Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
літературу. Та вплив комуністів на маси неухильно зростав.
У 1927 році в Іршавській окрузі було вже 17 комуністичних осередків, в яких налічувалось 219 членів, у т. ч. в Іршаві - 159 комуністів. Вони вели рішучу боро п.бу проти буржуазних та буржуазно-націоналістичних партій, підтримуючи зв'язки та перевиховуючи рядових членів цих партій - робітників та селян. Того ж 1927 року на Іршавщині сталося стихійне лихо - велика повінь, яка завдала трудовому селянству багато втрат. Комуністи першими стали вимагати від уряду допомоги. Це ще більше зміцнило їх позиції серед селянства. На виборах до сільського представництва, які відбулися в 1927 році, за комуністів було подано 3252 голоси із 8006, за соціал-демократів - 338, за аграрну партію - 2144, за автономний союз 823 голоси.
Іршавська комуністична партійна організація займалась й ідеологічним загартуванням своїх членів. На навчання в Радянський Союз, зокрема в Харків, було відправ.ієно комуністів В. І. Фущича, Ю. Д. Гаджегу, І. М. Ваша, А. І. Гудя, А. К. Зейкана, А. Ю. Зейкана, І. Кормоша. Після повернення на Закарпаття П. І. Фущич очолював їршавську окружну партійну організацію, Ю. Д. Гаджега став відпопідальним за випуск газети «Карпатська правда», І. М. Ваш - інструктором крайкому КПЧ, А. К. Зейкан - секретарем Мукачівського окружкому тощо.
Неослабну увагу іршавські комуністи приділяли роботі серед молоді. У 1924 році було засновано молодіжну організацію Іршави, головою якої був обраний Микита. Іршавське окружне управління повідомляло в 1926 році про посилення іпілпву комуністів на молодь, яка виховується в революційну дусі, що небезпечно для урядових властей.
4 вересня 1927 року в Іршаві відбувся мітинг на відзначення Міжнародного дня молоді, на якому виступив В. І. Фущич. Жандарми, довідавшись про мітинг, розігнали його.
У роки світової економічної кризи становище трудівників Іршави погіршилось.
На 25 лютого 1931 року в Іршаві готувався похід безробітних до окружного управління. Жандармерія довідалась про це; було проведено ряд обшуків, зокрема у секретаря Іршавського окружкому компартії В. І. Фущича, в якого було знайдено листівки з закликами «Геть з капіталістичним утиском! Геть з чехізацією!». Напередодні обшуку такі листівки були вже надіслані в навколишні села. 25 лютого 1931 року в Іршаві зібралося близько 2 тис. безробітних та селян. Вони прийшли до окружного управління, щоб передати свої вимоги про допомогу безробітним припинення екзекуції, пониження податків. Але жандарми стали розганяти демонстрантів, жорстоко бити їх. Депутат-комуніст М. Сидоряк, протестуючи проти цих звірств, говорив у парламенті про ці події: «Замість того, щоб дати голодуючому хліб і працю, дають ваші жандарми нашому населенню пендрикові побої».
Закарпатський крайком КПЧ протестував проти свавілля жандармів в Іршаві. Усім сільським представництвам округу було розіслано проект резолюції краішому з проханням прийняти резолюцію протесту про грубе ставлення жандармів до іршавських безробітних,
З кожним роком комуністичні демонстрації проходили все організованіше. Якщо у першотравневій демонстрації 1929 року взяло участь 120 робітників і селян, то у такій же демонстрації 1933 року - 450 чоловік. 1933 року після демонстрації відбувся мітинг за участю 550 чол., на якому з промовами виступили представник крайкому О. Борканюк, а також В. Магдинець, В. Фуїцич, М. Шандор. Жандарми конфіскували у демонстрантів плакат з написом «Геть Гітлера!». На організаторів мітингу було заведено кримінальну справу, їх обвинувачували, наприклад, в тому, що вони проголошували гасла на честь Радянського Союзу.
1 серпня 1932 року, в річницю початку першої світової війни, трудящі Іршавіг провели міжнародний день протесту проти імперіалістичної війни. В цей день робітники Іршави провели страйк, прийняли резолюцію протесту проти хортистською терору, яка була надіслана угорському уряду.
Становище трудящих Іршавщини не поліпшується і в 30-х роках XX століття. Демонстрації та походи безробітних і голодуючих тривали і далі. Так, 24 січня 1934 року 70 безробітних Іршави під керівництвом секретаря окружкому комуністичної партії В. І. Фущича прийшли до нотарського управління з вимогою роботи та хліба. 30 учасників походу було заарештовано і притягнуто до судової відповідальності за порушення «закону про збори».
