Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
виробничниками підприємства є О. М. Козик, В. В. Форзан, Г. М. Худан, I. П. Лакатош, І. Ф. Мадяр та багато інших.
Високі темпи виробництва досягнуто на соко-винному заводі. В 1958 році тут діяли два цехи - безалкогольних напоїв та ковбасний. З 1961 року почали виробляти плодоягідні вина та соки. За останні роки тут значно зріс випуск продукції - Якщо в 1958 році її випускалось на 39 тис. крб., то в 1967 - на 1 млн. крб. Всі трудомісткі процеси механізовано. Передовими робітниками підприємства є А. І. Козик, М. І. Селехман, А. І. Смичко, В. О. Шишканинець та інші.
Підприємство має чудові перспективи. В 1968 році здано в експлуатацію два нові цехи, а за планом на 1969-1970 pp. намічено ввести у дію цехи: безалкогольних напоїв, по виготовленню маринованих грибів і натуральних соків, розливу плодоягідних і штучних вин. На розширення заводу держава асигнувала 100 млн. крб. Це дасть можливість збільшити обсяг валової продукції майже в два рази.
Гордістю Верховини є Теребле-Ріцька ГЕС, в систему якої входить і Половецька електропідстанція. Вона безперебійно постачає електроенергію підприємствам селища, а також дає енергію іншим населеним пунктам Закарпаття. В 1961 році виробничникам підстанції надано звання колективу комуністичної праці.
Дедалі змінюється зовнішній вигляд селища. На очах у жителів воно з кожним роком оновлюється. В цьому немала заслуга робітників ремонтно-будівельної дільниці, яка створена у 1955 році. Систематичний ріст бюджетних асигнувань, механізація виробничих процесів, підвищення кваліфікації робітників дають можливість все краще провадити ремонтні роботи, впорядковувати вулиці Волівця. Передовими будівельниками дільниці є М. Брунцвик, І. Козик, В. Мацовка та інші, які прагнуть зробити рідне селище ще красивішим.
Під зорею Радянської влади відбулися значні зміни і в сільському господарстві. В 1948 році у Волівці була створена ініціативна група по організації колгоспу,
яку очолювали комуністи и активісти села І. В. Словенко, П. М. Мадяр, Ф. В. Криванич та інші. Ще до того воловецькі селяни посилали своїх представників до Чернігівської, Вінницької, Хмельницької та інших областей України, зокрема в артілі, що їх очолювали зачинателі колгоспного руху М. Посмітний, Ф. Дубковецький та інші. Здобутки тих колгоспів були переконливим свідченням переваг колгоспних господарств над одноосібними.
12 березня 1948 року у Волівці створено артіль, яку було названо «Радянська Верховина». До колективного господарства вступило 87 родин, які усуспільнили 5 кінських плугів, 11 кіс, 3 кінські збруї, 2 борони, 4 вози і 3 свиней. Оце
і все те, чим починали господарювати.
З кожним роком зростало і міцніло артільне господарство. В колгоспі виросли нові люди - передовики виробництва. Колишня батрачка Марія Саладь стала передовою дояркою. В авангарді змагання йдуть також послідовниці М. Саладь Г. А. Селехман, Г. Тимкович, М. Волошин, Г. Яким, М. Мадяр, Г. Пляшин та інші, які надоюють по 2200-2400 кг молока.
Воловецька артіль «Радянська Верховина» об'єднує 394 двори. Це велике багатогалузеве господарство, яке з року в рік одержує високі врожаї всіх культур, підносить продуктивність тваринництва.
Широкого розмаху набрало будівництво. Тут споруджено, зокрема, 5 корівників, 4 телятники, 3 вівчарники, 2 зерносклади, 2 конюшні, обладнано 3 кормоцехи для переробки кормів та інші громадські будівлі.
З року в рік росте і впорядковується Воловець, який в 1957 році віднесено до категорії селищ міського типу. За роки Радянської влади робітники та колгоспники побудували понад 500 нових житлових будинків. За той же період в селищі споруджено 15 комунальних будинків загальною площею 5206 кв. м. В 1963 році здано
в експлуатацію готель на 50 місць, лазню. Капіталовкладення на житлове будівництво в 1965 році становили 83 тис. карбованців.
В селищі є підприємство зв'язку, комбінат побутового обслуговування, який має швейну, столярну, годинникарську, взуттєву та інші майстерні.
У Волівці до возз'єднання було тільки 4 приватні крамниці та дві корчми. Тепер створено широку мережу торговельних підприємств та підприємств громадського харчування: універмаг, продовольчі крамниці, магазини культтоварів, господарських товарів, книжковий магазин, 3 крамниці змішаних товарів, ресторан, їдальні, кафе-кондитерську, хлібопекарню, овочевий магазин, багато ларків, кіосків, оуфетів та палаток.
