Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Швидкими темпами розвивалася лісова, деревообробна, легка, харчова промисловість, а також промисловість будівельних матеріалів.
З розвитком промисловості зростав робітничий клас, що мало важливе значення для зміцнення соціалістичного ладу на Закарпатті. Невпинно підвищувався рівень кваліфікації робітників. Широкого розмаху набрали винахідництво і раціоналізаторство. В 1960 році числилось понад 3500 раціоналізаторів. Технічний прогрес, зростання всенародного соціалістичного змагання - все це сприяло підвищенню продуктивності праці, збільшенню випуску валової продукції.
За самовіддану працю в роки шостої п'ятирічки багато робітників було відзначено урядовими нагородами. Г. Ю. Денчиля і Ю. І. Гучак удостоєні звання Героїв Соціалістичної Праці.
Поряд з розвитком промисловості зміцнювалось сільське господарство. Колгоспи Закарпаття одержували з східних областей країни допомогу машинами, сільськогосподарським реманентом. Сюди прибуло понад 300 спеціалістів вищої кваліфікації. Держава передала колгоспам полонини, ділянки лісового фонду, видала кредит па капітальне будівництво.
Однак невеликі за розміром колгоспи не могли повністю освоїти техніку і достатньо використати кадри. Виникла потреба укрупнити господарства. На кінець 1951 року в області замість 557 колгоспів після укрупнення стало 266. Одночасно розгорнулася робота по підготовці і перепідготовці керівних кадрів та спеціалістів сільського господарства. З 1950 року при колгоспах почали працювати трирічні курси, де
Для зміцнення колгоспних кадрів міські і районні партійні організації відрядили на постійну роботу в села понад 450 комуністів. Вони очолили найважливіші ділянки колгоспного виробництва. У бригадах і на фермах укрупнених колгоспів створювались партійні групи. На початок 1951 року налічувалось 225 колгоспних партійних організацій, які об'єднували понад 2400 комуністів.
Незважаючи на певні успіхи в розвитку сільського господарства, на Закарпатті, особливо в гірських районах, ще були колгоспи економічно слабкі. Радянський у ряд пішов їм назустріч. Гірські і передгірські колгоспи були звільнені на кілька років від поставок зерна і картоплі, знижено на 50 проц. норми поставок сінв, м'яса, молока та списано недоїмки минулих років і різні позики.
В боротьбі за піднесення сільського господарства області важливе значення мали заходи партії і уряду, накреслені вересневим Пленумом ЦК КПРС 1953 року 20 з'їздом КПРС. У колгоспах ширше почали застосовувати принцип матеріальної заітересованості, поліпшили добір і розстановку кадрів. У відстаючі господарства було направлено 49 інженерів і техніків, 470 агрономів і зоотехніків. Починаючи з 1958 року, колгоспи Закарпаття стали власниками складної сільськогосподaрської техніки, придбали десятки автомашин, тракторів, комбайнів, багато причіпного і навісного реманенту, що створило необхідні умови для підняття культури землеробства.
Незабаром на Закарпатті з'явилось чимало господарств з високими виробничими показниками. В 1957 році Головний Комітет Всесоюзної сільськогосподарської виставки нагородив понад 160 передовиків області золотими і срібними медалями. Багато колгоспів у 1958 році одержали по 100 цнт м'яса і 400 цнт молока на 100 га земельних угідь. Колгоспи і радгоспи області розширили площу садів і виноградників. В 1960 році вони становили до 59,3 тис. га, тоді як до війни їх було менше 10 тис. гектарів.
Самовіддана праця хліборобів Закарпаття дістала високу оцінку партії й уряду. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 року за успіхи, досягнуті в справі збільшення виробництва і заготівель зерна, винограду, фруктів, молока, м'яса, вовни та інших сільськогосподарських продуктів, Закарпатську область нагороджено орденом Леніна. 1126 передовиків сільського господарства одеряали ордени й медалі СРСР. Поповнилася новими прізвищами плеяда Героїв Соціалістичної Праці в області. Це - Ю. Ю. Пітра, М. М. Алечко, В. А. Фенич, А. І. Співак та інші. Знатна ланкова Ганна Михайлівна Ладані стала двічі Героєм Соціалістичної Праці.
Ріст промислового і сільськогосподарського виробництва сприяв піднесенню матеріального добробуту і культури трудящих. Роздрібний товарооборот державної і кооперативної торгівлі області на душу населення з 1950 по 1959 рік зріс на 87,1 проц. За 15 років Радянської влади тільки з допомогою державного кредиту на селах було споруджено 43,2 тис. будинків, більше, як за ціле сторіччя в часи капіталістичних режимів. У містах і селах розгорталося будівництво шкіл, клубів, кінотеатрів, бібліотек.
На початку січня 1959 року позачергова VIII обласна партійна конференція обговорила питання дальшого розвитку народного господарства і культури Закарпаття. Намічалося збільшити обсяг валової продукції за семирічку на
Закарпатська область
Сторінка 35 з 40
національностей, серед них - багато росіян. З побудовою ГЕС виробництво електроенергії в області майже подвоїлося.Швидкими темпами розвивалася лісова, деревообробна, легка, харчова промисловість, а також промисловість будівельних матеріалів.
