Сторінка 6 з 6
працювали над оволодінням передовими методами праці кращих лісопунктів Закарпаття. З року в рік лісопункт виконував і перевиконував план. В 1966 році тут працювало 116 чоловік, серед яких немало передовиків - бригада Ю. Чаварги, майстер лісопункту В. Бартованець, лебідник М. Боднар, бензопильїцик Ю. Риган, їздовий М. Опаленик.
Лісозавод виготовляє пиломатеріали для автовагонобудування, тару, чорнові металеві заготовки, меблеві рейки, щити для кукурудзяних сушарок та ін. За семирічку завод було розширено. Побудовано нове машинне відділення, ремонтну майстерню.
З 1960 року в Лютій діє цех масового пошив у Ужгородської швейної фабрики. Тут працює понад 300 чоловік.
За роки Радянської влади зовсім змінився вигляд Лютої. В селі зведено двоповерхове приміщення середньої школи, клуб, добудовано кілька приміщень восьмирічної школи. Широкого розмаху набрало індивідуальне будівництво. Замість старих маленьких хат, жителі Лютої почали споруджувати
великі будинки з цегли і саману, вкриті
черепицею. Більшість з них двокімнатні,
з кухнею, кладовою, верандою, обставлені
сучасними меблями. Такі будинки звели колишні бідняки - передовий робітник лісокомбінату Ф. Ю. Настич та колгоспник Ф. М. Гумен. Всього споруджено більше 600 нових будинків та стільки ж перебудовано. Відремонтовано дороги і мости, побудовано вузькоколійку для транспортування лісу. Все село електрифіковане.
Велику увагу благоустрою села приділяє Лютянська сільська Рада. Всі 42 її депутати, зокрема, В. І. Дідичин, В. Ю. Юричка, М. І. Каменца, С. Ф. Лошак відповідають за роботу на певній частині села. Силами громадськості в Лютій посаджено великий парк, збудовано амфітеатр, футбольний майданчик. При сільраді створено Будинок щастя, де реєструються шлюби та новонароджені.
В 1968 році в селі споруджено обеліск на честь воїнів і партизанів, що загинули під час Великої Вітчизняної війни.
До 50-річчя Великого Жовтня Лютянська сільська Рада нагороджена пам'ятним вимпелом обкому КП України та облвиконкому.
Люта має регулярне автобусне сполучення з районним і обласним центрами. В селі працюють відділення зв'язку, ощадна каса, 4 магазини, 12 торговельних точок, 2 пекарні, а також 2 клуби, 2 бібліотеки, 2 дитячі садки і ясла, сільська лікарня на 25 ліжок, амбулаторія, устаткована новітнім медичним обладнанням, аптека. Медичну допомогу жителям подають 2 лікарі та 10 чол. середнього медперсоналу.
З 50-х років у Лютій існує середня школа, яка вже випустила 289 учнів. Багато випускників навчається у вищих учбових закладах, технікумах, чимало вже здобули спеціальність. С. Сусла закінчив Львівський гірничий технікум, брати Іван та Юрій Юрички - Ужгородський державний університет, Ю. Коваль - Львівський політехнічний інститут, М. Кірик - Львівський лісотехнічний інститут, Ю. Риган - сільськогосподарський інститут.
Крім середньої, є восьмирічна та 2 початкові школи. Значна частина сільської молоді охоплена навчанням у вечірній школі. Всього в селі працюють близько 50 вчителів. За 6 років середню школу сільської молоді закінчили 193 учні. Якщо до Радянської влади в селі тільки 4 чол. мали середню освіту, то в 1967 році нараховувалось 18 спеціалістів з вищою, 13 - з незакінченою вищою та 426 - з середньою освітою.
Заможно і культурно живуть тепер мешканці Лютої. Змінився їхній зовнішній вигляд: вже ніхто не носить домотканого одягу, постолів. Змінюється й побут колгоспників. Своє дозвілля вони проводять у клубах, де регулярно члени товариства «Знання» читають лекції, проводять бесіди. Часто перед односельчанами виступають старі комуністи В. Ф. Баран, В. П. Опалеяик та ін., які розповідають про боротьбу за щастя, вчать молодь берегти надбання старшого покоління, множити їх досягнення.
Дивиться також інші населені пункти району: