив понад 3 млн. штук цегли, 1,2 млн. штук черепиці. Випуск валової продукції виконано на 116 процентів. Заслуженою пошаною користуються на заводі з'йомник М. П. Гуляш (депутат міськради), шихтовщик Г. А. Ньїрі, слюсар
І. О. Патакі, екскаваторник І. Я. Ватяні, які виконують норми виробітку на 115-120 процентів.
Велика увага приділяється благоустрою міста. Тільки в 1967 році на це було витрачено 120 тис. крб. Місто озеленене, освітлене люмінесцентними
Дивиться також інші населені пункти району: