Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
будівництво Іршавської восьмирічної школи на 280 учнів, яке було закінчене у 1952 році.
Провадяться роботи по спорудженню районного Будинку культури, відкрито дві районні бібліотеки - для дітей і дорослих, кінотеатр, радіовузол, Будинок піонерів, поліклініку, збудовано раймаг, спеціалізовані магазини. Зокрема, у 1953 році на благоустрій селища було асигновано 50 тис. карбованців.
Питанням розвитку Іршави велику увагу приділила перша районна партійна конференція, яка відбулась 11 серпня 1946 року. У виступах делегатів конференції гостро ставилось питання про промислове будівництво в селищі.
У 1945 році на базі колишньої прядильної майстерні була створена промислова артіль «1 Травня». Поступово артіль зростала, освоювала нові види продукції, укомплектовувалась новими досконалими машинами. Так, у 1948 році артіль одержала 10 механічних ткацьких верстатів, прочосний та двопрочосний апарат, машину для виготовлення пряжі. На 1952 рік артіль мала вже 4 цехи - ткацький, трикотажний, прочісувальний та прядильний; вона виробляла трикотажні вироби, килими, доріжки, матрацну тканину тощо. В роки семирічки відбулась реконструкція
артілі, вона перетворилася в ткацьку фабрику, яка стала випускати різні технічні
тканини, гуцульське полотно, тик та інше.
Неухильно зростав обсяг виробництва продукції; якщо у 1963 році фабрика виробила 1228 тис. м тканини, у 1964 - 2580 тис. м, у 1965 - 4363 тис. м, то в 1967 році випуск тканин було доведено до 9275 тис. метрів.
Протягом 1965-1968 pp. продуктивність праці на фабриці зросла у два рази, ткалі стали обслуговувати замість 1-2 по 10-15 і навіть по 20 верстатів. З січня 1967 року фабрика перейшла на нову систему планування й економічного
стимулювання. У 1967 році тут працювало 713 чол., у т. ч. 30 чол. інженерно-технічного персоналу.
За роки Радянської влади Іршава стала промисловим центром району. Якщо промислове виробництво в Іршавському районі взяти за 100 проц., то промислові підприємства власне селища дають 57,3 проц. виробництва валової продукції району.
У 1954 році став до ладу комбінат гнутих меблів, у 1957 році - промкомбінат, який у 1965 році був переустаткований у абразивний завод, у 1963 році введено в дію виш завод, значно розширено маслосирзавод. Став діяти Іршавський комбінат побутового обслуговування, комбінат хлібопродуктів, об'єднання «Сільгосптехніка», цегельно-черепичний завод тощо. Невпинно збільшується потужність підприємств Іршави. Так, якщо у 1954 році вартість валової продукції комбінату гнутих меблів становила 353,3тис. крб., то у 1966 році вона досягла 1893 тис. карбованців. На збиранні стільців працюють збиральні конвейєри, карусельно-фрезерні верстати з механічною подачею заготовки. Шириться раціоналізаторський рух. Раціоналізаторські пропозиції слюсаря комбінату М. М. Гудзя у 1967 році дали прибутку близько 80 тис. карбованців. В числі активних раціоналізаторів комбінату - В. М. Новиков, В. М. Канчій, І. П. Глеба, М. Ю. Палагунич та інші. Раціоналізаторські пропозиції та застосування нової техніки привели до значного зростання продуктивності праці. Якщо у 1954 році випуск продукції на одного робітника становив 574 крб., то в 1966 році - 4143 карбованці, тобто продуктивність праці зросла майже на 700 процентів.
У квітні 1963 року став до ладу Іршавський завод первинного виноробства. В 1968 році на заводі трудилось 102 робітники та 20 інженерно-технічних працівників. Збільшується випуск валової продукції. Якщо у 1963 році завод дав продукції на 930 тис. крб., то в 1966 році - на 1703 тис. карбованців. За цей час продуктивність праці робітників зросла на 159 процентів.
Абразивний завод Іршави випускає шліфувальні шкурки, пластмасове учбово- канцелярське приладдя тощо. В числі кращих робітників заводу- В. І. Завідняк, удостоєний медалі «За трудову доблесть», Д. Ю. Гри шок, нагороджений медаллю «За трудову відзнаку», І. В. Лазорка - відмінник верстатобудівної та інструментальної промисловості СРСР.
Наймолодшими підприємствами селища є промкомбінат та цегельно-черепичний завод. Обидва вони стали до ладу в квітні 1967 року. Валова продукція Іршавського комбінату побутового обслуговування зросла з 172 тис. крб. у 1961 році до 520 тис. крб. у 1966 році. За цей період 5 чоловік нагороджено дипломами І і II ступеня, а кравець В. Варга - значком «Відмінник служби побуту».
Іршавське районне об'єднання «Сільгосптехніка» вийшло переможцем у соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня. 24 жовтня 1967 року колектив підприємства нагороджено пам'ятним Червоним прапором обкому КП України, облвиконкому і облпрофради.
Іршава
Сторінка 6 з 8
на задоволення потреб трудящих у червні 1946 року було закінчено спорудження нової районної лікарні, розпочато будівництво маслозаводу, організовано автотранспортну контору тощо. Було розпочато також Провадяться роботи по спорудженню районного Будинку культури, відкрито дві районні бібліотеки - для дітей і дорослих, кінотеатр, радіовузол, Будинок піонерів, поліклініку, збудовано раймаг, спеціалізовані магазини. Зокрема, у 1953 році на благоустрій селища було асигновано 50 тис. карбованців.
Питанням розвитку Іршави велику увагу приділила перша районна партійна конференція, яка відбулась 11 серпня 1946 року. У виступах делегатів конференції гостро ставилось питання про промислове будівництво в селищі.
У 1945 році на базі колишньої прядильної майстерні була створена промислова артіль «1 Травня». Поступово артіль зростала, освоювала нові види продукції, укомплектовувалась новими досконалими машинами. Так, у 1948 році артіль одержала 10 механічних ткацьких верстатів, прочосний та двопрочосний апарат, машину для виготовлення пряжі. На 1952 рік артіль мала вже 4 цехи - ткацький, трикотажний, прочісувальний та прядильний; вона виробляла трикотажні вироби, килими, доріжки, матрацну тканину тощо. В роки семирічки відбулась реконструкція
артілі, вона перетворилася в ткацьку фабрику, яка стала випускати різні технічні
тканини, гуцульське полотно, тик та інше.
Неухильно зростав обсяг виробництва продукції; якщо у 1963 році фабрика виробила 1228 тис. м тканини, у 1964 - 2580 тис. м, у 1965 - 4363 тис. м, то в 1967 році випуск тканин було доведено до 9275 тис. метрів.
Протягом 1965-1968 pp. продуктивність праці на фабриці зросла у два рази, ткалі стали обслуговувати замість 1-2 по 10-15 і навіть по 20 верстатів. З січня 1967 року фабрика перейшла на нову систему планування й економічного
стимулювання. У 1967 році тут працювало 713 чол., у т. ч. 30 чол. інженерно-технічного персоналу.
За роки Радянської влади Іршава стала промисловим центром району. Якщо промислове виробництво в Іршавському районі взяти за 100 проц., то промислові підприємства власне селища дають 57,3 проц. виробництва валової продукції району.
У 1954 році став до ладу комбінат гнутих меблів, у 1957 році - промкомбінат, який у 1965 році був переустаткований у абразивний завод, у 1963 році введено в дію виш завод, значно розширено маслосирзавод. Став діяти Іршавський комбінат побутового обслуговування, комбінат хлібопродуктів, об'єднання «Сільгосптехніка», цегельно-черепичний завод тощо. Невпинно збільшується потужність підприємств Іршави. Так, якщо у 1954 році вартість валової продукції комбінату гнутих меблів становила 353,3тис. крб., то у 1966 році вона досягла 1893 тис. карбованців. На збиранні стільців працюють збиральні конвейєри, карусельно-фрезерні верстати з механічною подачею заготовки. Шириться раціоналізаторський рух. Раціоналізаторські пропозиції слюсаря комбінату М. М. Гудзя у 1967 році дали прибутку близько 80 тис. карбованців. В числі активних раціоналізаторів комбінату - В. М. Новиков, В. М. Канчій, І. П. Глеба, М. Ю. Палагунич та інші. Раціоналізаторські пропозиції та застосування нової техніки привели до значного зростання продуктивності праці. Якщо у 1954 році випуск продукції на одного робітника становив 574 крб., то в 1966 році - 4143 карбованці, тобто продуктивність праці зросла майже на 700 процентів.
У квітні 1963 року став до ладу Іршавський завод первинного виноробства. В 1968 році на заводі трудилось 102 робітники та 20 інженерно-технічних працівників. Збільшується випуск валової продукції. Якщо у 1963 році завод дав продукції на 930 тис. крб., то в 1966 році - на 1703 тис. карбованців. За цей час продуктивність праці робітників зросла на 159 процентів.
Абразивний завод Іршави випускає шліфувальні шкурки, пластмасове учбово- канцелярське приладдя тощо. В числі кращих робітників заводу- В. І. Завідняк, удостоєний медалі «За трудову доблесть», Д. Ю. Гри шок, нагороджений медаллю «За трудову відзнаку», І. В. Лазорка - відмінник верстатобудівної та інструментальної промисловості СРСР.
Наймолодшими підприємствами селища є промкомбінат та цегельно-черепичний завод. Обидва вони стали до ладу в квітні 1967 року. Валова продукція Іршавського комбінату побутового обслуговування зросла з 172 тис. крб. у 1961 році до 520 тис. крб. у 1966 році. За цей період 5 чоловік нагороджено дипломами І і II ступеня, а кравець В. Варга - значком «Відмінник служби побуту».
Іршавське районне об'єднання «Сільгосптехніка» вийшло переможцем у соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня. 24 жовтня 1967 року колектив підприємства нагороджено пам'ятним Червоним прапором обкому КП України, облвиконкому і облпрофради.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорний Потік
- Приборжавське
- Малий Раковець
- Лисичеве
- Кушниця
- Кам’янське
- Імстечеве
- Заріччя
- Загаття
- Дубрівка
- Добробратове
- Гребля
- Вільхівка
- Великий Раковець
- Бронька
- Брід
- Ільниця
- Довге
- Білки
- Арданове