Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
народ на Радянській Україні. Але ми бачимо загрозу Чехословацькій республіці з боку фашистських держав і не хочемо, щоб наш народ потрапив у ярмо польсько-хортистського фашизму, і тому ми в союзі з широкими масами трудящих і інших народів Чехословаччинн будемо обороняти республіку від іноземного і внутрішнього фашизму і будемо боротися за хліб, за працю, за волю, за краще життя трудящих Підкарпаття».
У листопаді 1937 року протягом двох тижнів тривав страйк робітників іршавського млина. Страйкуючі вимагали підвищення заробітної плати на 20 проц., скорочення робочого дня з 12 до 8 годин та укладення колективної угоди. Страйком керувала місцева організація Червоних профспілок, створена в 1936 році на чолі з Ю. Ю. Бобиком. Намагання адміністрації зірвати страйк за допомогою жандармів штрейкбрехерів були марними - він закінчився перемогою робітників, вимоги яких було повністю задоволено. Ця перемога ще раз показала робітникам та селянам Іршави силу організації.
Становище трудящих Іршави і надалі залишалось тяжким. Чимало робітників у пошуках заробітків виїжджало із Іршави на цегельно-черепичні заводи Береговою та до інших міст Закарпаття. Важким тягарем лягали на плечі трудящих села постійно зростаючі податки. Крім державних, накладались і місцеві податки, які в 1935 році становили 130-400 проц. державних податків.
Ведучи боротьбу за економічні вимоги, комуністи Іршави тісно пов'язували економічну боротьбу з політичною. Уже 1936 року в Іршаві ведеться боротьба за створення єдиного антифашистського фронту, проводяться демонстрації солідарності з республіканцями Іспанії.
У вересні 1936 року за ініціативою комуністів були проведені збори, на яких трудячи вимагали від чехословацького уряду продажу зброї для революційної Іспанії.
Дещо раніше, у серпні 1936 року, в Іршаві відбувся мітинг за участю 400 чол., на якому з великою промовою виступив Д. П. Попович - представник Закарпатського крайкому КПЧ. Він говорив про героїчну боротьбу іспанського народу, про заходи Радянського Союзу щодо створення колективної безпеки. Інші виступаючі закликали присутніх створити єдиний антифашистський фронт і звернулися до робітників і селян із закликом вийти з автономного союзу та інших фашистських і профашистських партій.
У січні 1938 року на загальних зборах села трудящі вимагали зміцнення союзу із Країною Рад, поліпшення економічного становища.
Ірінава не набула особливого розвитку за період панування чехословацької буржуазії. На 1930 рік тут налічувалось 3065 жителів. Населення, як і раніше, наймалося переважно сільським господарством, багато жителів щоліта залишали села н пошуках заробітків. Торгівля була приватною і обмежувалась кількома магазинами. корчмами та рестораном. Щотижня но четвергах в Іршаві відбувався ярмарок. До Мукачевого та Хуста ходило кілька приватних автобусів. З Кам'янкою, Кущницею, Береговим та Виноградовим село сполучалось залізницею. Наприкінці З0-х років у Іршаві діяла початкова і горожанська школи та дитячий садок. В Іршаві працювали тільки два приватних лікарі, які за плату обслуговували жителів усього округу. Діяла також районна аптека. Ніяких культурних закладів у селі не було.
15 березня 1939 року Іршава була окупована військами хортистської Угорщини. З перших днів загарбники встановили жорстокий терор. Багато трудящих було кинуто в тюрми та концентраційні табори. Комуністична організація змушена була перейти підпілля і звідти продовжувати боротьбу. Комуністи таємно слухали радіопередачі з Москви, писали і поширювали листівки, провадили серед населення антифашистську агітацію. Активними підпільниками були В. Фущич, Ю. Бобик, П. Керекеш, В. Лендєл та інші. Іршавська підпільна організація була тісно зв'язана з мукачівською.
У 1940 році В. І. Фущича було заарештовано і кинуто в мукачівський застінок «Ковнер». Комуністи, що лишилися на волі, щоденно змушені були з'являтися на реєстрацію в жандармську дільницю. В одному з донесень поліцейського агента від 16 квітня 1941 року зазначається, що серед населення Іршави провадиться комуністична агітація. У 1943 році фашисти ув'язнили комуніста С. С. Микиту, якого запідозрювали у зв'язках з партизанами.
Частина молоді села в знак протесту проти фашистського режиму нелегально переходила через кордон у Радянський Союз. У цьому їй допомагав житель Іршави
І. В. Овсак; фашисти засудили його до 25-річного тюремного ув'язнення, де він невдовзі і загинув.
Іршава
Сторінка 4 з 8
обраний депутатом чехословацького парламенту від Комуністичної партії. 4 грудня 1936 року він виступив в палаті депутатів з гнівною промовою, в якій засуджував фашизм і політику панівних класів на Закарпатті. Він говорив: «Ми, комуністи, хочемо, щоб народ жив так щасливо, як живе український У листопаді 1937 року протягом двох тижнів тривав страйк робітників іршавського млина. Страйкуючі вимагали підвищення заробітної плати на 20 проц., скорочення робочого дня з 12 до 8 годин та укладення колективної угоди. Страйком керувала місцева організація Червоних профспілок, створена в 1936 році на чолі з Ю. Ю. Бобиком. Намагання адміністрації зірвати страйк за допомогою жандармів штрейкбрехерів були марними - він закінчився перемогою робітників, вимоги яких було повністю задоволено. Ця перемога ще раз показала робітникам та селянам Іршави силу організації.
Становище трудящих Іршави і надалі залишалось тяжким. Чимало робітників у пошуках заробітків виїжджало із Іршави на цегельно-черепичні заводи Береговою та до інших міст Закарпаття. Важким тягарем лягали на плечі трудящих села постійно зростаючі податки. Крім державних, накладались і місцеві податки, які в 1935 році становили 130-400 проц. державних податків.
Ведучи боротьбу за економічні вимоги, комуністи Іршави тісно пов'язували економічну боротьбу з політичною. Уже 1936 року в Іршаві ведеться боротьба за створення єдиного антифашистського фронту, проводяться демонстрації солідарності з республіканцями Іспанії.
У вересні 1936 року за ініціативою комуністів були проведені збори, на яких трудячи вимагали від чехословацького уряду продажу зброї для революційної Іспанії.
Дещо раніше, у серпні 1936 року, в Іршаві відбувся мітинг за участю 400 чол., на якому з великою промовою виступив Д. П. Попович - представник Закарпатського крайкому КПЧ. Він говорив про героїчну боротьбу іспанського народу, про заходи Радянського Союзу щодо створення колективної безпеки. Інші виступаючі закликали присутніх створити єдиний антифашистський фронт і звернулися до робітників і селян із закликом вийти з автономного союзу та інших фашистських і профашистських партій.
У січні 1938 року на загальних зборах села трудящі вимагали зміцнення союзу із Країною Рад, поліпшення економічного становища.
Ірінава не набула особливого розвитку за період панування чехословацької буржуазії. На 1930 рік тут налічувалось 3065 жителів. Населення, як і раніше, наймалося переважно сільським господарством, багато жителів щоліта залишали села н пошуках заробітків. Торгівля була приватною і обмежувалась кількома магазинами. корчмами та рестораном. Щотижня но четвергах в Іршаві відбувався ярмарок. До Мукачевого та Хуста ходило кілька приватних автобусів. З Кам'янкою, Кущницею, Береговим та Виноградовим село сполучалось залізницею. Наприкінці З0-х років у Іршаві діяла початкова і горожанська школи та дитячий садок. В Іршаві працювали тільки два приватних лікарі, які за плату обслуговували жителів усього округу. Діяла також районна аптека. Ніяких культурних закладів у селі не було.
15 березня 1939 року Іршава була окупована військами хортистської Угорщини. З перших днів загарбники встановили жорстокий терор. Багато трудящих було кинуто в тюрми та концентраційні табори. Комуністична організація змушена була перейти підпілля і звідти продовжувати боротьбу. Комуністи таємно слухали радіопередачі з Москви, писали і поширювали листівки, провадили серед населення антифашистську агітацію. Активними підпільниками були В. Фущич, Ю. Бобик, П. Керекеш, В. Лендєл та інші. Іршавська підпільна організація була тісно зв'язана з мукачівською.
У 1940 році В. І. Фущича було заарештовано і кинуто в мукачівський застінок «Ковнер». Комуністи, що лишилися на волі, щоденно змушені були з'являтися на реєстрацію в жандармську дільницю. В одному з донесень поліцейського агента від 16 квітня 1941 року зазначається, що серед населення Іршави провадиться комуністична агітація. У 1943 році фашисти ув'язнили комуніста С. С. Микиту, якого запідозрювали у зв'язках з партизанами.
Частина молоді села в знак протесту проти фашистського режиму нелегально переходила через кордон у Радянський Союз. У цьому їй допомагав житель Іршави
І. В. Овсак; фашисти засудили його до 25-річного тюремного ув'язнення, де він невдовзі і загинув.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорний Потік
- Приборжавське
- Малий Раковець
- Лисичеве
- Кушниця
- Кам’янське
- Імстечеве
- Заріччя
- Загаття
- Дубрівка
- Добробратове
- Гребля
- Вільхівка
- Великий Раковець
- Бронька
- Брід
- Ільниця
- Довге
- Білки
- Арданове