Свідченням зростання добробуту трудящих є збільшення товарообігу. Якщо в 1945 році загальний обсяг товарообігу по Воловецькому округу становив 6
Воловець
Сторінка 5 з 7
в ряди КПРС. За сумлінну працю і високі показники у роботі її нагороджено орденом Леніна. Бригаду складальників готової продукції очолює І. В. Тимкович. Вона носить звання колективу комуністичної праці. Кращими Високі темпи виробництва досягнуто на соко-винному заводі. В 1958 році тут діяли два цехи - безалкогольних напоїв та ковбасний. З 1961 року почали виробляти плодоягідні вина та соки. За останні роки тут значно зріс випуск продукції - Якщо в 1958 році її випускалось на 39 тис. крб., то в 1967 - на 1 млн. крб. Всі трудомісткі процеси механізовано. Передовими робітниками підприємства є А. І. Козик, М. І. Селехман, А. І. Смичко, В. О. Шишканинець та інші.
Підприємство має чудові перспективи. В 1968 році здано в експлуатацію два нові цехи, а за планом на 1969-1970 pp. намічено ввести у дію цехи: безалкогольних напоїв, по виготовленню маринованих грибів і натуральних соків, розливу плодоягідних і штучних вин. На розширення заводу держава асигнувала 100 млн. крб. Це дасть можливість збільшити обсяг валової продукції майже в два рази.
Гордістю Верховини є Теребле-Ріцька ГЕС, в систему якої входить і Половецька електропідстанція. Вона безперебійно постачає електроенергію підприємствам селища, а також дає енергію іншим населеним пунктам Закарпаття. В 1961 році виробничникам підстанції надано звання колективу комуністичної праці.
Дедалі змінюється зовнішній вигляд селища. На очах у жителів воно з кожним роком оновлюється. В цьому немала заслуга робітників ремонтно-будівельної дільниці, яка створена у 1955 році. Систематичний ріст бюджетних асигнувань, механізація виробничих процесів, підвищення кваліфікації робітників дають можливість все краще провадити ремонтні роботи, впорядковувати вулиці Волівця. Передовими будівельниками дільниці є М. Брунцвик, І. Козик, В. Мацовка та інші, які прагнуть зробити рідне селище ще красивішим.
Під зорею Радянської влади відбулися значні зміни і в сільському господарстві. В 1948 році у Волівці була створена ініціативна група по організації колгоспу,
яку очолювали комуністи и активісти села І. В. Словенко, П. М. Мадяр, Ф. В. Криванич та інші. Ще до того воловецькі селяни посилали своїх представників до Чернігівської, Вінницької, Хмельницької та інших областей України, зокрема в артілі, що їх очолювали зачинателі колгоспного руху М. Посмітний, Ф. Дубковецький та інші. Здобутки тих колгоспів були переконливим свідченням переваг колгоспних господарств над одноосібними.
12 березня 1948 року у Волівці створено артіль, яку було названо «Радянська Верховина». До колективного господарства вступило 87 родин, які усуспільнили 5 кінських плугів, 11 кіс, 3 кінські збруї, 2 борони, 4 вози і 3 свиней. Оце
і все те, чим починали господарювати.
З кожним роком зростало і міцніло артільне господарство. В колгоспі виросли нові люди - передовики виробництва. Колишня батрачка Марія Саладь стала передовою дояркою. В авангарді змагання йдуть також послідовниці М. Саладь Г. А. Селехман, Г. Тимкович, М. Волошин, Г. Яким, М. Мадяр, Г. Пляшин та інші, які надоюють по 2200-2400 кг молока.
Воловецька артіль «Радянська Верховина» об'єднує 394 двори. Це велике багатогалузеве господарство, яке з року в рік одержує високі врожаї всіх культур, підносить продуктивність тваринництва.
Широкого розмаху набрало будівництво. Тут споруджено, зокрема, 5 корівників, 4 телятники, 3 вівчарники, 2 зерносклади, 2 конюшні, обладнано 3 кормоцехи для переробки кормів та інші громадські будівлі.
З року в рік росте і впорядковується Воловець, який в 1957 році віднесено до категорії селищ міського типу. За роки Радянської влади робітники та колгоспники побудували понад 500 нових житлових будинків. За той же період в селищі споруджено 15 комунальних будинків загальною площею 5206 кв. м. В 1963 році здано
в експлуатацію готель на 50 місць, лазню. Капіталовкладення на житлове будівництво в 1965 році становили 83 тис. карбованців.
В селищі є підприємство зв'язку, комбінат побутового обслуговування, який має швейну, столярну, годинникарську, взуттєву та інші майстерні.
У Волівці до возз'єднання було тільки 4 приватні крамниці та дві корчми. Тепер створено широку мережу торговельних підприємств та підприємств громадського харчування: універмаг, продовольчі крамниці, магазини культтоварів, господарських товарів, книжковий магазин, 3 крамниці змішаних товарів, ресторан, їдальні, кафе-кондитерську, хлібопекарню, овочевий магазин, багато ларків, кіосків, оуфетів та палаток.
Свідченням зростання добробуту трудящих є збільшення товарообігу. Якщо в 1945 році загальний обсяг товарообігу по Воловецькому округу становив 6
Дивиться також інші населені пункти району:
- Щербовець
- Тишів
- Скотарське
- Розтока
- Підполоззя
- Лази
- Гукливий
- Верхні Ворота
- Верб’яж
- Буковець
- Біласовиця
- Абранка
- Нижні Ворота
- Жденеве