Авторитет комуністів неухильно зростав. На виборах до парламенту 1935 року вони одержали в Іршаві найбільшу кількість голосів. В. І. Фущич був
Іршава
Сторінка 3 з 8
Партійна організація Іршави поширювала серед населення комуністичну літературу, періодичну пресу з Радянської України та видання Закарпатського крайкому КПЧ - «Карпатську правду», «Працюючу молодь» та інші. Жандарми влаштовували облави, конфісковували комуністичну У 1927 році в Іршавській окрузі було вже 17 комуністичних осередків, в яких налічувалось 219 членів, у т. ч. в Іршаві - 159 комуністів. Вони вели рішучу боро п.бу проти буржуазних та буржуазно-націоналістичних партій, підтримуючи зв'язки та перевиховуючи рядових членів цих партій - робітників та селян. Того ж 1927 року на Іршавщині сталося стихійне лихо - велика повінь, яка завдала трудовому селянству багато втрат. Комуністи першими стали вимагати від уряду допомоги. Це ще більше зміцнило їх позиції серед селянства. На виборах до сільського представництва, які відбулися в 1927 році, за комуністів було подано 3252 голоси із 8006, за соціал-демократів - 338, за аграрну партію - 2144, за автономний союз 823 голоси.
Іршавська комуністична партійна організація займалась й ідеологічним загартуванням своїх членів. На навчання в Радянський Союз, зокрема в Харків, було відправ.ієно комуністів В. І. Фущича, Ю. Д. Гаджегу, І. М. Ваша, А. І. Гудя, А. К. Зейкана, А. Ю. Зейкана, І. Кормоша. Після повернення на Закарпаття П. І. Фущич очолював їршавську окружну партійну організацію, Ю. Д. Гаджега став відпопідальним за випуск газети «Карпатська правда», І. М. Ваш - інструктором крайкому КПЧ, А. К. Зейкан - секретарем Мукачівського окружкому тощо.
Неослабну увагу іршавські комуністи приділяли роботі серед молоді. У 1924 році було засновано молодіжну організацію Іршави, головою якої був обраний Микита. Іршавське окружне управління повідомляло в 1926 році про посилення іпілпву комуністів на молодь, яка виховується в революційну дусі, що небезпечно для урядових властей.
4 вересня 1927 року в Іршаві відбувся мітинг на відзначення Міжнародного дня молоді, на якому виступив В. І. Фущич. Жандарми, довідавшись про мітинг, розігнали його.
У роки світової економічної кризи становище трудівників Іршави погіршилось.
На 25 лютого 1931 року в Іршаві готувався похід безробітних до окружного управління. Жандармерія довідалась про це; було проведено ряд обшуків, зокрема у секретаря Іршавського окружкому компартії В. І. Фущича, в якого було знайдено листівки з закликами «Геть з капіталістичним утиском! Геть з чехізацією!». Напередодні обшуку такі листівки були вже надіслані в навколишні села. 25 лютого 1931 року в Іршаві зібралося близько 2 тис. безробітних та селян. Вони прийшли до окружного управління, щоб передати свої вимоги про допомогу безробітним припинення екзекуції, пониження податків. Але жандарми стали розганяти демонстрантів, жорстоко бити їх. Депутат-комуніст М. Сидоряк, протестуючи проти цих звірств, говорив у парламенті про ці події: «Замість того, щоб дати голодуючому хліб і працю, дають ваші жандарми нашому населенню пендрикові побої».
Закарпатський крайком КПЧ протестував проти свавілля жандармів в Іршаві. Усім сільським представництвам округу було розіслано проект резолюції краішому з проханням прийняти резолюцію протесту про грубе ставлення жандармів до іршавських безробітних,
З кожним роком комуністичні демонстрації проходили все організованіше. Якщо у першотравневій демонстрації 1929 року взяло участь 120 робітників і селян, то у такій же демонстрації 1933 року - 450 чоловік. 1933 року після демонстрації відбувся мітинг за участю 550 чол., на якому з промовами виступили представник крайкому О. Борканюк, а також В. Магдинець, В. Фуїцич, М. Шандор. Жандарми конфіскували у демонстрантів плакат з написом «Геть Гітлера!». На організаторів мітингу було заведено кримінальну справу, їх обвинувачували, наприклад, в тому, що вони проголошували гасла на честь Радянського Союзу.
1 серпня 1932 року, в річницю початку першої світової війни, трудящі Іршавіг провели міжнародний день протесту проти імперіалістичної війни. В цей день робітники Іршави провели страйк, прийняли резолюцію протесту проти хортистською терору, яка була надіслана угорському уряду.
Становище трудящих Іршавщини не поліпшується і в 30-х роках XX століття. Демонстрації та походи безробітних і голодуючих тривали і далі. Так, 24 січня 1934 року 70 безробітних Іршави під керівництвом секретаря окружкому комуністичної партії В. І. Фущича прийшли до нотарського управління з вимогою роботи та хліба. 30 учасників походу було заарештовано і притягнуто до судової відповідальності за порушення «закону про збори».
Авторитет комуністів неухильно зростав. На виборах до парламенту 1935 року вони одержали в Іршаві найбільшу кількість голосів. В. І. Фущич був
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорний Потік
- Приборжавське
- Малий Раковець
- Лисичеве
- Кушниця
- Кам’янське
- Імстечеве
- Заріччя
- Загаття
- Дубрівка
- Добробратове
- Гребля
- Вільхівка
- Великий Раковець
- Бронька
- Брід
- Ільниця
- Довге
- Білки
- Арданове