З розвитком промисловості зростав робітничий клас, що мало важливе значення для зміцнення соціалістичного ладу на Закарпатті. Невпинно підвищувався рівень кваліфікації робітників. Широкого розмаху набрали винахідництво і раціоналізаторство. В 1960 році числилось понад 3500 раціоналізаторів. Технічний прогрес, зростання всенародного соціалістичного змагання - все це сприяло підвищенню продуктивності праці, збільшенню випуску валової продукції.
За самовіддану працю в роки шостої п'ятирічки багато робітників було відзначено урядовими нагородами. Г. Ю. Денчиля і Ю. І. Гучак удостоєні звання Героїв Соціалістичної Праці.
Поряд з розвитком промисловості зміцнювалось сільське господарство. Колгоспи Закарпаття одержували з східних областей країни допомогу машинами, сільськогосподарським реманентом. Сюди прибуло понад 300 спеціалістів вищої кваліфікації. Держава передала колгоспам полонини, ділянки лісового фонду, видала кредит па капітальне будівництво.
Однак невеликі за розміром колгоспи не могли повністю освоїти техніку і достатньо використати кадри. Виникла потреба укрупнити господарства. На кінець 1951 року в області замість 557 колгоспів після укрупнення стало 266. Одночасно розгорнулася робота по підготовці і перепідготовці керівних кадрів та спеціалістів сільського господарства. З 1950 року при колгоспах почали працювати трирічні курси, де
Для зміцнення колгоспних кадрів міські і районні партійні організації відрядили на постійну роботу в села понад 450 комуністів. Вони очолили найважливіші ділянки колгоспного виробництва. У бригадах і на фермах укрупнених колгоспів створювались партійні групи. На початок 1951 року налічувалось 225 колгоспних партійних організацій, які об'єднували понад 2400 комуністів.
Незважаючи на певні успіхи в розвитку сільського господарства, на Закарпатті, особливо в гірських районах, ще були колгоспи економічно слабкі. Радянський у ряд пішов їм назустріч. Гірські і передгірські колгоспи були звільнені на кілька років від поставок зерна і картоплі, знижено на 50 проц. норми поставок сінв, м'яса, молока та списано недоїмки минулих років і різні позики.
В боротьбі за піднесення сільського господарства області важливе значення мали заходи партії і уряду, накреслені вересневим Пленумом ЦК КПРС 1953 року 20 з'їздом КПРС. У колгоспах ширше почали застосовувати принцип матеріальної заітересованості, поліпшили добір і розстановку кадрів. У відстаючі господарства було направлено 49 інженерів і техніків, 470 агрономів і зоотехніків. Починаючи з 1958 року, колгоспи Закарпаття стали власниками складної сільськогосподaрської техніки, придбали десятки автомашин, тракторів, комбайнів, багато причіпного і навісного реманенту, що створило необхідні умови для підняття культури землеробства.
Незабаром на Закарпатті з'явилось чимало господарств з високими виробничими показниками. В 1957 році Головний Комітет Всесоюзної сільськогосподарської виставки нагородив понад 160 передовиків області золотими і срібними медалями. Багато колгоспів у 1958 році одержали по 100 цнт м'яса і 400 цнт молока на 100 га земельних угідь. Колгоспи і радгоспи області розширили площу садів і виноградників. В 1960 році вони становили до 59,3 тис. га, тоді як до війни їх було менше 10 тис. гектарів.
Самовіддана праця хліборобів Закарпаття дістала високу оцінку партії й уряду. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 року за успіхи, досягнуті в справі збільшення виробництва і заготівель зерна, винограду, фруктів, молока, м'яса, вовни та інших сільськогосподарських продуктів, Закарпатську область нагороджено орденом Леніна. 1126 передовиків сільського господарства одеряали ордени й медалі СРСР. Поповнилася новими прізвищами плеяда Героїв Соціалістичної Праці в області. Це - Ю. Ю. Пітра, М. М. Алечко, В. А. Фенич, А. І. Співак та інші. Знатна ланкова Ганна Михайлівна Ладані стала двічі Героєм Соціалістичної Праці.
Ріст промислового і сільськогосподарського виробництва сприяв піднесенню матеріального добробуту і культури трудящих. Роздрібний товарооборот державної і кооперативної торгівлі області на душу населення з 1950 по 1959 рік зріс на 87,1 проц. За 15 років Радянської влади тільки з допомогою державного кредиту на селах було споруджено 43,2 тис. будинків, більше, як за ціле сторіччя в часи капіталістичних режимів. У містах і селах розгорталося будівництво шкіл, клубів, кінотеатрів, бібліотек.
На початку січня 1959 року позачергова VIII обласна партійна конференція обговорила питання дальшого розвитку народного господарства і культури Закарпаття. Намічалося збільшити обсяг валової продукції за семирічку на